"Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!.."(Іван Франко)
"У садочку в холодочку
Гарна мати молода
Возить донечку в візочку,
Возить звільна і гойда."(Іван Франко)
"Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?.."(Іван Франко)
"І ти прощай! Твого ім’я
Не вимовлю ніколи я,
В лице твоє не гляну!
Бодай не знала ти повік,
Куди се я від тебе втік,
Чим гою серця рану..."(Іван Франко)
"Браття, чи ж би не було се впору
Старим словом і складом зачати
Сумну пісню про Ігоря похід,
Про Ігоря, Святославля сина..."(Іван Франко)
"Червона калино", "Спомин", "Дивувалась зима", "Дрімають села...", "Навесні", "У долині село лежить", "Розвивайся, лозо, борзо", "Журавлі" - поезії Івана Франка для дітей з різних збірок.
«Іван Вишенський» – поема Івана Франка, написана ним у 1900 році. Поема присвячена Агатангелу Кримському і розповідає про завершення життєвого шляху Івана Вишенського. «Іван Вишенський» постає як філософська поема, постать Івана надто суперечлива. З одного боку, він бажає добра Україні, бажає запобігти масовому «покатоличенню», прагне допомогти своїм братам у боротьбі, а з іншого, бажає віднайти суть життя, наблизится до Христа. Саме тому він робить вибір, який протирічить його почуттям до України – обмежує своє існування печерою."
Збірка поезій „Із днів журби" вийшла друком 1900 року, і в ній вміщені поезії 1897 - 1900 років. Ліричні вірші подані в трьох циклах: „Із днів журби", „Спомини" та „В пленері". В збірці надруковані дві поеми: „Іван Вишенській" та „На Святоюрській горі". Написання збірки було наслідком численних особистих драм і невдач.
"Вітчизно наша горда, мужня й славна,
Ти славилась в боях уже віддавна!
Твої герої гинули за волю,
Шукали правди, здобували долю,
І хоч в ярмі, та духом Ти невгнута.
І як же нам тепер Тебе забути!А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!" (Іванна Савицька)
«Вакації», «Весна», «Весняна музика», «Далекій Україні», «До праці», «До школи», «За тих, що впали», «Квіти України», «Летить літак», «Листопад», «Ми молоді», «Мій рідний край», «Моїй Мамі», «Молитва до св. о. Миколая», «Молитва українських дітей», «На прощання», «Найкраща писанка», «Наш Львів», «Наш садочок», «Наша грушечка», «Не жаль вам», «Осінь», «Отче наш», «Перший сніг», «Перші квіти», «Під ялинкою», «Поклін праці», «При ватрі», «Прощай літо», «Різдвяний спогад», «Святий Миколай», «Серце України», «Сніговий дід», «Тобі, о Мамо!», «У Вифлеемі», «Україна», «Химерний березень», «Христос Воскрес!», «Як я виросту» - поезії Іванни Савицької, що увійшли до збірки "Незабудки".
"Ось і провесна! Пора нам
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього
Вже сміються перші квіти."(Іванна Савицька)
"Тобі, о Мамо, віршик цей складаю,
Тобі співаю радісних пісень,
В стрічки-рядки любов мою безкраю
Вплітаю, Мамо, в Твій великий день."(Іванна Савицька)
До поеми-казки Ігоря Калинця "Веселка" увійшли поезії: "Пісенька", "Дві пісеньки про синє", "Наш стяг", "Пісенька на закінчення"; казки: "Казочка про сльозу", "Казка про сім сестер і Чорного Князенка" та багато цікавих загадок.
Новорічні віршики для дітей від Ігоря Калинця: "Ангел зі свічками", "Новорічна листівка", "Новорічна з ведмедиком", "Вояк на коні", "Лев і ягня", "Звірята на конику", "Сімейка", "Метелики", "До дня народження".
...
Було це, на жаль, не в тридев'ятому царстві, а в нашій багатостраждальній Україні. І не так давно. «Застійними» називаємо ми тепер ті часи. Тоді за любов до свого краю легко було потрапити в «націоналісти», а щире зацікавлення історією, культурою рідного народу вважалося нерідко злочином. Саме в цьому був звинувачений поет зі Львова Ігор Калинець. Він устиг видати лише однісіньку маленьку книжечку «Вогонь Купала» у 1966 році. І потім довго-довго, понад двадцять років, не чули на батьківщині його чистого голосу. Майже все, що він писав, уперше виходило за кордоном. Тепер, нарешті, починають друкувати Калинцеві вірші і наші видавництва. Приходить запізніле визнання... Читайте казки Ігоря Калинця: "Хлопчик-Фiгурка, який задоволений собою", "Повітряна кулька", "Дурні казки".
Зміст першої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова":
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Зміст третьої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова":
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ігор Калинець, батько і дідусь, дуже любить маленьких діток і добре знає, як написати для них казочку, щоб була вона цікавою - аж заховлювало дух! Щоб могли хлопчики і дівчатка навчитися вимовляти складні слова, які прийшли до нас із інших мов, а також краще розуміти їх зміст. Та найголовніше, дітки мусять змалечку засвоювати багатство і різнобарв’я своєї рідної мови, найкращої в світі. І в цьому Вам, любі наші дітки, прислужаться чудові казочки Ігоря Калинця, майстерно мовлені, наповнені багатющим змістом і чарівними образами.
Зміст другої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова":
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
У цьму розділі знайдете такі вірші Ігоря Калинця для дітей:
поезії з циклу "Пісні калинової сопілки": "Ярило", "Рось", "Калина", "Либідь", "Галич", "Хрещатик", "Королівна", "Золота орда", "Бояри", "Подолянка", "Китайка", "Гетьманівна", "Змій", "Мамай", "Кармалюк", "Сопілка"; вірші з циклу "Дивосвіт" (поезії зі збірки "Книжечка для Дзвінки"): "Стежечка", "Вітер", "Хмара", "Блискавка", "Грім", "Дощик", "Веселка", "Криничка", "Камінь", "Туман", "Роса", "Павутинка", "Дим", "Ліс", "Місяць", "Сонце", "Зірка"; ілюстровану книжечку "Небилиці про Котика і Кицю"; вірш "Писанки".
