До збірки дитячих віршиків Софії Майданської увійшли: "Їде мишка на машині", "Лопушок-реп'яшок", "Курчата", "Пісенька Івася", "Казочка", "Пісенька-суперечка", "Колисанка".
Софія Майданська: вірші для дітей
Софія Василівна Майданська – поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач. Лауреат літературних премій "Благовіст" (1997) та ім. Олеся Гончара (1998); має нагороди ім. Лесі та Петра Ковалевих (1997, США). Заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки письменників України з 1979 року. Вірші Софії Майданської перекладено англійською, білоруською, болгарською, латиською, литовською, польською, португальською, російською, румунською, шведською мовами.
"... Яка ж в сій байці, братця, сила?
А та: ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла."(Леонід Глібов)
"Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?.."(Тарас Шевченко)
Вірш Тараса Шевченка "Дівичії ночі"
"Розплелася густа коса
Аж до пояса,
Розкрилися перси-гори —
Хвилі серед моря,
Засіяли карі очі —
Зорі серед ночі..."(Тарас Шевченко)
"Володимирко поволі
Тихо-мирно вік дожив
І на княжому престолі
Ярослава залишив..."(Олександр Олесь)
"Зеленим лісом мати вела за руку маленьку Лесю. На голівці у Лесі був вінок із синіх волошок. Дівчинка дивувалась: «Як гарно тут, як багато дерев! Жаль, що тільки самі дерева, а нема нікого живого». Мати повчала, що й дерева живі. «Та й у лісі не самі дерева,— таємничим голосом мовила ненька.— Тут можна зустріти і лісовика, і мавку». Про лісовиків Леся вже чула. А хто така мавка? «Мавка,— пояснювала мати,— дівчина-лісовичка незвичайної краси. Очі в неї зелені, чорні коси розпущені, легка зелена сукня. Люблять мавки гойдатися на вітах берези...» У місячні ночі, коли ліс, що підходив до їхнього саду, сповнювався солов'їними співами, Леся не могла заснути. Вона тихо викрадалася з дому, бігла до знайомої берези й дивилась, чи на її довгих вітах не колишеться мавка...."
Вірші Василя Стуса зі збірки "Веселий цвинтар": "Над осіннім озером", "Вертеп", "Мені здається, що живу не я", "Порідшала земна тужава твердь", "Порідшала земна тужава твердь", "Біля метро "Хрещатик", "Посадити деревце", "Їх було двоє — прибиральниця і двірник", "Тато молиться Богу", "На Лисій горі догоряє багаття нічне", "Відлюбилося. Відвірилося. Відпраглося...", "Ось вам сонце, сказав чоловік з кокардою на кашкеті", "Попереду нарешті порожнеча", "Вони сидять за столом", "Так явно світ тобі належать став", "Ця п'єса почалася вже давно", "Змагай, знеможений життям", "Мов жертва щирості — життя", "У тридцять літ ти тільки народився", "Людина флюгер. Так. Людина флюгер", "Вмирас пізно чоловік, а родиться дочасно," "Вертання", "Молочною рікою довго плив", "Рятуючись од сумнівів", "Як страшно відкриватися добру", "Напередодні свята", "Утрачені останні сподівання", "У Прохорівці — сни, мов ріки", "Чоловік підійшов до меморіуму", "То все не так. Бо ти не ти", "Вечірній сон. І спогади. І дощ", "Цей біль — як алкоголь агоній", "У цьому полі, синьому, як льон", "Чого ти ждеш? Скажи — чого ти ждеш?", "Вдасться чи ні...", "Раз на тиждень вони викопуються з землі", "Один лиш час і має совість", "Надворі дощ? — я запитав", "День величався і пишався", "Досить крові, — продекламував кат", "Сто дзеркал спрямовано на мене", "Я блукав містом своєї юності", "Націлений у небо обеліск", "В мені уже народжується Бог", "Зазираю в завтра — тьма і тьмуща".
