"Були колись два брати, які жили у свого батька у мирі й злагоді. Старший орав землю,а менший – вівчарив. Коли батько помер, господарем у хаті залишився старший, а молодший працював уполях та лугах, у всьому слухаючись свогобрата, і навідувався додому дуже рідко. Старший не працював, а проводив час, бенкетуючи з друзями та утримуючи гарних коней,а ще мисливських собак та соколів, як пан.Незважаючи на це, вони все більше багатіли. Старший брат одружився, тоді як молодший брат і далі залишивсяпарубком і лише на великі свята приходив додому.Одного разу, приїхавши на свято в село, його перестріли кілька заздрісних селян, які хотіли посіяти між братами розбрат..." (Йоан Славіч)
"Жив-був собі цар, а в дворі цього царя росло дерево настільки високе, що його верхівки ніхто й не бачив. Це дерево цвіло і плодоносило щороку, але ні цар, ні його придворні, ні будь-який інший землянин не бачили ніколи його плоду. Отже там, у висоті, куди не сягає людське око, хтось не лишав їх опадати на землю, а вчасно збирав. Цар же лише хотів дізнатися, що за плоди родить те дерево, тож оголосив по всьому своєму царстві, що той, хто вилізе на нього і зможе розказати, які той має плоди, одружиться на одній із його доньок, яку сам собі вибере. З’їхалися всілякі бояри, королевичі, навіть хлопці-молодці, але жоден із них не зміг вилізти на дерево. А при царському дворі жив зарозумілий хлопець, який похвалився своїй матері, що він зможе вилізти. От він і попросив її піти до царя й передати тому, що він це зробить. Цар не повірив цьому та й покликав Данчу до себе..." (Йоан Славіч)
"Одного разу влітку, незадовго до Зелених свят, я прокрадаюся з хати і йду серед білого дня до вуйка Васіле, старшого брата мого батька, красти черешні; бо тільки в нього та ще десь у кількох місцях у селі була рання черешня, яка дозрівала близько Зеленої неділі. І я роздумую, як то зробити, щоб мене не впіймали. Спочатку я заходжу до нього в хату i вдаю, що кличу Йона скупатися в річці. – Йона немає вдома, – сказала тітка Маріоара, – поїхав привезти сукманів із твоїм вуйком Васіле до чесалки в Кодрень, що біля фортеці. Хочу вам сказати, що в Хумулештях прядуть і дівчата й хлопці, і жінки й чоловіки; і робиться там багато сувоїв: i чорного, і чорного з білим, різноякісного сукна, яке продають і шматками, і вже шитими. І продають все там же, на місці, вірменським купцям, що приїжджають навмисне з інших міст: з Фокшаню, Бакеу, Романа, Тиргу-Фрумос та звідусіль, а також спродують на ярмарках повсюди..." (Йон Крянґе)
"Якось улітку мандрували собі двоє знайомих. В одного з них у торбі було три хлібини, у другого дві. Через якийсь час вони зголодніли й присіли у затінку плакучої верби, коло криниці з журавлем, вийняли кожен свій буханець і почали разом обідати, щоб було охочіше й смачніше. Аж тут підходить ще один мандрівник. Зупинився коло них, привітався і просить, щоб його почастували, бо він дуже зголоднів, а з собою нічого не має, та й купити ніде. — Сідайте, добродію, пообідаємо разом, — кажуть йому подорожні, — бо, слава богу, де обідає двоє, там вистачить і для третього. Третій мандрівник був такий голодний, що не став чекати, щоб його довго припрошували, а сів коло них і почав разом з ними наминати сухий хліб та холодною криничною водою запивати, бо ніякого іншого питва у них не було. І їли вони доти, доки з'їли всі п’ять хлібин, як за себе кинули..." (Йон Крянґе)
"Жила колись молода й гарна мати. Що мені ще сказати вам про неї, щоб ви краще уявили її? Вона, діти, була схожою на кожну з ваших матерів. Була настільки схожою, що те, що я вам розкажу, навіть не можна вважати казкою. Або, якщо хочете, це історія будь-якої матері. Її діти багато чого в ній не помічали. Ні того, що вона молода й вродлива, ні того, що іноді вона втомлена й задумана, ані того, що часто вона весела й щаслива, мов дитина. Вона була матір'ю…" (Мірча Синтімбряну)
