Публікації за тегом: Вірші

"Ой, пригода, пригодочка, 
Прилинула колядочка, 
Щебетала на всі броди: 
Гей, сходися, рідний роде!.."

(Марійка Підгірянка)

"Цієї  ночі  птах  кричав
У  небо  відлетіле.
Цієї  ночі  сніг  упав  -
На  чорне  впало  біле."

(Микола Вінградовський)

"Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця...
Ні, такої ще зими
Не стрічали ми."
(Павло Тичина)

"Ці слова не звучать голосніше,
Лиш уява на мить ожива.
І для мене таки найстрашніше —
Скам’яніла від болю трава.
Все життя проходити по лезу
І межу в небуття перейти…
Скам’яніла від горя береза
Шле до вас на могили листи..."

(Надія Кир’ян)

"Гусей краплинки в небі, наче ртуть,
І з ними наш Телесик відлітає.
А хмарка хмарку весело питає,
Куди вони Телесика несуть.
Гелгочуть гуси, що про це не слід,
Бо це, мовляв, військова таємниця…
Як весла на воді, лишають птиці
Червоний лапок нерозмитий слід..."

(Надія Кир'ян)

"Довго шукаю — вірю — знайду,
Там, де стоять на сторожі тополі
Чисту криницю у чистому полі,
Чисту криницю у білім саду.
Роки минають.
Снів не міняють.
Де не поїду, де не піду,
Все мені сниться
Чиста криниця
В місячнім сяйві у білім саду..."

(Надія Кир'ян)

"Зірвався в небо стовп вогню
І заблищало світло всюди,
Земля здригнулась від антен,
"Що сталося?" - кричали люди..."

(Юлія Хандожинська)

"Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?.."

(Тарас Шевченко)

"Іду навшпиньки до любові
В таємній тиші вечоровій.
Все буде приязно і гречно.
На відстані душі — безпечно.
Цілунків не боюсь гарячих
Очима. Їх ніхто не бачить,
Не чує і не розуміє,
Але душа моя німіє.
Шугає притьмом у провалля,
В морську глибінь, а може, й дал..."

                                           (Надія Кир’ян)

"-    Хто така? – спитав  художник –
Малювати тебе можна?
-    «А»; будь ласка; мій портрет…"

(Володимир Нагорняк)

 

"Кого ж ми запросим на Свято?
Хай прийде гостей небагато.
Всі інші зберуться допоки,
Найпершим прибуде хай Спокій."

(Іван Коваленко)

Вірші Лесі Храпливої-Щур "Різдвяна подорож", "Зірка", "Надворі темніє", "Різдво", "Новацьке Різдво".

Читайте вірші, присвячені Святу Різдва Христового, від знаних українських авторів: Марійки Підгірянки, Зоряни Живки, Івана Франка, Василя Слапчука, Богдана Лепкого, Марії Хоросницької, Вікторії Шупортяки, Ніни Куфко, Ганни Чубач, Йосипа Струцюка, Костянтини Малицької (Віри Лебедової), Марії Хоросницької, Миколи Вінградовського, Лесі Храпливої-Щур, Володимира Самійленка, Олесі Мамчич, Оксани Кротюк, Малковича Івана, Тетяни Строкач, Юлії Хандожинської, Уляни Кравченко, Марії Людкевич, Любові Проць, Любові Сердунич, Лідії Повх, Олекси Кобця, Св. Андрія Пінчука, Богдана Стельмаха, Дмитра Павличка, Оксани Крушельницької, Мар'яни Савки, Сергія Губерначука, Ірини Мацкової, Івана Коваленка, Юлії Забіяки, Аліси Коломієць, Наталії Римар, Анастасії Шкоп, Олени Харитонової, Наталі Орішко.

 

"Мама яблучка купила,
Щоб Марійка їх поїла,
Щоб Марієчка мала
Здоровенькою була."

(Наталя Забіла)

Притаманне їй уміння просто і невимушено розмовляти з дітьми, не сюсюкаючи, не присідаючи навпопічки, знання психології малят, уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості, залишають її твори актуальними й досьогодні.

Вірші Миколи Вінграновського: "Іде кіт через лід", "Мак і Кіт", "Котик, котик, золотий животик".

Вірші Миколи Вінграновського: "Новорічна колискова", "Новорічна заяча пісня"

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "З Новим Роком", "Хто це стукає: гур, гурр", "В нас неділя"

Вірші для дітей до свята Нового року від українських авторів: Миколи Вінграновського, Лесі Храпливої-Щур, Тамари Коломієць, Василя Моруги, Леоніда Глібова, Михайла Литвинця, Олександра Олеся, Дмитра Головка, Петра Осадчука, Ірини Жиленко, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької, Анатолія Качана, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Іванни Блажкевич, Тетяни Винник, Максима Рильського, Віктора Терена, Любові Забашти, Івана Неходи, Марії Дем'янюк, Наталі Карпенко, Леоніда Полтави, Платона Воронька, Юлії Забіяки та інших.

 

Діти для Вінграновського — не просто тема. Це й особливе ставлення до життя, внутрішньо близьке йому. Не випадково, мабуть, він з великою радістю писав вірші для дітей і про дітей. І в них, може, найбільше був собою. Бо сягав тієї свободи самовираження, яка є тільки в дитинстві і яку згодом людина неминуче втрачає.