Публікації за тегом: Вірші

Дитячі віршики про весну від Варвари Гринько: "Соняшник", "Павлик-равлик".

Вірші Варвари Гринько про дітей та родину: "Мама", "Хліб", "Сім'я", "До свята", "Мости", Груша".

Читайте дитячі віршики Варвари Гринько про тварин та птахів: "Біжить зайчик", "Ведмідь", "Вовк", "Лис", "Ку-ку","Ішов індик", "Гусеня", "Єноти", "Зебра", "Їжаки", "Носуха", "Рись", "Тигр", "Цапок", "Гусенятко", "Дятел", "Євгенко питає", "Жайвір", "Журавель", "Одуд", "Фламінго", "Шуліка", "Сова", "Чапля", "Ішов гусак", "Щиглик".

 

 

"Колискова пісня", "Лісові сни", "Прощання з лялькою" - чудові колискові від Варвари Гринько.

"У хлів увійшов – і осліп:
яскриться пшениці сніп!
Коло корівки телятко сповито!
Золота молотого в ясла налито!
З морозу – в таке тепло!
Любов – це тривке джерело!"
(Сергій Губерначук)

Віршики Андрія М'ястківського про діточок: "Сама в хаті", "Казочка", "Братик", "Печу, печу папку".

Вірші про весну від Андрія М'ястківського: "Весна", "Як весну я пам'ятаю", "Вечір дихає весною", "Котики-воркотики", "Пролісок",  "Ховай у шафу ковзани".

Дивіться чудову збірочку віршів Андрія М'ястківського: "Я напам'ять знаю",  "Живе дзеркальце", "Зеленому колоскові", "Рогачі", "Чук-чук-чукечки", "Пиріжки", "Казоччин подарунок", "Літак", "Босоніж", "Кульбабки", "Дві пісеньки для дощику", "Печу, печу папку", "Віник", "Вітрячок", "Туман", "Як дозріє льон у полі", "Із бабусиної казки", "Казочка з поля", "Коло", "Ми ліпили горщик", "Висока горобина", "Збудувала хатку", "Перекотиполе", "Слива", "Яблуко", "Огірок", "Де ходила кізка", "А ми поле попололи", "Переляк", "Зайчик місяця надгриз", "Веселочка", "Місяцю-красеню", "У саду".

"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що вийшло з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого."  (Анатолій Костецький)

"Хоче спати гілка,
Хоче спати бджілка.
Хоче спати...
Хоче спати...
Спить..."

(Андрій М'ястківський)

Віршики про тваринний світ від Андрія М'ястківського: "Цуцик", "У зайчика лапки", "Борсук", "Розмова з одудом", "Джміль", "Хочу коника", "Буслові імена", "Сом із соменятами", "Горобчик", "Чайка в чайки чаювала", "Жук", "ой сердитий", "Веселі музики", "Котусь", "Зайченятко в яму впало", "Хтось", "Білочка раденька", "Теля", "Як вродило просо", "Киця прокидається", "Бджілки", "Бджілчина казочка".

 

 

 

Вірші Андрія М'ястківського для діточок про літо: "Що травиці сниться", "Гречка", "Місяцю-красеню", "За селом", "Свято", "На острові зеленого селезня", "Стежка", "Дощова вода", "Хлипа липень", "Зелений червень".

Читайте віршики про літо від  Анатолія Костецького, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Наталі Ткаченко, Михайла Стельмаха, Анатолія Камінчука, Марії Пригари, Лесі Храпливої-Щур, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Галини Кирпи, Лани Виноградової, Марії Чайківчанки, Наталії Кузьмічової, Ганни Верес-Демиленко, Федора Лавриненка, Ірини Іваненко (Онищенко), Лесі Гук, Ганни Максимович, Наталі Карпенко, Тетяни Строкач та інших українських авторів.

Віршики Андрія М'ястківського про зиму: "Січень", "На льоду", "Іде дід через лід, "Метелиця", "Морозику, морозику", "Січнева ніч", "Випав сніг".

"Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…"

(Микола Вороний)

"В давнiх лiтописях наших
Єсть одно оповiдання,
Що зворушує у серцi
Найсвятiшi почування..."

(Микола Вороний)

Вороний Микола Кіндратович - вельми неоднозначна постать в історії України: з одного боку – відомий політичний та державний діяч, з іншого – людина творча, що присвятила своє життя письменництву, режисерству та акторству.
(З біограіфії письменника)

"Ой розгулялись взимку віхоли,
до вікон хатку замели,
де під солом'яною стріхою
дідусь із бабою жили.

Біля віконця якось ввечері
сиділи вдвох собі старі
та милувалися малечею,
що розважалась у дворі..." 

(Наталя Забіла)

 

"Два морози йшли у ліс,
все вбирали в іній.
В того був червоний ніс,
а у цього — синій.

— Старший буде той із нас,
каже брат до брата, -
хто людину зможе враз
до кісток пробрати!.."   (Наталя Забіла)

 

"От колись ведмідь угледів,
як у полі оре дід,
і схотілося ведмедю
поживитися як слід.

До старого він підходить,
каже: „Нумо вдвох робить,
а усе, що в полі вродить,
будем нарівно ділить..."

(Наталя Забіли)