"Христос ся рождає!" —
Радіють всі люди.
Ця радість лунає
Колядками всюди:
"Коляд, коляд, колядниця!
У господарів — пшениця,
Сіно, просо і овес.
Буде хай ваш рід увесь
Від біди і зла спасенний,
І навік благословенний!
Колядин, колядин,
Народився Божий Син!"(Юлія Забіяка)
"Синочкові на першу його коляду", "Дитинство трьох", "Сад різдвяний" - поезії Івана Малковича до Різдва Христова.
"Коляда", "Гордо, мов княгиня...", "Під обрусом сіно", "Діти з-за порога", "Вертеп", "Звізда", "Під щедрий вечір", "Кутя", "Перед Собором", "Працьовитими руками " - Різдвяні поезії щирої львів'янки, української поетеси-патріотки Марії Хоросницької.
У 1910-х роках твори Ярослава Пстрака були популярні з кольорових репродукцій на листівках. Ажіотажний попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник у середовищі галичан на початку 20 століття і став доброю традицією, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» українських листівок, чому, безперечно, прислужився і сам Ярослав. За його оригіналами лише впродовж 1912 – 1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. Різдвяне колядування стало темою творів Ярослава Пстрака «Колядники» (1912 - 1913) та «З колядою» (1913). У першій зображено дорослих колядників, котрі у супроводі скрипаля співають обрядові пісні під стінами сільської хати. У другій — групу сільських дітей, котрі колядують під вікном убогої хатини. До святвечірньої тематики можна зарахувати «Святий вечір», «В ніч під Різдво» і «Йордан». Дивіться різдвяні листівки Ярослава Пстрака...
Різдвяні вірші Зоряни Живки: "Різдво", "Різдвяні віншування", "Завтра знову буде свято", "У віконце нишком стука янголя", "Всі дерева й трави сплять", "Що Тобі подарувати", "Визираю я зорю над містом", "Зірко різдвяна, гори, гори!".
Вірші "З Новим Роком", "Різдвяна подорож", "Зірка", "Надворі темніє", "Хто це стукає: гур, гурр", "Різдво", "Новацьке Різдво", "В нас неділя", "Лічилка".
Матеріали в цьому розділі: Святвечір. Різдвяні коляди. Щедрівки та колядки для дітей. Різдвяний вертеп. Тексти народних новорічних привітань в різних місцевостях України. Що ж таке "Коляда"? (історичне та літературне дослідження). Віншування з бичками. Новорічна коляда. Традиції святкування Нового року.
"Не дивниця, що на Різдво метелиця.
Зелене Різдво — білий Великдень.
Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче."
(Українські народні приказки)
Як зробити оригінальні речі своїми руками? Зв'язати шапочку чи вишити хустинку? Чи, може, сплести щось із бісеру? Чи навіть розписати писанку? Спробуємо допомогти Вам знайти гарну відповідь на ці та інші питання.
Дивіться у цьому розділі:
Аплікація на тканині. Аплікація паперової квітки. Бізіборд. Бісероплетіння. Веселі мавпочки зі смугастих шкарпеткок. Вироби з ватних дисків. Вироби з ґудзиками. Витинанки. Вишивка та вишивання. В'язання. Голки, нитки, намистинки. Іграшки своїми руками. Карнавальні костюми для дітей. Квілінг. Кінетичний пісок. Ліпка з пластиліну. Малювання у пакеті. Новорічно-різдвяні прикраси. Об'ємні листівки своїми руками. Орігамі. Паперові літачки. Писанкарство. Скандинавська вишивка (хардангер). Соломоплетіння. Ебру (малювання на воді)
В цей день закохані відзначають своє свято - День святого Валентина. За легендами, Валентин був епіскопом, що допомагав закоханим - таємно їх вінчав. А коли за це його було заарештовано, він потрапив у тюрму і там закохався у сліпу дочку свого наглядача. Дівчину зцілило кохання Валентина, але сам він загинув, залишивши перед стратою прощальну листівку. У своєму останньому посланні він написав дівчині про своє кохання і підписався: "Твій Валентин".
Староукраїнські звичаї, що колись були пов’язані з початком нового року наших далеких предків, пізніше перейшли до християнських свят. Одна частина з них перейшла до сучасного Нового Року, а друга — до свята введення в храм Пресвятої Богородиці (21 листопада). Це свято в народній термінології звичайно називається Введіння.
"Свято свят і торжество торжеств", - так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою.
Коли Ісусові виповнилось тридцять років і прийшов йому час, вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов з води. У цю мить небо розкрилось і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям. У день Богоявлення, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях.
У давні дохристиянські часи відзначення початку року мало характер як релігійного, так і світського свята. На Буковині й донині збереглось у досить значній багатогранності освячення початку нового року, яке носить назву Маланка і входить до циклу різноманітних дійств зимової календарної обрядовості. Відомий український письменник другої половини XIX ст. Юрій Федькович зробив опис Маланки на Буковинській Гуцульщині...
Вознесіння Господнє — церковне православне Свято, що відзначається в четвер шостого тижня після Великодня.
У 2025 році Вознесіння Ісуса Христа відзначається 29 травня.
У попередній статті ми розповіли про вручення символу Києва, що побував у космосі, та інші події, де брали участь старшокласники. А які ж авіакосмічні події приготували на День авіації та космонавтики у молодших класах Школа №36 імені С.П. Корольова? За доброю традицією, у цей день першокласників приймають у юні космонавти – думаю, сині краватки УМАКО “Сузір’я” вже знайомі усім. Дерево знань на стіні у класі Олени Грищук надихає!
Українські ветерани космодрому Байконур неймовірні! Вони вміють приємно здивувати. Цей День космонавтики ювілейний – цього року виконується 50 років польоту на Місяць. І ветерани подарували космічній Школа №36 ім. С.П. Корольова символ Києва – геральдичний каштан, – який побував у космосі! Його колись взяв із собою в політ наш земляк, космонавт Павло Попович. Ми почули розповідь ветеранів про нього, а потім Анатолій Ковальов та Анатолій Афанасьєв розповіли про випробування ракетно-космічної техніки – це завжди захоплює! Почесною гостею конференції на честь Дня космонавтики була також редактор книги Леоніда Каденюка «Місія – космос» Галина Руденко. Вона розповіла про цікаві моменти з біографії космонавта.
"Гірлянди словес на ялині гри –
цей Новий рік."Скільки новин, подарунків, чудес!"
цей Новий рік..."(Сергій Губерначук)
"Той зимовий день 23 січня 1921 року він провів у Тульчині. Клопотався про якісь важливі справи. Подеколи згадував, що сестра дуже просила його покласти на музику «Заповіт» Шевченка. На мить відволікаючись від нагального, він, може, ледь чутно мугикав, робив ескіз майбутньої мелодії. На вулиці він, певно, складав його про себе. Може, кутався в комір, старався йти швидше, щоб не змерзнути або, їдучи підводою по зимових вулицях, щільно вкривав ноги рядном. Ніхто не знає, яка того дня в Тульчині була погода, у що Леонтович був одягнений, із ким говорив. Достеменно відомо тільки, що «Заповіт» Шевченка він таки поклав на музику. І це був його останній мистецький акт. Символічно? Таки так. У долях геніїв схожі речі трапляються надто часто…" (Сергій Осока)
Прийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...
