Сергій Петрович Плачинда (літературний псевдонім - Сергій Кожухар) — відомий український письменник, прозаїк, публіцист, літературний критик, член Спілки письменників України з 1960 року. Сергій Плачинда народився 18 червня 1928 року на хуторі Шевченково, що на Кіровоградщині, в родині селянина. Роки дитинства та юнацтва письменника припали на сумнозвісні часи Голодомору та німецько-фашистської окупації. У повоєнні роки хлопець пішов працювати механіком до радгоспу та, одночасно, навчався у середній школі, був співробітником Кіровоградської районної газети. Отримавши атестат, він виїхав до Києва, де склав іспити для вступу до державного університету на факультет філології. В університеті Сергій Плачинда продемонстрував неабиякий хист до літературної діяльності, тому йому було запропоновано стати аспірантом інституту літератури імені Тараса Шевченка. Тривалий час після закінчення навчання, він працював там науковим співробітником і писав. З 1948 року він публікувався у республіканських газетах та журналах, друкуючи нариси й оповідання. Його перу належать літературознавчі монографії "Композиція і характери в новелах Юрія Яновського" (1957), "Майстерність Юрія Яновського" (1969) та перша в постсалінській Україні книза про Олександра Довженка (1964). Сергій Плачинда був також першопублікатором доти невідомих "Щоденників" Олександра Довженка. У 1959 році вийшли в світ його книжка оповідань та нарисів «Кам'яна веселка» і повість «Таня Соломаха». Сергію Плачинді також належать книжка-нарис «Брати Місяця» (1959) про творчий чин геніального українського конструктора космічних кораблів Юрія Кондратюка-Шаргея. У 1960 році за ініціативою Миколи Шамоти, який очолював відділ соцреалізму в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка АН УРСР, Сергій Плачинда був звільнений з роботи "за український націоналізм". 1968 року побачила світ книга історичних повістей "Неопалима купина" (художньо осмислюються постаті Роксолани, Галшки Гулевичівни, Артема Веделя, Максима Березовського, Теофана Прокоповича), яка згодом була вилучена з бібліотек і продажу за "націоналістичний ухил". В роки здобуття державної незалежності Україною, Сергій Петрович був активним учасником Народного Руху, здійснював політичну діяльність шляхом створення Української селянської демократичної партії. Сергій Петрович працював у редакції «Літературної України», у видавництві «Молодь». В останні роки життя працював старшим науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. Досліджував праісторію та найдавнішу міфологію України. Сергій Плачинда - автор «Словника давньоукраїнської міфології» (1993), монографічно-пошукових книг "Міфи і легенди Давньої України" (2006), "Лебедія. Як і коли виникла Україна" (2005), "Як українські міфи по світу розійшлися" (2009), згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської стоянки (XX-XVтис.до н. е.). Пішов з життя митець 7 вересня 2013 року.
"Блакитний океан над головою. Золоте море хлібів перед очима. Спекотне сонце і сухий легкокрилий вітерець, що приємно освіжає. Прохолодно-сині озера попереду: вони «всихають», щезають, коли підходиш ближче... Степове безмежжя хвилює, бентежить, забиває дух..." (Сергій Плачинда)