Пропонуємо до розгляду унікальний навчальний посібник від Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк з вишивання, в якому досконало представлено історію та традиції цього мистецтва, а також практично і графічно відтворені та детально описані давно забуті шви: ключове шитво, шов ріжкатий, ключка, парована ключка, заігліно, верхоплут гуцульський, шов кучерявий, колодки, шов кочелистий, штепування, навиване тощо. Приєднуйтесь до наших уроків з вишивання за допомогою цієї чудової книги.
У березні 2018 року вийшла друком книга, написана відомою українською майстринею-писанкаркою Іриною Михaлевич, - прaктичний порaдник «Фaрбувaння писaнки. Природні бaрви». Першa презентaція порaдникa відбудеться 17 березня в Олексaндрії (Кропивниччина) - в місті, де майстриня мешкає. Презентaції пройдуть тaкож в aрт-студії в Хaркові, в бібліотеці імені Вaсиля Симоненкa тa музеї Івaнa Гончaрa у Києві, в етно-гaлереї в Тернополі, у музеї писaнки в Коломиї. У Кропивницькому відбудуться дві презентaції в один день – 12 квітня – у мистецькому відділі нaукової бібліотеки імені Дмитрa Чижевського тa в художньому музеї. Зa словaми Ірини Михaлевич, перший нaклaд розійшовся миттєво. Наразі майстриня приймає замовлення від читачів, які хочуть придбати книгу, на своїй сторінці ФБ. Книги будуть відправлені бажаючим після виходу з друку другого накладу порадника.
"Це - наше, і це - твоє" - коротенькі мультфільми, які розповідають цікаві факти про нашу країну. У другій частині добірки дивіться мультфільми і фарбуйте розмальовки про рамкові вулики, літак "Мрія", співочі тераси, чорнозем та трембіту.
12 квіт
ня ми відзначаємо Всесвітній день авіації та космонавтики. Із нашою землею була пов’язана доля таких видатних першопрохідців космосу, як Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Михайло Янгель та багатьох інших. Серед усіх радянських космонавтів - 20 були вихідцями з України. Україна є однією з кількох держав світу, які володіють повним космічним циклом: від виробництва космічної техніки до її запуску.
12 січня - день народження основоположника практичної космонавтики, відомого українського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Корольова. Цей легендарний житомирянин є прикладом того, що при бажанні можна «дотягнутися до зірок». Вченому довелось пройти ув’язнення у ГУЛАГУ та захворіти тифом, який зробив його інвалідом на все життя, але попри це Корольов не відмовлявся від амбіційних мрій, які здавались на той час нереальними.
У червні 2016 року Артем Терещенко, юний піаніст із Дніпра, прийняв участь у найпрестижнішому міжнародному конкурсі для найталановитіших молодих піаністів з усього світу «Piano Talents Competition» у Мілані і отримав там перше місце у категорії "Юніори" серед 150 конкурсантів з усього світу.
Піаніст Адріан Ерп, студент Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є. Задора, здобув премії в усіх трьох номінаціях ХХІІ міжнародного конкурсу піаністів, що пройшов у Франції.
Блакитний Тигр передає свої повноваження Чорному Водяному Кролику чи Коту 22 січня 2023 року, і триватиме влада цієї тварини до 9 лютого 2024 року. Рік обіцяє бути достатньо буремним та наповненим різними подіями для кожного знаку зодіаку, а також може принести успіх та любов багатьом.
21 серпня 2017 року (від 18.46 до 00.04 за Київським часом) відбулося одне з найбільш унікальних в своєму роді астрологічних подій - довге сонячне затемнення, в процесі якого місяць закрив собою Сонце на цілих півтори години, але при цьому не приховав зовнішніх контурів його атмосфери, завдяки чому можна було роздивитись сонячну корону. Космічне агентство NASA у прямому ефірі провело пряму трансляцію цього сонячного затемнення. Це вперше, коли затемнення транслювалося за допомогою спеціальних платформ, запущених на висоту 30 тисяч метрів над землею. Кожен глядач зміг у повній мірі спостерігати явище.
Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони — внутрішній світ, стан душі, духовність та мораль. Серед сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми. Але напевно можемо сказати, що ми до кінця ще не осягнули вагу світоча не лише України, а й усього людства. Бо сила його творчості не вписується у якісь межі. Вона по-новому розкривається перед новими поколіннями українців. Ця сила небезпідставно дає право твердити про пророчу сутність Тарасової творчості, осмислити яку сьогодні, жити його піднесеним духом більш ніж актуально. Шевченко вчить, переконує, кличе. Дає відповідь на безліч запитань сьогодення. Але зараз мова не про те. Хочеться глянути на Шевченка з іншого боку. Людського. Який завжди цікавий, бо за його творчою величчю проглядається фізичний образ великого українця. Яким він був як звичайна людина ? Чим жив? Що любив, а що ненавидів? Коли радів, а коли сумував? Може, у чомусь сумнівався, чимсь захоплювався? Яким був його побут, уподобання, характер, вдача?...
