Вірші Михайла Стельмаха про дітей

Михайло Стельмах

А У МЕНЕ Є СЕСТРИЧКА

А у мене є сестричка —
Трохи більша рукавички.

Ми із нею подружили,
Хоч вона й кричить щосили.

Мама каже, що всі діти
Так учаться говорити.

Я сестричку розважаю,
Сам їй віршика складаю:

«Ти, маленька, підростеш,
В гай із братиком підеш —
Під берези, під дуби,
По суниці, по гриби...»

Крик у хаті затихає,
Бо сестриця в гай бажає.

* * *

КРАЙ ЛІСОЧКА

(За народними мотивами)

Край лісочка на дубочку
Прив'язали колисочку.
Положили спать Олянку
В колисочку на світанку.
Теплий вітер повіває,
Все колиску він гойдає.
Сонце встало, сонце гріє,
Сонце дівчинку жаліє,
Трактор пісню все співає
Злого вовка відганяє.

* * *

КАЖУТЬ ВСІ, ЩО Я ВЕЛИКИЙ

Кажуть всі, що я великий:
Сам взуваю черевики,
Сам вдягаю все на себе,
Не як-небудь, а як треба.
В безкозирці я іду,
Честь військовим віддаю,
Каблуками тільки чок! —
З мене ж буде морячок!