Публікації за тегом: Вірші

"Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить..."
(Олександр Олесь)

"Гаї шумлять", "Блакить мою душу обвіяла", "Не  бував ти у наших краях!" — поезії Павла Тичини про красу рідного краю.

 

 

 

 

"Шукати нових, ще не виявлених можливостей українського слова, шукати й знаходити їх після Шевченкових шедеврів, коли, здавалось, досягнуто було вже всіх поетичних вершин, - для цього мав з’явитись митець особливий, поет здібностей унікальних. І хіба ж не таким прийшов у наше письменство Павло Тичина, чиїми устами в новітній поезії, може, найчутливіше виповів себе цей сповнений величі й драматизму XX вік?" (Олесь Гончар)

 

 

 

У збірці "Росте хлоп'я, мов кущ малини" вміщено вірші Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета, який жив і творив на початку ХХ-го століття у Львові: "Весна", "На кичерах сивасті трави", "Ранній вітер", "Ярмарок", "На шляху", "Антонич був хрущем", "Захід", "Неситий крук над мостом крякав", "Зелений ясень, серп і коні", "Назустріч", "Об хмару хмара", "Клени", "Весна — неначе карусель", "Село", "Зима", "Я розумію вас". Дивовижний талант поета допоможе маленьким читачам полюбити рідне слово та зрозуміти природу нашого краю.

​Через офіційну заборону Богдан-Ігор Антонич ширше знаний лише з середини 1960-х. Він справив значний вплив на сучасну українську поезію: філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і язичницької символіки; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.

Читаймо лічилки від Ганни Чубач: "Болотне свято", "Гавкав песик", "Гноми", "Дві жабулі", "Каструлі", "Кінь катався на слоні", "Киця одиниця", "Танці на "П'ять", "Тири-пири! Три-чотири!", "Три Володі ". 

Скоромовки для діточок від української поетеси Ганни Чубач: "Дві Варвари", "Ати-бати!", "Ворони", "Грім і гуси", "Джмелі", "Дударики", "Злива", "Запитав Василь у Вовки", "Ігогошка", "Коржі з маком", "Коронована ворона", "Курка-квочка", "Курка, кролик і корова", "Курочка-чубарочка", "Мурмурка", "Опудало", "Чик-чирик".

Вірші про котиків від Анатолія Костецького, Володимира Підпалого, Наталі Забіли, Ганни Чубач, Грицька Бойка, Наталі Любиченко, Варвари Гринько, Леоніда Куліша-Зіньківа, Уляни Кравченко, Ігоря Калинця, Анатолія Камінчука, Марійки Підгірянки, Олени Журливої, Миколи Вінграновського, Наталі Карпенко, Галини Мирослави.

 

 

 

 

"Світлина", "Різдво", "Століття - в зачарованому колі" (Івану Драчеві), "Здається, так було одвіку" (Тарасові Федюку), "Вже не стачить старих підошов", "У небесних полях чорнокрилий тюльпан", "А те, що живий, - серед ночі засвідчує страх", "Ця стерня не коле", "Чорна чаша наповнена вщерть", "Від’їзд", " Нічні голоси" (Василеві Герасим'юку), "Ксерокопія" (Ірині), "Уривок із поеми" - поезії Ігоря Римарука, представлені у цій статті.

Поезії для дітей від Володимира Підпалого про тваринний світ: "Кіт", "Підківки", "Лапці", "Німенітниця", "Зозуля", "Лічилка", "Гуси".

 

 

 

 

 

 

"Передзим'я", "Зимовий бір", "Морозний вечір", "Снігурі", "Зайчик", "Пес", "Кожух" - вірші про зиму від українського поета Володимира Підпалого.

Поезія Бориса Олійника  увібрала  в  себе  мудру  задуму  землі,  її  шорстку  справжність,  горду  силу,  і  пам’ять,  і  доброту.  Тихі води  і  ясні  зорі,  сонячні  овиди  і  вербова  сутінь,  шепіт курганів  і  суворе  мовчання  могил,  пісня  з-за  гори  і  гуркіт  реактивних  двигунів  озиваються  в  ній  голосом давнім  і  новим  -  великим  досвідом  народу  в  його історичному  бутті.  І  від  того  е  в  цій  книзі  достеменність.  Є  в  ній  розважливий  спокій,  з  яким  тече  між  пологими  і  крутими  берегами  Дніпро,  пробивається  до сонця  паросток,  земля  вбирає  сніг  напровесні,  а  хлібороб  порає  ниву.  Бо  велика  праця  вимагає  зосередженості  й  терпіння,  бо  істина  відкривається  тільки  наполегливому  розуму  і  чуйному  серцю.

Віршики Володимира Підпалого для малят: "Лічилка", "Зозуля", "Гуси", "Казочка про сонце", "Лісове джерельце", "Весна", "Дзвоники", "Липень", "Літо", "Суниці", "Передзим'я", "Зимовий бір", "Морозний вечір", "Снігурі", "Зайчик", "Пес", "Кожух", "Кіт", "Підківки", "Лапці", "Нісенітниця", "Чередник", "Скоромовка", "Загадка", "Гарбуз", "Казочка про телятко", "Кінь".

"Коли мене питають: «Любиш ріки,
річки, і річечки, і потічки?» —
відмовчуюсь: вони в мені навіки,
а для мого народу на віки..." 

(Володимир Підпалий)

"У холодному небі
золотий човен
із хмари на хмару,
на хмару із хмари —
і на місці..." (Володимир Підпалий)

"Ти  не  прийшла,  тебе  не  бачу  поруч...
У  небі  місяць  повагом  пливе,
промінням  срібним  землю  засіває,
з-за  хмар,  скрививши  рот  щербатий  свій,
сміється  над  моїм  наївним  серцем..."

(Володимир Підпалий)

"Там  снігу  ще  й  снігу  на  цілий  світ,
де  гуси  летіли-летіли  -  і  впали.
Там  подих  Ваш  перший  і  перший  Ваш  слід
уперто  шукає  пам'ять..."

(Володимир Підпалий)

"Ти  пишну  косу  розплела  свою", "Коли  ми  буваємо  вдвох", "Ти  не  прийшла,  тебе  не  бачу  поруч", "Та,  котру  знав  я.." - вірші про кохання від Володимира Підпалого.

"Зима  ще  тільки  пред'явля  права
на  володіння  небом  і  землею,
іще  не  засіва,  а  посіва,
а  я  стою  між  осінню  і  нею..."
(Володимир Підпалий)

Кілька віршів Володимира Підпалого про зиму та Різдво Христове: "Зимовий етюд", "Передзим'я", "Зима ще тільки пред'явля права...", "Різдвяний мороз", "Морозний вечір", "Зимовий бір", "Снігурі", "Зайчик", "Кожух".

Володимир Підпалий був залюблений в Україну, його вабила її неповторна краса, яку поет здатен був відшукати у краплині роси і в загадковому запиналі осінньої ночі, у вічній таїні сільської пасіки і в гордій крутизні коневої шиї на нескінченній, як життя, зеленій леваді... і зрозуміти його поезію може тільки той, чиє серце відкрите для краси і добра, любові та щирості, хто точно знає, що справлені почуття - завжди безкорисливі. Так мало відвела доля цьому поетові, який своїм тихим, але чесним і світлим словом умів лікувати скалічені душі! Він прийшов у літературу зі славним поколінням шістдесятників, які змінили світ, давши йому зрозуміти: найбільша цінність у житті - ковток свободи...