Публікації за тегом: Вірші

Володимир Миколайович Сосюра - один з найщиріших ліриків XX століття - увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни, що злилися в єдиному понятті прекрасного, у відчутті вільного і терпкого смаку життя, якому немає кінця-краю. Майстер загадкової простоти і ясної незглибимості почувань, поет ніжний і тривожний, як надвечірнє світло, він пройшов через кілька історичних та культурних епох у житті України: від УНР до хрущовської “відлиги”. Творчість Сосюри, котрий лишив близько шістдесяти поетичних книжок, десятки поем, автобіографічну прозу, - це безмежний світ, це історія, що переживаються в любові й ненависті, радості й журбі - гостро, до сліз, до млості... Пристрасне слово поета народжується з безумовної віри в життя, що упереджує всі питання про доцільність існування особистості.

"Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись..."

(Ліна Костенко)

 

"... Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?"

(Ліна Костенко)

"Дівко, дівко,
красна дівко,
ти маєш спостережену нами ознаку,
ти маєш спостережену нами ознаку-догадку
"бути тим, на кого парубкові можна тільки дивитися,
хто парубкові тільки милує око""...

(Василь Голобородько)

Вірші Михайла Стельмаха про птахів: "Дятел", "Чайка", "Гусак", "Журавель", "Журавель і рукавиці", "Як журавель збирав щавель", "Живі огні", "У нас гуси не сердиті", "Чорногуз приймає душ".

 

 

 

 

 

 

"...Ліс від міста так далеко,
Не відкрили в нім аптеку.
Та матуся не сумує —
Ліс малого порятує!
Липа цвіту дасть рясного,
Бджілки — меду запашного,
І ромашка, і малина —
Допомога для дитини.
Треба баночка з варенням,
Щоб чайок пити щоденно.
І малюк буде здоровим,
Переможе враз хворобу!"

(Тетяна Строкач)

 

"Заєць-батько у крамниці
Піввідра купив пшениці,
Сів з пшеницею на віз
І на млин її завіз..."
(Михайло Стельмах)

Вірші Михайла Стельмаха про дітей: "Кажуть всі, що я великий", "Край лісочка", "А у мене є сестричка".

Вірші Катерини Перелісної про волошки, дзвіночки, незабудки, бузок, конвалії, кульбаби, крокуси, проліски, первоцвіт, стокротки та вербу.

Вірші Михайла Стельмаха про рослини: "Гриб діткам купив шапки", "На баштані", "Гарбуз", "Огірочки", "Хрін", "Грядочка сестрички".

Вірші про українську вишиванку та вишиті рушники для Вас написали: Вадим Крищенко, Г. Мовчан, Василь Симоненко, Яна Яковенко, Леся Храплива-Щур, Валентина Ткаченко, Наталя Карпенко, Наталя Любиченко, Варвара Гринько, Ганна Черінь, Дмитро Чередниченко, Дмитро Мегелик, Марія Хоросницька, Наталка Поклад, Володимир Лучук, Тамара Коломієць, Галина Кирпа, Андрій Малишко, Тетяна Винник, Микола Шерник, Оксана Вишневська, Борис Остапенко, Надія Кір'ян, Тетяна Строкач, Юлія Хандожинська, Любов Сердунич, Лана Виноградова, Надія Козак, Марія Чайківчанка, Марія Деленко, Галина Онацька, Леся Гук, Володимир Даник, Петро Сингаївський, Наталя Карпенко, Юлія Забіяка, Сергій Мостюк, Ганна Максимович, Тетяна Комлік та багато інших сучасних українських авторів. Читаймо! 

 

"Дзвоник", "Скоро я піду до школи", "Настуся" - школярські віршики для дітей від Михайла Стельмаха.

Вірші про зиму від Михайла Стельмаха: "Йде зима", "Зимою".

Читайте вірші для дітей про тварин від Михайла Стельмаха: "Їжачок", "Черепаха", "Чим ведмедю пособити?", "Бобер", Забудько", "Через луг, через горбок", "Бурундукова сім'я", "Зайцева капуста", "Заєць спати захотів", "Їжак і лис", "Чого лис не здужає"", "Трудяга",  "Їжачок і грибок", "Борсук", "Заєць і рак", "Кіт", "Цапок".

 

 

 

 

"Обминувши луг, що вкрився мiддю,
Слiд до хати губиться в бору.
В хатi пахне парене обiддя,
Сiк густий покрив кору."

(Михайло Стельмах)

Михайло Стельмах -  знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр, вчений-фольклорист. Читайте коротку біографію, дивіться фільм про нього та знайомтесь з його творами у цьому розділі нашого сайту.

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Увесь поетичний світ природи, праці та пісні письменник виніс із дитинства завдяки матері. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого. Із ніжністю він згадував і батька, Панаса Дем'яновича, який носив його, босоногого, до школи на руках, бо через бідність родина не мала можливості придбати чоботи... Про шкільні роки письменника читаємо у повісті «Гуси-лебеді летять», у якій він розповів про найяскравіші сторінки свого дитинства...

"Сумний наш Князь, сумний наш Князь,
Лягли йому на чоло хмари,
Неначе ждуть нас знов удари,
Неначе знов орда знялась..."

(Олександр Олесь)

 

"Раз дізнались печеніги,
Що для бою час настав,
Що в Болгарії далекій
Забарився Святослав..." 

(Олександр Олесь)

"Убивши князя Святослава,
Печеніги раз у раз
Йдуть ордою на Вкраїну,
Раз у раз грабують нас..."

(Олександр Олесь)