Публікації за тегом: Вірші

"Хвалилися гайдамаки,
на Умань ідучи:
«Будем драти, пане-брате,
З китайки онучі».
 Минають дні, минає літо,
А Україна, знай, горить;
По селах голі плачуть діти -
Батьків немає..."  (Тарас Шевченко)

"Давно те минуло, як, мала дитина,
Сирота в ряднині, я колись блукав
Без свити, без хліба по тій Україні,
Де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв..."

(Тарас Шевченко)

"... Про те, що діялось на Украйні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей; надрукованого і критикованого нічого не читав, бо, здається, і нема нічого. Галайда вполовину видуманий, а смерть вільшанського титаря правдива, бо ще є люди, которі його знали. Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були, - за це не ручаюсь. Дід мій, нехай здоров буде, коли зачина розказувать що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже: «Коли старі люди брешуть, то й я з ними." (Тарас Шевченко)

«Іван Вишенський» – поема Івана Франка, написана ним у 1900 році. Поема присвячена Агатангелу Кримському і розповідає про завершення життєвого шляху Івана Вишенського. «Іван Вишенський» постає як філософська поема, постать Івана надто суперечлива. З одного боку, він бажає добра Україні, бажає запобігти масовому «покатоличенню», прагне допомогти своїм братам у боротьбі, а з іншого, бажає віднайти суть життя, наблизится до Христа. Саме тому він робить вибір, який протирічить його почуттям до України – обмежує своє існування печерою."

"Чи не гоже було б нам, браття,
почати старими словами ратних повістей
про похід Ігорів,
Ігоря Святославича?
Початися ж оцій пісні по билицях часу нашого,
а не за вимислом Бояна..."

(Ритмічний переклад Леоніда Махновця)

"Браття, чи ж би не було се впору
Старим словом і складом зачати
Сумну пісню про Ігоря похід,
Про Ігоря, Святославля сина..."

(Іван Франко)

"Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить..."

(Тарас Шевченко)

Веселі загадки, придумані Варварою Гринько, про зайчика, сову, білочку, а також – про літак, холодильник, електрику та капусту.

 

 

 

 

Дитячі віршики про весну від Варвари Гринько: "Соняшник", "Павлик-равлик".

Вірші Варвари Гринько про дітей та родину: "Мама", "Хліб", "Сім'я", "До свята", "Мости", Груша".

Читайте дитячі віршики Варвари Гринько про тварин та птахів: "Біжить зайчик", "Ведмідь", "Вовк", "Лис", "Ку-ку","Ішов індик", "Гусеня", "Єноти", "Зебра", "Їжаки", "Носуха", "Рись", "Тигр", "Цапок", "Гусенятко", "Дятел", "Євгенко питає", "Жайвір", "Журавель", "Одуд", "Фламінго", "Шуліка", "Сова", "Чапля", "Ішов гусак", "Щиглик".

 

 

"Колискова пісня", "Лісові сни", "Прощання з лялькою" - чудові колискові від Варвари Гринько.

"У хлів увійшов – і осліп:
яскриться пшениці сніп!
Коло корівки телятко сповито!
Золота молотого в ясла налито!
З морозу – в таке тепло!
Любов – це тривке джерело!"
(Сергій Губерначук)

Віршики Андрія М'ястківського про діточок: "Сама в хаті", "Казочка", "Братик", "Печу, печу папку".

Вірші про весну від Андрія М'ястківського: "Весна", "Як весну я пам'ятаю", "Вечір дихає весною", "Котики-воркотики", "Пролісок",  "Ховай у шафу ковзани".

Дивіться чудову збірочку віршів Андрія М'ястківського: "Я напам'ять знаю",  "Живе дзеркальце", "Зеленому колоскові", "Рогачі", "Чук-чук-чукечки", "Пиріжки", "Казоччин подарунок", "Літак", "Босоніж", "Кульбабки", "Дві пісеньки для дощику", "Печу, печу папку", "Віник", "Вітрячок", "Туман", "Як дозріє льон у полі", "Із бабусиної казки", "Казочка з поля", "Коло", "Ми ліпили горщик", "Висока горобина", "Збудувала хатку", "Перекотиполе", "Слива", "Яблуко", "Огірок", "Де ходила кізка", "А ми поле попололи", "Переляк", "Зайчик місяця надгриз", "Веселочка", "Місяцю-красеню", "У саду".

"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що вийшло з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого."  (Анатолій Костецький)

"Хоче спати гілка,
Хоче спати бджілка.
Хоче спати...
Хоче спати...
Спить..."

(Андрій М'ястківський)

Віршики про тваринний світ від Андрія М'ястківського: "Цуцик", "У зайчика лапки", "Борсук", "Розмова з одудом", "Джміль", "Хочу коника", "Буслові імена", "Сом із соменятами", "Горобчик", "Чайка в чайки чаювала", "Жук", "ой сердитий", "Веселі музики", "Котусь", "Зайченятко в яму впало", "Хтось", "Білочка раденька", "Теля", "Як вродило просо", "Киця прокидається", "Бджілки", "Бджілчина казочка".

 

 

 

Вірші Андрія М'ястківського для діточок про літо: "Що травиці сниться", "Гречка", "Місяцю-красеню", "За селом", "Свято", "На острові зеленого селезня", "Стежка", "Дощова вода", "Хлипа липень", "Зелений червень".