Мандрівка Cassini у відкритий космос до Сатурну розпочалася 15 жовтня 1997 року. Він летів до планети 7 років і перебував на її орбіті 13 років. Місія була розрахована до 2008 року, але двічі продовжувалася. 15 вересня зонд Cassini передав на Землю останні фото і згорів над Сатурном. Останній сигнал Cassini йшов до Землі близько 83 хвилин. Зв’язок із ним перервався за планом – близько 14:55 за Києвом. Як повідомляло агентство, двигун космічного апарату був майже повністю зношений. Тож з апаратом попрощалися для того, щоб в подальшому не дрейфувати довкола Сатурна і не врізатись в один із супутників планети.
Відому групу із семи яскравих зір, що нагадує за обрисами ківш, стародавні греки назвали Великою Ведмедицею. Якщо до неї приєднати менш яскраві зорі, розташовані поблизу «ковша», то за наявності гарної уяви можна провести межі цього сузір’я так, що вони нагадуватимуть обриси якогось великого звіра. У Давній Русі це сузір’я мало різні назви — Віз, Колісниця, Ківш; народи, які населяли в давнину територію України, називали це сузір’я Возом. За аналогією іншу групу із семи менш яскравих зірок, які розташовані поблизу Великої Ведмедиці й також нагадують за обрисами ківш, давні греки назвали сузір’ям Малої Ведмедиці. Це сузір’я народи Сибіру назвали Малим Ковшем, а народи, які населяли узбережжя Північного Льодовитого океану, бачили в ньому білого ведмедя із задертою догори головою, на носі якого красувалася Полярна зірка, розташована в самому кінці «держална» ковша. Про Велику й Малу Ведмедиць існує багато легенд. Ось одна з них...
"Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса!"(Михайло Старицький)
"Після жнив залишилася на полі пшенична зернина. З нетерпінням чекала вона дощу, щоб заритися в сиру землю до настання холодів. Мимо пробігала мурашка й помітила зернину. Зраділа знахідці, узяла на спину важку ношу й повільно поповзла до мурашника, щоб до вечора встигнути додому..." (Леонардо да Вінчі)
22 квітня — Ляля, або Красна гірка (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)
23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)
9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)
10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)
12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)
13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє
Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня
24 червня — Івана Купала (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)
29 червня — Петра і Павла (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)
19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)
Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони. Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області). Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності?..
Пишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне.
Запрошуємо дітей та дорослих на захоплююче знайомство з мистецтвом виготовлення свічок. Свічка — це унікальний продукт, який може стати прекрасним та оригінальним подарунком для ваших близьких, рідних, друзів і колег на будь-яке свято або внести родзинку, романтику і затишок у Ваш дім. Ваша свічка буде точно оригінальна, неповторна, та зроблена з теплом і любов'ю. Усі необхідні матеріали та інструменти будуть надані на майстер-класі.
Періодично я знайомлюся з науковими працями дослідників первісної орнаментики. Фахівці розповідають про поняття епіфанії «великої богині». Бачиш, наприклад, знак «дерево», а на ньому – гілки вгору, і розумієш (завдяки дослідженням), що то не дерево, а «богиня», так її зображали. Бачиш сітку на писанці, а то не сітка, то теж «велика богиня». І так з усіма символами – космогонічними, геометричними, зооморфними і навіть антропоморфними. Класифікувати орнаменти на писанках потрібно й необхідно, але при цьому слід враховувати, що всі вони космогонічні.
"Дякую Вам за спілкування і за інтерес до живої української традиції писанкарства. У блозі є окремий розділ “Про натуральні барвники в усі пори року”, де написано чим та в якому місяці можна добре зафарбувати писанку. Квітень містить не так багато заголовків. І от розділ доповнюється новим рецептом. Фарбувати вміє будь-яка рослина. Особливо гарно фарбують весняні рослини, бо вони найсильніші. О цій порі, в перших числах квітня, вже є сережки на березах. Вони зроблять писанку сонячно жовтою. У жовтий колір пофарбує і листя бузини чорної, що саме зараз зеленіє густими чубчиками. Але бузину чорну ще треба знайти десь у парку чи при дорозі. А от верба плакуча зростає повсюдно. Принаймні так є у нас на Кропивниччині. Це дерево часто можна побачити поміж житловими будинками, біля кафе, вздовж вулиць, побіля річки. Молоді гілочки верби плакучої зафарбують писанку у світло-бурий відтінок. Це так дивовижно: салатові вербові галузки дарують світло-коричневий відтінок, одразу на біле яйце. Отож, у моєму списку рецептів цьогоріч на один рецепт стало більше..." (Ірина Михалевич)