"В традиційній писанці кольори ми не обираємо — вони вже дібрані, і досконало. Питання виникає про барвники. Чим відтворювати традиційні кольори на писанці? Якими відварами? Розглянемо це питання на прикладі колекції писанок Ольги Косач, до якої увійшли 22 писанки й одна дряпанка. Ця колекція — ціле розмаїття з поліських, волинських та переважно подільських писанок. Кольори сонячні, радісні: є там і червоний, і зелений; жовтий, рожевий, коричневий, чорний та вишневий. Сім різних барв. То що, аби відтворити колекцію, потрібно приготувати сім відварів з різних рослин? Можна й так. Та якщо є бажання зменшити об'єм роботи, краще продумати комбінації і зменшити кількість відварів. Досягти семи різних кольорів цілком можливо і трьома барвниками..." (Ірина Михалевич)
23 листопада видатний фізик Лоуренс Краусс виступив в НТУУ КПІ та розповів про походження Всесвіту й нові горизонти космології, зокрема нещодавно відкриті гравітаційні хвилі. Лоуренс Краусс – один з перших, хто дав опис темної матерії та енергії (яку спочатку назвав «п’ята сутність») у сучасному розумінні. Мені випала нагода короткого спілкування з ученим.
Великий адронний колайдер закрили на два роки - прискорювач часток будуть оновлювати. Проте робота ЦЕРН не зупиняється. Задача полягає в тому, щоб обробити ті дані, які вже є. Навіть вченим рівня Краусса є роботи на багато років уперед. До ЦЕРНу не припиняється потік відвідувачів. Потрапити нелегко, слоти для візитів на сайті майже миттєво заповнюються. Слід відзначити роботу Малої Академії наук України, яка вже кілька років організовує візити вчителів фізики та талановитих школярів з України до ЦЕРНу. Українські школярі постійно виграють на міжнародних олімпіадах з фізики (і програмування, й інших), і наших фізиків цінують у світі.
"Рік тому я написав, що 2017 - рік біткоіна, а 2018 буде роком блокчейну. Так і вийшло :) Зараз можна почути, що блокчейну разом з біткоіном прийшов кінець. Насправді, відбувається очищення від спекулятивних, одноденних проектів та учасників ринку, які прагнули надприбутків на хвилі ажіотажного попиту на криптовалюти. А блокчейн, незважаючи на їх коливання, і надалі буде розвиватися, й важливо поширювати розуміння цієї технології. Минулого тижня я виступив співорганізатором зустрічі в Blockchain Hub Kyiv, на якій відбулася змістовна дискусія з викладачами та юними підприємцями з Start Now - Школи бізнесу і розвитку для підлітків, а також студентами, які виявили великий інтерес до теми..." (Сергій Вакарін)
"Той зимовий день 23 січня 1921 року він провів у Тульчині. Клопотався про якісь важливі справи. Подеколи згадував, що сестра дуже просила його покласти на музику «Заповіт» Шевченка. На мить відволікаючись від нагального, він, може, ледь чутно мугикав, робив ескіз майбутньої мелодії. На вулиці він, певно, складав його про себе. Може, кутався в комір, старався йти швидше, щоб не змерзнути або, їдучи підводою по зимових вулицях, щільно вкривав ноги рядном. Ніхто не знає, яка того дня в Тульчині була погода, у що Леонтович був одягнений, із ким говорив. Достеменно відомо тільки, що «Заповіт» Шевченка він таки поклав на музику. І це був його останній мистецький акт. Символічно? Таки так. У долях геніїв схожі речі трапляються надто часто…" (Сергій Осока)
У рамках мистецького проекту Рівненської молодіжної громадської організації „Фундація Регіональних Ініціатив” під назвою „Мистецький вернісаж”, розповідаємо про ще один вид декоративно-ужиткового мистецтва, який набув широкого поширення, - скандинавську вишивку (хардангер). Про тонкощі ремесла розповідає майстриня Галина Троян.
