"Як не любити рідну мову" - зі збірки "Близька далина" (Володимир Сосюра)

Петриківський розпис

Володимир Сосюра

Збірка "Близька далина" (1960)

ЯК НЕ ЛЮБИТИ РІДНУ МОВУ

Як не любити рідну мову
І як її не берегти,
коли із нею в даль грозову
ми йшли на бій - і я, і ти.

Коли за кожне рідне слово
в нас слали кулі вороги...
Ми збили з нього злі закови,
щоб ширить щастя береги,
щоб з ним іти в нові походи
до осяйних життя висот...

Бо мова — це душа народу,
народ без мови — не народ.
Вона для нас, як сонця блиски,
що крають ночі каламуть...

Її ми чули ще з колиски, —
то як же мову цю забуть!
Вона, як світла хор в ефірі,
як білий сад, весняний сад...
Ні, ні! Не вірю, я не вірю,
щоб ти забув її, мій брат!

І в миру дні й години бою
її нам треба берегти.
Де б ти не був, вона з тобою
іде звитяжно у світи!
(1959)

За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 432 - 433.

Більше творів Володимира Сосюри на нашому сайті:

Володимир Сосюра: життєвий шлях і твори

Володимир Сосюра, біографія, життєвий шлях, творчість

Володимир Миколайович Сосюра - один з найщиріших ліриків XX століття - увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни, що злилися в єдиному понятті прекрасного, у відчутті вільного і терпкого смаку життя, якому немає кінця-краю. Майстер загадкової простоти і ясної незглибимості почувань, поет ніжний і тривожний, як надвечірнє світло, він пройшов через кілька історичних та культурних епох у житті України: від УНР до хрущовської “відлиги”. Творчість Сосюри, котрий лишив близько шістдесяти поетичних книжок, десятки поем, автобіографічну прозу, - це безмежний світ, це історія, що переживаються в любові й ненависті, радості й журбі - гостро, до сліз, до млості... Пристрасне слово поета народжується з безумовної віри в життя, що упереджує всі питання про доцільність існування особистості.

Читайте також на "Малій Сторінці":

Вірші про рідну мову

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові. А найголовнішою його ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це - найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Вірші про Україну

Україна Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу - все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич , Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.