Володимир Даник. Новорічно-усміхнене...


Блог письменника Володимира Даника. Гумористичні поезії до Нового року.

 

Володимир Даник

НОВОРІЧНО-УСМІХНЕНЕ...

Колись, як Новий Рік уже з’являвся на обрії, автор цих рядків починав думати на тему… А що ж було у році старому написано у гумористичному напрямку?! Ну, щось таке, що було б співзвучне святу… Подібні твори можна було б потім надіслати до однієї з газет. Хай читачі усміхнуться у ці нелегкі часи. 
А нині щодо цього завдяки інтернету – ще більші можливості! 
Цього року відповідь на подібне питання навіть не довелося шукати. 
Бо ще 17 грудня була творча зустріч, де я читав і щось гумористичне. Отож розгорнувши тоді свою книгу «У Черкасах – сміються!» (Черкаси, «Брама-Україна», 2006 рік) натрапляю на вірш. І відразу ж думка:
– О, це можна віднести і до… новорічної теми! 
Серед гумористичних творів – і усмішки, які є усе ж більше витвором фантазії, і бувальщини, коли сюжет пов’язаний з якимись реальними подіями. У 80-ті роки (вже минулого століття…) я працював інженером у НДІ. І там була така новорічна традиція. Поздоровляли дітей співробітників з Новим Роком. І робили це самі ж праціники НДІ. Були костюми Діда Мороза і Снігуроньки. Профком виділяв для цієї благородної мети машину. І був такий випадок, про який мені довелося чути. 
Роль Діда Мороза була і відповідальною, і нелегкою. Нелегкою, як з артистичного аспекту, так і з життєвого. Бо пригощали за кожною новорічною адресою.
Але ж діти, діти… Чи це Дід Мороз, чи Снігуронька, а діти – дивляться дуже уважно! І мислять надзвичайно логічно.

 

 

  А ДІД МОРОЗ – НЕСПРАВЖНІЙ… 

Дід Мороз з Снігуркою – колеги з роботи… –
Подарунок – на тобі! З щедрістю руки.
Пройшло поздоровлення – на веселій ноті.
І рада дитина. Радіють і батьки.

В чарочки – на кухні! Швидесенько… – тато.
Ну, а мама сало – шматочками… – чик! Чик!
Бо дитині радісно, бо дитині – свято!
Дід Мороз з Снігуркою – їй на Новий Рік.

Випили по першій, а потім – і по другій!
А тато – іще одну… – пляшечку несе.
А дитя тихенько до мами на вухо:
– Дід Мороз – несправжній…
От вам і усе.

І ніби ведмедя вже бере на мушку,
І стріля відразу – без промаху б’є…
– Бо у нього знизу – штани сині, в смужку!
А іще він морщиться – як горілку п’є…

 

 

А трохи пізніше, вже 19 грудня, загальні збори обласної організації НСПУ. І письменники-черкащани одержують дарунок на свято – по два номери часопису «Холодний Яр»... (№1, №2 за 2019 рік). І у одному з них – усмішки автора цих рядків. І деякі з них приведені нижче. 
Мати струнку фігуру?! О, це важливо для всіх... Отож і дієта – тема, що цікавить дуже багатьох!

 

 

         І ТАК МОЖНА

А за вікном – кипіння снігу!
Зими вируючий мотив.
Бува і так – все ніби тихо...
А потім – спалах почуттів!

Бува, прокинеться в Кіндрата 
Дзвінка, ораторська снага:
– Дієта?! Не переїдати...
Дієта – всім допомага!

Марина ж – збуджено й тривожно!
Хоч і гостріше, аніж слід...
– І так не переїсти можна,
Що аж... тріщатиме живіт!

 


Українці уміють з оптимізмом дивитися на власне життя, хоча воно бува переповненим і проблемами, і протиріччями.

 

 

         ТО ХТО Б… 

Життя вирує і кипить –
То радістю цвіте, то сумом!
В когось тривоги мимохіть,
Ну, а когось проб’є на гумор.

