Вірш "Думка" написано Тарасом Шевченком у 1838 році і вперше видано в альманасі «Ластівка» (с. 312 — 313), пізніше - в "Кобзарі" (1860). Потім він регулярно друкується у різних виданнях, зокрема збірках віршів для дітей ("Мені тринадцятий минало" 1994 року та ін.). Тему вірша — шукання долі молодим козаком — запозичено з народної пісні, його мотиви й образи мають численні паралелі в народних піснях.
"Заповіт" (Тарас Шевченко)
"Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого
На Вкраїні милій..."(Тарас Шевченко)
"Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, −
Свого не цурайтесь..."(Тарас Шевченко)
"Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога..." (Тарас Шевченко)
"В неволі тяжко... хоча й волі,
Сказать по-правді, не було;
Та все таки якось жилось –
Хоть на чужому – та на полі.."(Тарас Шевченко)
"Мені однаково, чи буду
Я жить въ Україні, чи ні,
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині..."(Тарас Шевченко)
"Бьють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив...
Нема Січи, пропав і той
Хто всім верховодив."(Тарас Шевченко)
"Іван Підкова" (Тарас Шевченко)
"Було колись – в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – Запорожці
Вміли панувати!"(Тарас Шевченко)
"Перебендя старий, сліпий –
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає."(Тарас Шевченко)
"Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела..."(Тарас Шевченко)
"Над Дніпровою сагою
Стоїть явір між лозою,
Між лозою з ялиною,
З червоною калиною..."(Тарас Шевченко)
"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Стан високий, лист широкий –
Марно зеленіє..."(Тарас Шевченко)
"Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав: „Де-ж я прихилюсь
І де подінуся на світі?”
І сниться сон мені..."(Тарас Шевченко)
"Зацвіла в долині
Червона калина;
Ніби засміялась
Дівчина-дитина..."(Тарас Шевченко)
"Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина..."(Тарас Шевченко)
"Сон" ("Нa панщині пшеницю жала") — вірш Тараса Шевченка з "Малого Кобзаря" (читати та слухати)
"Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, − пошкандибала
Івана сина годувать. "(Тарас Шевченко)
"Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма. "(Тарас Шевченко)
Вірші до Дня Соборності України
Вірші Олександра Олеся, Миколи Вороного, Богдана-Ігоря Антонича, Лесі Храпливої-Щур, Романа Завадовича (Володимира Переяславця), Лесі Утриско.
"Зa сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море; покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину... "(Тарас Шевченко)
"Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зострічає..."(Тарас Шевченко)