Публікації за тегом: Вірші

«Іван Вишенський» – поема Івана Франка, написана ним у 1900 році. Поема присвячена Агатангелу Кримському і розповідає про завершення життєвого шляху Івана Вишенського. «Іван Вишенський» постає як філософська поема, постать Івана надто суперечлива. З одного боку, він бажає добра Україні, бажає запобігти масовому «покатоличенню», прагне допомогти своїм братам у боротьбі, а з іншого, бажає віднайти суть життя, наблизится до Христа. Саме тому він робить вибір, який протирічить його почуттям до України – обмежує своє існування печерою."

Збірка поезій „Із днів журби" вийшла друком 1900 року, і в ній вміщені поезії  1897 - 1900 років. Ліричні вірші подані в трьох циклах: „Із днів журби", „Спомини" та „В пленері". В збірці надруковані дві поеми: „Іван Вишенській" та „На Святоюрській горі". Написання збірки було наслідком численних особистих драм і невдач.

 

"Вітчизно наша горда, мужня й славна, 
Ти славилась в боях уже віддавна!
Твої герої гинули за волю,
Шукали правди, здобували долю,
І хоч в ярмі, та духом Ти невгнута.
І як же нам тепер Тебе забути!

А зберегти чуття шляхетне й, Боже, 
Хай нам Пречиста Діва допоможе!"  (Іванна Савицька)

«Вакації», «Весна», «Весняна музика», «Далекій Україні», «До праці», «До школи», «За тих, що впали», «Квіти України», «Летить літак», «Листопад», «Ми молоді», «Мій рідний край», «Моїй Мамі», «Молитва до св. о. Миколая», «Молитва українських дітей», «На прощання», «Найкраща писанка», «Наш Львів», «Наш садочок», «Наша грушечка», «Не жаль вам», «Осінь», «Отче наш», «Перший сніг», «Перші квіти», «Під ялинкою», «Поклін праці», «При ватрі», «Прощай літо», «Різдвяний спогад», «Святий Миколай», «Серце України», «Сніговий дід», «Тобі, о Мамо!», «У Вифлеемі», «Україна», «Химерний березень», «Христос Воскрес!», «Як я виросту» - поезії Іванни Савицької, що увійшли до збірки "Незабудки".

"Ось і провесна! Пора нам 
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього 
Вже сміються перші квіти."

(Іванна Савицька)

"Тобі, о Мамо, віршик цей складаю,
Тобі співаю радісних пісень,
В стрічки-рядки любов мою безкраю 
Вплітаю, Мамо, в Твій великий день."

(Іванна Савицька)

До поеми-казки Ігоря Калинця "Веселка" увійшли поезії: "Пісенька", "Дві пісеньки про синє", "Наш стяг", "Пісенька на закінчення";  казки: "Казочка про сльозу", "Казка про сім сестер і Чорного Князенка" та багато цікавих загадок.

Новорічні віршики для дітей від Ігоря Калинця: "Ангел зі свічками", "Новорічна листівка", "Новорічна з ведмедиком", "Вояк на коні", "Лев і ягня", "Звірята на конику", "Сімейка", "Метелики", "До дня народження".

... Було це,  на жаль,  не в тридев'ятому царстві,  а в нашій багатостраждальній Україні. І не так давно. «Застійними» називаємо ми тепер ті часи. Тоді за любов до свого краю легко було потрапити в «націоналісти», а щире зацікавлення  історією, культурою рідного народу вважалося нерідко злочином. Саме в цьому був звинувачений поет зі Львова Ігор Калинець. Він устиг видати лише  однісіньку  маленьку   книжечку  «Вогонь  Купала»  у 1966 році. І потім довго-довго, понад двадцять років, не чули на батьківщині його чистого голосу. Майже   все,   що   він   писав,   уперше   виходило   за   кордоном.   Тепер, нарешті, починають друкувати Калинцеві вірші і наші видавництва. Приходить запізніле визнання... Читайте казки Ігоря Калинця: "Хлопчик-Фiгурка, який задоволений собою", "Повітряна кулька", "Дурні казки". 