"У вишневому садочку,
Під вербою, в холодочку,
Щоб лихо прогнать,
І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти
Весілля гулять...."(Леонід Глібов)
"... Все розказав я на потіху
І казочці моїй кінець.
Моторним дітям — торба сміху,
Мені — солодкий буханець"(Леонід Глібов)
Загадки Леоніда Глібова
Читайте віршовані загадки Леоніда Глібова про книжку, телятка, руки, скрипочку, бджілку і медок, повний місяць і зорі, про сонце, ніч і комара, колесо у возі, дощову хмару, про піч, багаття і димок, кавуна і ножа, млинці, вареники, цибулю, сокиру, косу, віник і деркач, всесвітню дорогу, про голову людську і правдивого чоловіка, про блоху та горох.
Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. У цей день усі українці йдучи на роботу чи навчання одягають вишиванки. У такий спосіб українці демонструють, що вишиванка – це одяг не лише на свята, адже вишиванка є генетичним кодом українців...
"Не любити тебе — не можна" — поезії Василя Стуса про кохання та любов (читати та слухати, відео)
"Любов як самозречення легка", "Ти прийшла ясновида", "Щоб я не знеміг од щастя", "В понеділок зустрівся з дівчиною", "Гарноброва, пожежностанна", "В.П. ("І не те, щоб жити — більше")", "Не любити тебе — не можна", "Вимріяна і близька донині", "Ти освідчувалась очима", "Тільки тобою білий святиться світ", "Вимріяна і жива донині", "Коли б ти знала, як ми є удвох" — вірші Василя Стуса про любов.
"Вереснева земля", "Мандри", "Вона тріпоче у мрїх руках...", "Полтавщино! Я пізнаю твій голос", "Моя Україна забула сміятись", "О краю мій, коли тобі проститься" - поезії Василя Стуса про Україну.
Тетяна Строкач. Дитячі вірші про хмари
"Глянула хмариночка у калюжу:
Щось вагу набрала я дуже-дуже,
Певно, переїла пухких зефірок,
Завелика стала, аж потемніла.
Як у хом'яка, обважніли щічки.
Може забагато в мені водички?
Хмарка засмутилася ізраненька —
Полетів сльозинками дощ дрібненький."(Тетяна Строкач)
Добірка казок Михайла Стельмаха
Віршовані казки Михайла Стельмаха: "Заячий секрет", "Що посієш, те й пожнеш", "Чому кріт не з'являється на світ?", "В їжаковім вітряку", "Бурячок і їжачок" та казка у прозі - "Хатка у березовому лісі".
Вірші Віктора Геращенка про маму
Поезії Віктора Геращенка про маму: "Знову кличе стежечка знайома", "Моїй матері", "Така роса", "Мамо моя рідна і єдина".
"Талановита дівчино Полісся!
Це не про тебе прозвучало: "Хвора!"
Невдачі у житті не побоїшся,
В душі достатньо духу непокори.
Не зрадить мрія! Українське слово
Вестиме гордо вдалеч за собою.
Засяє «промінь» в мові празниково.
Злетиш на крилах мудрості розвою..."(Марія Яновська)
"Старезні сосни гомонять із вітром,
Доволі недосяжні, граціозні.
Утаємничена земля ця і повітря,
Відчути все лише душею можна.
Сплять лицарі: письменники, поети,
Митці, міністри, вчені і селяни.
Їх не везли сюди кабріолети,
А вантажівки... до одної ями..."(Марія Яновська)
Загадки Леоніда Глібова написані акровіршами. Це загадки особливі. Щоб їх відгадати, треба прочитати перші літери кожного рядка загадки згори вниз. В цій статті пропонуються до уваги такі акровірші: "Що за птиця?". "Хто вона?", "Хто баба?", "Хто доня?", "Хто сестра і брат?", "Хто розмовляє?", "Хто хвастає?".
