ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ВИХОВАННЯ
Ці засоби спрямовані на формування сильних духом і тілом особистостей, які не відокремлені один від одного, а мають жити у цільній, духовно єдній українській громаді. Завдяки народному вихованню забезпечуються наступність, спадкоємность поколінь, коли усі знання і цінності батьків-дідів передаються дітям.
Людина народжується, росте, розвивається. І в житті її надходить пора, коли природна потреба в спілкуванні, у самовиявленні і самоутвердженні набуває особливої загостреності. Настає час інтенсивного формування особистості — соціальної, емоційної та інтелектуальної зрілості. Це пора отроча, юнацька. Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. Народна педагогіка виробила, зокрема, чимало форм гуртування молоді в товариства, братства, громади та інше.
Українські традиції: вечорниці та досвітки на Катерини та Андрія
Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. В українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами — вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці.
Фольклор як засіб культурної адаптації і патріотичного виховання молоді