На 23 квітня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")
Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.
Івана Купала — це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало — Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена — символ води, то палаюче колесо — символ сонця.
Мільйони жителів Індонезії і країн Тихоокеанського регіону в ніч проти середи, 9 березня 2016 року, спостерігали повне сонячне затемнення. Найкраще це рідкісне явище можна було побачити на заході Індонезії.
Катя Кузякіна, яка має лише 9 років, записала незвичний кавер на композицію "Щедрик" Миколи Леонтовича.. Композиція "Christmas Eve / Sarajevo 12/24", створена рок-колективом з США "Trans-Siberian Orchestra" – осучаснена версія української пісні "Щедрик". Музичні критики вважають Катю надзвичайно музично обдарованою дитиною: «Вже зараз дев’ятирічна дівчинка грає складні речі як професіонал!»
Вже незабаром відбудеться найважливіша книжкова подія осені - "Форум Видавців" у Львові. Запрошуємо вас завітати з 19 по 23 вересня на стенди видавництва "Ранок": № 318, № 318а, № 006 (Галерея Палацу Мистецтв).
В Україні інноваційна освіта стає модною, і це добрий знак. На Innovation Market можна було зорієнтуватися, де навчитися збирати сучасні пристрої – від роботів до дронів та ракет. Відвідувачі могли побачити, як вміє ходити робот від Socrat – недарма там займаються винахідники UkraineIS. Була широко представлена Мала Академія наук. Важливо, що школярам надана можливість експериментувати та представляти свої проекти. Відбулася цікава дискусія з авторами кількох оригінальних розробок – це Ольга Боровик та Дар’я Руда (Кіровоградська область), Влад Ведерніков та Володимир Поляков (Черкаська область).
"Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1635 році, був на Січі запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима. За своїх молодих літ Сулима придбав собі великого войовничого хисту й завзяття, бо козакував саме під час славних походів гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима і Кафу турецьку у Криму здобував, і Трапезонтза Чорним морем аж двічі руйнував, і околиці Царгорода огнем випалював, а нарешті під Хотином, рятуючи Польщу, бився з турками у великому бойовищі; скільки ж менших походів та сутичок з ворогами відбув він, так того й не підлічити. Недобре оддячили поляки козакам за те, що вони врятували їх під Хотином од турків, а Сагайдачний навіть смертельну рану собі там здобув,— вони полякалися козацької сили та й почали після того всякі утиски козакам чинити..." (Адріан Кащенко)
"Джордж Плейтен не міг приховати суму в голосі: — Завтра перше травня. Олімпіада! Джордж перевернувся на живіт і через спинку ліжка пильно глянув на товариша по кімнаті. Невже він не відчуває те саме? Невже думка про Олімпіаду не викликає у нього ніяких емоцій? Джордж мав худорляве обличчя, його риси ще більше загострилися майже за півтора року, проведених у Інтернаті. І сам він був худорлявий, та в його синіх очах горів колишній невгамовний вогонь, а розпачливістю, з якою він уп'явся в ковдру, Джордж нагадував зацькованого звіра. Товариш по кімнаті на мить залишив книгу і відрегулював яскравість світної стіни. Його звали Хейлі Омейні, він був нігерієць. Здавалося, його темно-брунатна шкіра й масивні риси обличчя створені для того, щоб виражати тільки спокій; згадка про Олімпіаду його не схвилювала. — Я знаю, Джордже, — озвався він..." (Айзек Азімов)
Дивіться актуальні оголошення про майстер-класи, що матимуть місце у креативній творчій студії "Безмежність" у Києві найближчим часом.
«— А якщо дід побачить? — Не побачить, він сіно на лузі косить. Двоє хлопчаків спускалися вниз до річки. Один засмаглий, у потертих шортах і вигорілій на сонці футболці, з пшеничним чубом, що безладно стирчав на всі боки. Другий чорнявий, охайно вдягнений, у модній кепці з написом «Euro 2012». Дорога різко заламувалася вниз, а потім знову вирівнювалася. — Це Хомин берег, — пояснював Мишко. — Тут лише качки й гуси купаються. З-за очерету випливли дві качки, жадібно хапаючи дзьобами ряску. Мовляв, так і є, купаємося. А зелений килим споришу на березі хизувався загубленими пташиними пір'їнками. Низько до води схилилися верби, ховаючи щось таємне від людських очей. Тарасові навіть здалося, що з-за густого гілля за ними хтось стежить. Хлопці рушили далі й ступили у смарагдовий тунель, де в найпекучіші дні панувала вогка прохолода. Пишні крони дерев змикалися над ними так щільно, що й сонця не було видно. Щебетали птахи і гуділи джмелі, пахнуло куширами і лепехою, а в повітрі розливалась літня безтурботність...» (Аліса Коломієць)
