"Коляда", "Гордо, мов княгиня...", "Під обрусом сіно", "Діти з-за порога", "Вертеп", "Звізда", "Під щедрий вечір", "Кутя", "Перед Собором", "Працьовитими руками " - Різдвяні поезії щирої львів'янки, української поетеси-патріотки Марії Хоросницької.
У 1910-х роках твори Ярослава Пстрака були популярні з кольорових репродукцій на листівках. Ажіотажний попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник у середовищі галичан на початку 20 століття і став доброю традицією, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» українських листівок, чому, безперечно, прислужився і сам Ярослав. За його оригіналами лише впродовж 1912 – 1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. Різдвяне колядування стало темою творів Ярослава Пстрака «Колядники» (1912 - 1913) та «З колядою» (1913). У першій зображено дорослих колядників, котрі у супроводі скрипаля співають обрядові пісні під стінами сільської хати. У другій — групу сільських дітей, котрі колядують під вікном убогої хатини. До святвечірньої тематики можна зарахувати «Святий вечір», «В ніч під Різдво» і «Йордан». Дивіться різдвяні листівки Ярослава Пстрака...
Різдвяні вірші Зоряни Живки: "Різдво", "Різдвяні віншування", "Завтра знову буде свято", "У віконце нишком стука янголя", "Всі дерева й трави сплять", "Що Тобі подарувати", "Визираю я зорю над містом", "Зірко різдвяна, гори, гори!".
"Скінчився день, вже сонце спить,
На небі зірка мерехтить,
Під снігом гнуться віти -
У кожнім домі попри шлях
Стоять ялинки у свічках
І колядують діти..."(Роман Завадович)
Вірші "З Новим Роком", "Різдвяна подорож", "Зірка", "Надворі темніє", "Хто це стукає: гур, гурр", "Різдво", "Новацьке Різдво", "В нас неділя", "Лічилка".
Матеріали в цьому розділі: Святвечір. Різдвяні коляди. Щедрівки та колядки для дітей. Різдвяний вертеп. Тексти народних новорічних привітань в різних місцевостях України. Що ж таке "Коляда"? (історичне та літературне дослідження). Віншування з бичками. Новорічна коляда. Традиції святкування Нового року.
"Не дивниця, що на Різдво метелиця.
Зелене Різдво — білий Великдень.
Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче."
(Українські народні приказки)
Як зробити оригінальні речі своїми руками? Зв'язати шапочку чи вишити хустинку? Чи, може, сплести щось із бісеру? Чи навіть розписати писанку? Спробуємо допомогти Вам знайти гарну відповідь на ці та інші питання.
Дивіться у цьому розділі:
Аплікація на тканині. Аплікація паперової квітки. Бізіборд. Бісероплетіння. Веселі мавпочки зі смугастих шкарпеткок. Вироби з ватних дисків. Вироби з ґудзиками. Витинанки. Вишивка та вишивання. В'язання. Голки, нитки, намистинки. Іграшки своїми руками. Карнавальні костюми для дітей. Квілінг. Кінетичний пісок. Ліпка з пластиліну. Малювання у пакеті. Новорічно-різдвяні прикраси. Об'ємні листівки своїми руками. Орігамі. Паперові літачки. Писанкарство. Скандинавська вишивка (хардангер). Соломоплетіння. Ебру (малювання на воді)
Як вирізати красиву сніжинку? Беремо квадратний аркуш паперу або серветку, складаємо його вдвічі по діагоналі, щоб вийшов трикутник. Повторюємо дію, загинаємо одну частину фігури нагору під нахилом, другу складаємо внапуск. Перевертаємо заготівлю зворотною стороною. На ній утворюється лінія, по якій зрізаємо зайвий папір. Отримуємо невеликий трикутник. Далі вирізаємо візерунок. Можна робити випадкові надрізи або намалювати складний орнамент і вирізати по контуру. Чим більше надрізів, тим красивіше сніжинка. Плавні лінії вирізаємо манікюрними ножицями. Розгортаємо. Ваше мистецтво витинанки має вам сподобатись :). Щоб вирівняти папір, загортаємо її в бавовняну тканину і пропрасовуємо теплою праскою без пари.
"Вечірні сутінки сховались під лапаті крила хуртовини. І світ потонув у засніженому чеканні Різдва. Старезні дуби в розхристаних білих жупанах підвели свої незграбні кошлаті руки вгору і, потупивши обличчя, скоса поглядали на багатоповерхові будинки, що тримали на своїх антенах важкі небеса. Усе захопила Володарка-Зима і стала на чолі до приходу Різдва. В цей вечір Марійка сиділа біля вікна. Чомусь саме сьогодні батьки були на роботі. Раптом щось обірвало тишу..." (Тетяна Винник)
До чудової збірочки поезій Тетяни Виник увійшли такі вірші: «Весна», «Пiдсніжник», «Сонце», «Моя матуся», «Тато», «Синій світ», «Тіння», «Секрет», «Художник», «Вечір», «Неслухняні черевики», «Слон і дзеркало», «Пісенька лісових грибів», «Осінь», «Покрова», «Синичкa», «Сон», «Миколай Чудотворець», «Лист до Святого Миколая», «Метелиця», «Буває», «Іній», «Снігурі», «У Святвечір», «Вертеп», «Бiлий янгол», «Колядка», «Йде Рiздво по Hiжину», «Родивсь Христос!», «Щедрий вечір», «Засівка», «Водохреща», «Добро i Зло», «Моя родина», «Вишиванка», «Їде потяг повз Карпати», «Сіячі», «Писанка», «Великдень», «Великоднiй Hiжин».
"Перший сніжок", "Сніговик", "Іній", "Хуртовина ", "Метелиця", "Синичкa", "Снігурі", "Панчішки для киці", "Сон", "Новорічна пісенька", "Святий Микола", "Лист до Святого Миколая", "Миколай Чудотворець", "У Святвечір", "Вертеп", "Бiлий янгол", "Колядка", "Йде Рiздво по Hiжину", "Родивсь Христос!", "Щедрий вечiр", "Засівка", "Водохреща" - чудові вірші Тетяни Винник у добірочці дитячих поезій про зиму.
"Зірка свято сповіщає,
Різдво в край наш поспішає.
Тут і там лунає дзвін —
Це щасливий передзвін.
Серце сяє від добра,
Не згасає дух Різдва.
Віра все стає міцніше,
Радість все стає гучніше.
На Різдво ми так чекали,
Мир до краю закликали."
(Тетяна Прокоф’єва)
"Що то за предиво! В світі новина,
Що Діва Марія Сина родила.
Ой як вона породила, у ясельця положила, Пречиста Діва..."(українська народна колядка)
"Ой радуйся, земле! Коляда іде!
Святий вечір, добрий вечір!
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже,
Нам слово каже, що весь світ сяє.
Земле,земле, одчиняй двері.
Одчиняй двері, бо твій князь їде!"(українська народна колядка)
З давніх часів в Україні словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. В цей день уся родина має бути вдома; не можна сваритися, і краще помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита — "дідух" — і ставлять його на почесному місті. Зараз замість урочисто прикрашеного "дідуха" люди прибирають ялинки. Найголовніша урочистість цього вечора — свята вечеря. Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Починається свята вечеря з першою зорею, бо саме в цей час народився Ісус Христос.
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рух і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчости. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
У нарисі Олекси Воропая розповідається про історію вертепу на території України, про будову українського вертепу, про «святу» і «народну» частини вертепу.
Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).