 

Зміст першої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова":

ДІВЧИНКА І КВІТИ Розповіді квітів Про що розповіли черевички Про що розповіла левина паща Про що розповів духмяний горошок Про що розповіла нагідка Про що розповіла незабудка Про що хотів розповісти мак Розповіді про квіти Лічилка Про те, як нічна фіалка шукала собі ім’я Про те, як ромашка стала ворожкою Про те, як мала золотоквітка тужила за вітриком Чудернацький віршик Про те, як дівчинка намалювала портрет рожевої півонії червоним фломастером Про те, як зірка стала на землі айстрою

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Зміст третьої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова": ДУРНІ КАЗКИ Як намалювати Виглядька Дзуська та інші Фуркальце та інші Скрипцьо та Інші О-ля-ля та інші Парасольцьо та інші Соляник та інші Фон те та інші

 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Ігор Калинець, батько і дідусь, дуже любить маленьких діток і добре знає, як написати для них казочку, щоб була вона цікавою - аж заховлювало дух! Щоб могли хлопчики і дівчатка навчитися вимовляти складні слова, які прийшли до нас із інших мов, а також краще розуміти їх зміст. Та найголовніше, дітки мусять змалечку засвоювати багатство і різнобарв’я своєї рідної мови, найкращої в світі. І в цьому Вам, любі наші дітки, прислужаться чудові казочки Ігоря Калинця, майстерно мовлені, наповнені багатющим змістом і чарівними образами.

 

Зміст другої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова":   ТАКЕ СОБІ Таке собі у мене на обіді Столик рококо Капчики і ваннух Повітряна кулька Молоток, що став поетом Снігобородьки

 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

У цьму розділі знайдете такі вірші Ігоря Калинця для дітей:

поезії з циклу "Пісні калинової сопілки": "Ярило", "Рось", "Калина", "Либідь", "Галич", "Хрещатик", "Королівна", "Золота орда", "Бояри", "Подолянка", "Китайка", "Гетьманівна", "Змій", "Мамай", "Кармалюк", "Сопілка"; вірші з циклу "Дивосвіт" (поезії зі збірки "Книжечка для Дзвінки"): "Стежечка", "Вітер", "Хмара", "Блискавка", "Грім", "Дощик", "Веселка", "Криничка", "Камінь", "Туман", "Роса", "Павутинка", "Дим", "Ліс", "Місяць", "Сонце", "Зірка"; ілюстровану книжечку "Небилиці про Котика і Кицю"; вірш "Писанки".

 

 

"Плаче дівчинка боса
На бабусин поріг.
Розчарована осінь
Клигає по дворі..."

(Ігор Павлюк)

"Весна", "Весна – як революція мені", "І знов весна", "Весняне", "Напиши мені морем велику поему про вітер", "Синій весняний ліс". "Це золото сріблить моє волосся", "Пророк", "Любов напала навесні", "Ти тілом читала вірші мої", "Весна і війна", "Жилава пісня і не мілка", "Видно, на роду мені назначена".

"Морська елегія", "Політ над Чорним морем. Істамбул. Повернення", "Море. Ніч. І дельфіна голос", "В рожевій мушлі море привезу", "Під сивим волоссям, неначе під снігом, – тепло", "Давай-но, море, вийдем з берегів", "Вона хотіла зустріти море".

"Світлина", "Різдво", "Століття - в зачарованому колі" (Івану Драчеві), "Здається, так було одвіку" (Тарасові Федюку), "Вже не стачить старих підошов", "У небесних полях чорнокрилий тюльпан", "А те, що живий, - серед ночі засвідчує страх", "Ця стерня не коле", "Чорна чаша наповнена вщерть", "Від’їзд", " Нічні голоси" (Василеві Герасим'юку), "Ксерокопія" (Ірині), "Уривок із поеми" - поезії Ігоря Римарука, представлені у цій статті.

"Все у зелені довкола: 
Пасовище і поле. 
Мчать струмочки до ріки, 
Ліплять гнізда ластівки. 
І в сороки новина, 
Сповіщає всіх вона: 
Наближається весна!" 

(Ігор Січовик)

"В річці рибку ми спіймали – й не одну… 
А тепер збирайся, дівчинко, до сну. 
Заколишу я тебе та ще присплю, 
Бо неначе рідну донечку люблю. 
А на ранок знов смикну я за рукав. 
На добраніч! 
Спи, Оксанко, – Няв–няв–няв…"

(Ігор Січовик)