Що таке писанка? Це — барви. Та передовсім це таємничі красиві орнаменти. Вони стимулюють уяву, а уява тісно пов'язана з мисленням. Розвинена уява допомагає думати і сприймати життя творчо. У розділі “Думки про писанку” Ви прочитаєте есе та оповідки писанкарки Ірини Михалевич, які стосуються найцікавішого — творчої кухні:
"Доброго здоров'я. Рада знову спілкуватися тут з Вами, друзі. Цього разу поговоримо про зорі та гороскопи. Влітку особливо приємно звертати увагу на зоряне небо і думати про сузір'я. Часто-густо знайомство з сузір'ями для нас починається не зі спостережень за нічним небом, а з гороскопа..." (Ірина Михалевич)
"Вітаю, друзі! Рада знову спілкуватися з Вами. Випало трохи снігу, стало ще красивіше. А на ліщині гойдаються довгі такі сережки. Вони вміють навіть посеред зими (наприкінці січня й у лютому) дарувати жовту сонячну барву писанкам. Про ліщинові сережки я створю окремий допис (можливо, навіть відео-сюжет). Дякую Галині Тудай за цінну інформацію, яка стосується саме цього природного барвника..." (Ірина Михалевич)
"...Ми всі знаємо як виглядає горобина звичайна (Sorbus aucuparia) з непарноперистими листками. Тендітне струнке дерево. А чи доводилося Вам бачити інакшу горобину, з високим могутнім стовбуром і листям, схожим на дубове? На фото — горобина проміжна (Sorbus intermedia). Її ще називають горобиною скандинавською чи шведською. У природі це дерево поширене в Швеції, Норвегії, Данії, південних районах Фінляндії, Прибалтиці, майже на всій території Польщі та Німеччини. Поширюється горобина проміжна за допомогою птахів, які поїдають її плоди та насіння. Це дерево може вирости до 20 м у висоту. Стовбур дерева товстий, кора сіра, крона куполоподібна. Влітку листя на горобині проміжній зелене і блідо-сіре знизу. Восени воно набуває жовтуватого, сіро-коричневого забарвлення. Плоди — оранжево-червоні..." (Ірина Михалевич)
Пропонуємо вашій увазі рецепти приготування відварів зі свіжої сировини. Найвідоміший спосіб фарбування в домашніх умовах - то є лушпиння цибулі. І відомо, що колір яйця залежить від концентрації розчину і терміну перебування писанки в тому розчині. Але відомі ще й інші способи фарбування. Наприкінці березня — на початку квітня піднімається зелень, після тихих дощів швидко зростають чистотіл, кропива, деревій, сережки на березах. Всі ці рослини здатні рівно зафарбувати яйце пастельними приємними відтінками. Чистотіл, деревій, березові сережки подарують писанці (крашанці та крапанці) ніжно-жовту барву, кропива — ясно-зелену...
"У цьому блозі є допис про фарбування писанок плодами вишні-антипки. Цей текст присвячено самій антипці. Щоб назбирати плодів, треба знати, де їх шукати. Отож, поговоримо більш детально про це чудове дерево — вишню-антипку. Маю щастя запропонувати Вам цікаві свідчення про антипку.Отже, дика вишня (Prunus Mahaleb) — це вид дикорослої вишні з дрібними чорними, терпкими на смак плодами, непридатними для споживання; кучина . Листя в неї як у груші, вона має крихітні серцеподібні плоди, чорні при дозріванні і гіркі на смак. Є сорти з солодко-терпким смаком. Плоди спінуть з середини липня, по серпень. Де ж можна побачити вишню-антипку? Часто зустріти це дерево можна на Одещині, Полтавщині, Київщині, Хмельниччині, на Херсонщині..." (Ірина Михалевич)
"Вірш Тараса вчу раненько,
Бо для мене він рідненький.
І казав сьогодні тато
День Шевченка — наше свято,
Бо любив він Україну
Так, як мама любить сина.
Мріяв щиро і безмежно
Про Вкраїну незалежну.
Його думка, слово, діло
Шлях в майбутнє освітили:
Уперед на новий крок
Надихає нас Пророк..." (Марія Дем'янюк)
Приходьте на міжнародний молодіжний форум «Космос і Майбутнє» у Києві з 3 по 5 жовтня! Долучайтеся до творення космічного майбутнього України! 3 дні - 3 локації. Спікери з 12 країн. Космохакатон. Вхід – вільний. Космос – це мрія всього людства, а також історія і майбутнє України. Організатори: УМАКО «Сузір’я», UkraineIS – «Україна Є», Центр «Лілея» та «Українсько-норвезький міст».
Про те, як усе відбувалося, читайте у матеріалі, наданому співорганізатором Форуму "Космос та майбутнє" Сергієм Вакаріним:
Перший у світі Космохакатон пройшов у Києві в рамках Форуму «Космос і майбутнє»
Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.
Понад 200 інтерактивних експонатів, які захоплюють своєю пізнавальністю не лише дітей, а й дорослих, можливість побачити зародження торнадо, не літаючи у Північну Америку, – і це ще не все, чим пишається музей популярної науки і техніки у Києві. Унікальність «Експериментаніуму» у тому, що його відвідувачі мають змогу доторкатись до усього, що в реальному житті заборонено й брати участь в експериментах, які до цього бачили лише з екранів телевізорів. А працівники музею проведуть екскурсії різними залами й ознайомлять з правилами користування експонатами, допоможуть спіймати і відчути плазмовий струмінь кулі Тесла, сконструювати арочний міст з дерева без жодного цвяха, зазирнути у нескінченність крізь темні лабіринти й навіть вічний двигун змусять запрацювати.