То ж думку висловить Андрій –
З гірчицею? З солодким кремом?!
– Сильногазований напій –
Наші і теми, і проблеми!

Щоб думку висловить сповна,
Підкинув ще… колючу фразу:
– Бува, на газ така ціна,
Що перехочеться і газу!

Його завжди підтрима Влас:
– Це щира правда… Без базару...
Якби не фірма «Нафтоквас»,
То хто б і їздив на Канари!

 


Але нічого. Придивляємося і до особистих проблем, і до проблем усієї країни. І шукаємо ключі до їх вирішення.
 

 

        ВДИВЛЯЄТЬСЯ 

Проблеми – краплями?! Потоком!
Чи буде їм... якась межа?!
Завжди Дмитру якась морока –
І справді... жити заважа!

І хтось, бува, питання стисле,
Де сум... гостріший олівця:
– То ви давно вже, друже, скисли?
Чи скисли ще... не до кінця?!

Але він стрімко й нелукаво,
З пришвидшеним серцебиттям:
– Як визнаний халепознавець,
Вдивляюся... у вир життя!

 


 
Життя не без тривожних напівтонів. Отож і наступна усмішка, до певної міри, з елементами чорного гумору. Але ж українці – настільки усміхнена і стійка нація, що їх ніякою чорнотою не зігнути!

 

 

  ТАКА НУДОТА 

У житті розчарувань
Є і так багато.
А Марина... як не глянь...
Може здивувати.

То ж і мовить – так і так...
Що ж це за халепа?!
– Чи ви, Грицю, маніяк...
Чи такий, як треба?!

А того – в холодний піт...
Зразу ж хвилювання!
– Що ви... я такий, як слід!
То ж не бійтесь, пані...

А в очах у тої сміх
І немало льоду:
– Надивилась на таких –
Тьху... така нудота!  

 


 
 А тривожних напівтонів усе ж вистачає. У грудні хотів передплатити журнал «Перець. Весела республіка» (саме під такою назвою відродився кілька років тому добре знаний усім «Перець»). А виявилося, що зробити цього чомусь не можна. З’ясувалося, що внаслідок різного роду проблем журнал виходитиме у наступному році лише у електронному варіанті. Отож наступна усмішка – про важливість гумору для духовного здоров’я нації! А особливо у ці нелегкі часи.

 

 

          ДОНОРИ 

І хоч про тишу ми мріємо,
Гуркіт вривається люто.
Роки – важкими подіями...
Що їх нам не обминути!

Доля рясніє повторами –
Дні ж непрості... гонорові...
І так буває, що хворому –
Влити б свіженької крові!

І хоч комусь – аби долари!
Бо прагматична епоха.
Та гумористи – це донори...
Щирого сміху дзвінкого!

 



У минулому році була і така подія. Газета «Літературна Україна» надрукувала твори черкаських письменників – і аж на чотирьох сторінках! Були там і два вірші автора цих рядків. І одним з вищезгаданих віршів хотілося б і завершити.

 

 

             КРАЇНА 

А надія горить, як свіча,
І невпевнено так, і стооко!
Ну, чого нам завжди вистача
І біди, і тяжкої мороки?!

Але кожен погодитись рад –
Бо і доля до болю смугаста! –
Що країна маленьких зарплат –
Все ж... країна найбільшого щастя!

 

 

Блог письменника Володимира Даника. Гумористичні поезії до Нового року.

Статтю надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

 

Читайте також на нашому сайті:

Блог письменника, поета, гумориста, викладача ЧДТУ Володимира Даника
 

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р. та 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.


Останні коментарі до сторінки
«Володимир Даник. Новорічно-усміхнене...»:
Микола , 2019-12-30 11:16:59, #
Ольга , 2019-12-31 16:53:15, #
Наталка , 2020-01-02 16:27:18, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 3     + Додати коментар
Топ-теми