Соломоплетіння — одне із найдавніших народних ремесел. Людина здавна навчилася використовувати солому злаків. Соломоплетіння характерне для всіх слов'янських та землеробських народів.
Вікторія Гарванко – зіронька, яка так стрімко сходить на мистецькому небосхилі, і творчий потенціал якої, як і її талант загалом, зростають день за днем. 6 травня у Мадриді відбувся перший сольний концерт юної співачки Вікторії Гарванко. 11-річна талановита дівчинка зібрала повну залу глядачів, цінителів української музики.
Сергій Петрович Плачинда (за творчим псевдонімом – Сергій Кожухар) – відомий український літератор, публіцист, літературний критик. Перу Сергія Плачинди належать книжка оповідань та нарисів «Кам'яна веселка», повісті «Таня Соломаха», «Взяти на себе», «Синьоока сестра», книга історичних повістей «Неопалима купина», романи «Ревучий», «Степова сага» та інші.
Запрошуємо Вас на захоплююче знайомство з мистецтвом миловаріння у нашій затишній творчій студії. Під час майстер-класу Ви зможете навчитися створювати ароматне мило власними руками. Можна самостійно обрати улюблені аромати та кольори, а за бажанням додати в мило масла, трави, скрабуючі елементи або декоративні блискітки. Ваше мило буде точно оригінальним і неповторним!
Завітайте та пориньте в творчу атмосферу живопису, навіть якщо ніколи не намагалися малювати. Це під силу кожному! Отримаєте гарний досвід та творчий настрій.
Міжнародні критики мистецтва називають Олесю Джураєву «яскравим представником української сучасної графічної школи». Попит та інтерес до робіт авторки на світовій арені постійно зростає – виставки художниці проходять у США, Мексиці, Аргентині, Австралії, Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Бельгії та інших країнах. «Олеся Джураєва – мабуть, єдиний український представник станкової графіки нового покоління, визнаний далеко за межами України. Її роботи друкують в іменитих каталогах та журналах, виставляють у кращих світових галереях. Вона – учасниця і переможець багатьох міжнародних конкурсів графічних робіт. Її твори нагадують візуальний щоденник життя». (Дмитро Палієнко)
Віршик для дітей "Пінгвіни"; пальчикові ігри-вірші: "У колі", "Синички", "На високій горі" — добірка творів Тетяни Мельник.
"Це — казкове королівство,
Тут живуть герої різні:
Феї, рицарі, звірята,
Спробуй всіх їх відгадати!"(Тетяна Строкач)
Усілякі вигадки вчених полегшують нам життя. Щоправда, іноді лихі люди перетворюють наукові винаходи на інструменти руйнації світу, але сьогодні наша з Тобою розмова не про них. Ми поговоримо про вже відому Тобі велетенську інформаційну мережу, яку заведено називати ІНТЕРНЕТОМ (скорочено від англ "interconnected networks"- об'єднані мережі). Із неї кількома клацами мишки можна «витягти» найрізноманітнішу інформацію чи «викликати» необхідні послуги. Твої батьки у твоєму віці мусили перегортати сотні сторінок книжок та журналів, аби знайти необхідні відомості для непересічної, взірцевої відповіді на уроці. Але цих видань могло і не виявитись у бібліотеці або вони могли бути застарілими. А ще Твої батьки й гадки не мали про те, що можна замовити кільце ковбаси чи нову книжку в мережевій крамниці або переглядати живу трансляцію концерту улюбленого гурту!
