12 квітня - Всесвітній день авіації та космонавтики
На відео: Новини з телеканалу ТВІЙ ПЛЮС: "12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики".
У нашій державі цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України», відповідно до Указу Президента України від 13 березня 1997 року.
А у 2011 році, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція, в якій 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Відзначати дати, що стосуються космонавтики, Україна має повне право, адже внесок українців у розвиток світових космічних досліджень справді величезний. Саме в Україні свого часу народилися й навчалися багато з тих, кого вважають засновниками світової космічної науки. Насамперед це Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Володимир Челомей. У Дніпропетровську, Харкові, Києві створювали ракетно-космічні системи Михайло Янгель, Володимир Уткін, Олександр Макаров, Володимир Сергєєв, Дмитро Топчій, Серафим Парняков та інші.
Літопис української космонавтики бере свій початок у 1881 році, коли уродженець містечка Короп, Чернігівської області, Микола Кибальчич запропонував оригінальний проект космічного літального апарата.
А вже через півстоліття інший наш співвітчизник з Полтави Юрій Кондратюк (справжнє ім'я - Олександр Гнатович Шаргей ) розробив революційний у науковій спільноті проект польоту на Місяць. У 1929 році праця Юрія Кондратюка«Завоювання міжпланетних просторів» була опублікована у США. У своїй науковій праці Кондратюк вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Згодом НАСА США використала ідеї нашого впіввітчизника під час розробки програми висадки людини на Місяць 1969 року.
Значний внесок у розвиток ракетобудування зробив і видатний учений-аеродинамік, дослідник реактивного та ракетного руху Георгій Проскура. Під його керівництвом, починаючи з 1930 року, в Харківському авіаційному інституті плідно працювала група вчених-однодумців. Науковці досліджували питання, пов’язані з освоєнням космосу.
Одним із засновників ракетобудування вважається уродженець Одеси Валентин Глушко. Саме під його керівництвом створювалися потужні ракетні двигуни.
У 1954 році на Південному машинобудівному заводі у Дніпропетровську було організовано конструкторське бюро з розробки нових типів ракет і ракетних комплексів. Роботою науковців було доручено керувати Михайлові Янгелю, батьки якого були свого часу репресовані з України до Сибіру.
Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів Сергій Корольов народився у місті Житомирі, тривалий час жив в Одесі, навчався у Київському політехнічному інституті.
Також слід зазначити внесок у світову космічну науку Станіслава Конюхова, Генерального конструктора Державного конструкторського бюро «Південне» протягом 1991-2011 рр., якому 12 квітня 2019 р. виповнилося б 82 роки.
За радянських часів основною продукцією українських підприємств були бойові ракетні комплекси – від перших ракет Р-1 до неперевершених досі міжконтинентальних стратегічних ракет Р-36М2 (SS-18, «Сатана»). Численні наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні й до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення і запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».
Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала майже третину його ракетно-космічного потенціалу. Створене в лютому 1992 року Національне космічне агентство України (НКАУ) взяло під своє управління підприємства, які безпосередньо займалися космічною діяльністю.
В Україні історично склалося п’ять великих космічних центрів. У Дніпропетровську створено потужні ракетоносії різного класу, зокрема, визнані у світі «Циклон» і «Зеніт», та близько 400 супутників серії «Космос» і «Інтеркосмос». У Харкові розробляють та випускають майже всі системи управління космічними апаратами. Установи Національної академії наук України, міністерств та відомств, які є у Києві, спеціалізуються в галузі матеріалознавства, приладобудування, досліджень ближнього космосу тощо. На заході країни, у Львові та Ужгороді, є різноманітна інфраструктура, котра забезпечує космічні дослідження. І, нарешті, на півдні, в Євпаторії, розташовано Національний центр керування і випробування космічних засобів (НЦКВКЗ), а в Одесі – інфраструктура науково-прикладного космічного приладобудування.
Визнанням міжнародним співтовариством ролі України у світовій космічній діяльності стало її прийняття у 1990 р. постійним членом Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях. Успішний запуск ракети-носiя «3енiт» під час реалізації проекту «Морський старт», ракет-носiїв «Дніпро», «Циклон», космічних апаратів «Сiч-1», «Океан», політ українського космонавта Леоніда Каденюка у складі міжнародного космічного екіпажу космічного корабля «Колумбія» i багато іншого – все це результат самовідданої роботи українців, що працюють у космічній галузі, і їхньої плідної співпраці з іноземними колегами з багатьох країн світу.
Основу космічного потенціалу України складають сучасні ракети-носії. Україна випускає ракети «Зеніт», «Циклон», «Дніпро» i забезпечує своєю продукцією відчутну частину світового ринку пускових послуг. Ракета-носiй «Зеніт» за надiйнiстю, економiчнiстю, екологiчнiстю, маючи повністю автоматизовану систему підготовки запуску, залишається неперевершеною. Ракети-носiї «Дніпро» виводять на орбіту з космодрому «Байконур» супутники багатьох країн світу.
Провідні підприємства космічної галузі Україні беруть участь у багатьох міжнародних космічних проектах: «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт», «Циклон-4», «Вега». Ведуться розробки нових ракетоносіїв, які повинні прийти на зміну теперешнім, при цьому у галузі дослідження космосу Україна співпрацює з багатьма країнами світу, реалізуючи успішні міжнародні проекти.
За матеріалами: http://svitua.org/
Дивіться також на "Малій Сторінці":
Більше про свята та визначні події читайте на "Малій сторінці":
Календар подій та свят в Україні та світі
У розділі "Календар подій" надаємо інформацію про свята, що святкуються в нашій країні та світі, про дати визначних подій та літературний календар, в якому дізнаватимемось про сучасних знаменитих письменників і поетів та літераторів-класиків.