Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.
Веснянки та гаївки з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая (м.Нюрнберг, Німеччина). До збірки веснянок і гаївок увійшли: "Голубка", "Огірочки", "А вже весна", "Шум", "Жучок", "Царівна", "Загадав си дідо восени женити", "Подоляночка", "Грушечка", "Ой у Львові на горбочку", "Чижик", "Копав копав криниченьку", "Вербовая дощечка", "Коструб", "Пустіте нас", "Вінець", "Хтіла мене мати".
"Ой радуйся, земле! Коляда іде!
Святий вечір, добрий вечір!
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже,
Нам слово каже, що весь світ сяє.
Земле,земле, одчиняй двері.
Одчиняй двері, бо твій князь їде!"(українська народна колядка)
"З давніх-давен існує в нас на Україні повір’я, що на Великдень, під час сходу, сонце «грає». «Великдень — таке велике свято, що й сонце гуляє, сказано бо: все радується і на небі, і на землі. Як йдеш з обідні й дивишся, воно гуляє: парости по ньому, наче хто мотає туди й сюди». На Гуцульщині кожен, побачивши сходяче сонце, побожно здіймає накриття голови і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!" (Олекса Воропай)
З давніх часів в Україні словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. В цей день уся родина має бути вдома; не можна сваритися, і краще помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита — "дідух" — і ставлять його на почесному місті. Зараз замість урочисто прикрашеного "дідуха" люди прибирають ялинки. Найголовніша урочистість цього вечора — свята вечеря. Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Починається свята вечеря з першою зорею, бо саме в цей час народився Ісус Христос.
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рух і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчости. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
У нарисі Олекси Воропая розповідається про історію вертепу на території України, про будову українського вертепу, про «святу» і «народну» частини вертепу.
Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).
День великомучениці Катерини чи, як звичайно це свято в народі називається, «Катерини», є свято дівочої долі. Напередодні цього свята колись парубки постували, щоб Бог послав їм добру жінку. В канун святої Катерини, увечері, дівчата гадали. Робили це в такий спосіб: крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівчина вийде заміж. На Свято Катерини дівчата робили те, що і на канун. Брали стільки гіллячок, скільки членів сім’ї. Які галузки не розвивалися, то начебто стільки чоловік помре в родині. Ворожили і в такий спосіб. Дівчата насипали в миску каші і йшли гуртом на двір кликати судженого на вечерю, б’ючи по воротах макогонами по черзі, приказуючи: «Іди, іди, суджений, кашу їсти!» Звідки загавкає пес, туди й заміж піде.
Серед творів поетеси можна нарахувати шість збірок поезії. У пізніший період творчості Уляна Кравченко писала переважно для дітей і юнацтва. З цих віршів зібрані її останні чотири збірки. Довгий час, близько двадцяти п'яти років, поетеса публікувала твори для дітей у журналі «Дзвінок».
Про найважливіші релігійні свята розповідатимемо в цьому розділі.
Свято Івана Купала є одним з найпопулярніших у народі. Кожен відразу згадає про купальські вогні, дівочі вінки, що спливають за водою, і чарівний цвіт папороті. Аж до нашого часу дійшли ці відголоски величної містерії, що з року в рік протягом століть і, навіть, тисячоліть розігрувалася на території сучасної Європи. Свято відзначалос в час найбільшого розквіту природи і літнього сонцевороту. Хто ж такий Іван Купало? Купало — це слов'янський бог земних плодів, радості, згоди та любові. А от Іваном він став уже за часів християнства. Річ у тім, що 24 червня християнська церква святкує Різдво Святого Івана Хрестителя. Так поєдналися традиційне народне свято і релігійне.
29 червня Православна ЦеркваУкраїни вшановує пам'ять славних, всехвальних, першоверховних апостолів Петра і Пвла. Через тисячоліття християни з великим благоговінням вшановують пам'ять цих святих апостолів, будуючи на їхню честь храми і обителі, прославляють у псалмах, пишуть їхні ікони, підносять до них молитви за свій край, за свої родини, за тих, що відійшли у вічність.
Зелена неділя, клечана неділя.
Із Трійцею, з святом вітаємо вас!
Даруйте оселям клечання веселе
На щастя, на спокій, на радісний час.
Щоб в полі врожайно жита колосились,
Щоб сонечко гріло і дощ напував,
Любисток і м'яту заносьте у хату,
Ховайте долівки під розкішшю трав.
Зелена неділя, клечана неділя
На мир, на добро повсякдень, повсякчас.
Квітчайте дорогу до нашого Бога.
Із Трійцею, з святом вітаємо вас!
(Оксана Василець)
Свято Великодня — "Свято свят і торжество торжеств", — так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. Новозавітний, християнський Великдень був установлений апостолами після Хресної смерті й воскресіння Ісуса Христа як свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного.
Прикрашаємо нашу оселю до Нового року, використовуючи новорічні витинанки. Пропонуємо добірку шаблонів витинанок різноманітних зірочок, свічок, місяців, ялинок, сніговичків, будинків та лісових пейзажів.
У цьому розділі дивіться добірку чудових народних українських щедрівок для дітей та авторські щедрівкм: "Ой сивая та і зозуленька", "Щедрівка" Катерини Перелісної. Також Ви знайдете найбільш відомі та легкі для вивчення щедрівки для дітей молодшого шкільного віку: "Щедрик-ведрик", "А в цім домку, як у вінку", "Ластівочка прилетіла", "Ой вийди, дядьку, щось тобі Бог дав", "Пане, пане господарю!".
Після «Миколая» в селах України вже кожного вечора збиралися колись вечорниці. Спочатку сходилися дівчата, пізніше з’являлись і хлопці. В будні дні на вечорницях дівчата, бувало, працюють: прядуть починки, шиють сорочки або вишивають рушники собі на придане Хлопці ж залицяються до дівчат, розповідають їм різну бувальщину та небилиці, співають пісень, танцюють - заважають дівчатам працювати. Вечорниці - це свого роду клуб сільської молоді в Україні, де молоді люди зближаються, пізнають одне одного і, як наслідок, одружуються.
В Україні слово коляда має три значення: 1) Коляда — це Різдвяні свята: «Будьте здорові з колядою!» 2) Коляда — це пісня, яка співається під час Різдвяних свят: «Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!» 3) Коляда — це винагорода за величальну пісню: «Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!» (Олекса Воропай)
