Уся біографія Івана Коваленка містичним чином переплетена з постаттю Кобзаря... Читайте вірші Івана Коваленка про Тараса Шевченка: "Найвища вершина", "На біржі поезії", "Намалюй мені Тараса", "Вступ до знищеної поеми", "Не став би зроду віршувать", "Задумуюсь глибоко часом...", "Вперед, до Тараса!".
Іван Юхимович Коваленко – видатна особистість в історії української літератури та культури. Учитель, поет-шістдесятник, дисидент-політв’язень радянських часів.
Поезії Івана Коваленка про кохання - це розповідь про його щасливе кохання, що тривало більше піввіку:
"Тобі одній душі моєї звуки,
Моя печаль і сум безмежний мій,
Тобі одній палкого серця муки –
Тобі одній!" (Іван Коваленко)
"Господи, літа стебельце
всели до самітніх душ,
дай кожному звити кубельце,
і не поруш..."(Іван Малкович)
"Все у нас, бачиш, не так:
ранок долину залляв,
лісу сосновий їжак
сонце на спину узяв..."(Іван Малкович)
"Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»..."(Іван Малкович)
"Зварю кутю – хвала життю! –
Дружина вернеться з базару,
Я піднесу їй ту кутю
У парі з глечиком узвару.
«Христос рождається», – скажу.
Дружина згодиться зі мною
(Обоє перейшли межу
Так рясно вкриті сивиною)…"(Іван Низовий)
"Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!.."(Іван Франко)
"У садочку в холодочку
Гарна мати молода
Возить донечку в візочку,
Возить звільна і гойда."(Іван Франко)
"Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?.."(Іван Франко)
"І ти прощай! Твого ім’я
Не вимовлю ніколи я,
В лице твоє не гляну!
Бодай не знала ти повік,
Куди се я від тебе втік,
Чим гою серця рану..."(Іван Франко)
"Браття, чи ж би не було се впору
Старим словом і складом зачати
Сумну пісню про Ігоря похід,
Про Ігоря, Святославля сина..."(Іван Франко)
"Червона калино", "Спомин", "Дивувалась зима", "Дрімають села...", "Навесні", "У долині село лежить", "Розвивайся, лозо, борзо", "Журавлі" - поезії Івана Франка для дітей з різних збірок.
«Іван Вишенський» – поема Івана Франка, написана ним у 1900 році. Поема присвячена Агатангелу Кримському і розповідає про завершення життєвого шляху Івана Вишенського. «Іван Вишенський» постає як філософська поема, постать Івана надто суперечлива. З одного боку, він бажає добра Україні, бажає запобігти масовому «покатоличенню», прагне допомогти своїм братам у боротьбі, а з іншого, бажає віднайти суть життя, наблизится до Христа. Саме тому він робить вибір, який протирічить його почуттям до України – обмежує своє існування печерою."
Збірка поезій „Із днів журби" вийшла друком 1900 року, і в ній вміщені поезії 1897 - 1900 років. Ліричні вірші подані в трьох циклах: „Із днів журби", „Спомини" та „В пленері". В збірці надруковані дві поеми: „Іван Вишенській" та „На Святоюрській горі". Написання збірки було наслідком численних особистих драм і невдач.
"Вітчизно наша горда, мужня й славна,
Ти славилась в боях уже віддавна!
Твої герої гинули за волю,
Шукали правди, здобували долю,
І хоч в ярмі, та духом Ти невгнута.
І як же нам тепер Тебе забути!А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!" (Іванна Савицька)
«Вакації», «Весна», «Весняна музика», «Далекій Україні», «До праці», «До школи», «За тих, що впали», «Квіти України», «Летить літак», «Листопад», «Ми молоді», «Мій рідний край», «Моїй Мамі», «Молитва до св. о. Миколая», «Молитва українських дітей», «На прощання», «Найкраща писанка», «Наш Львів», «Наш садочок», «Наша грушечка», «Не жаль вам», «Осінь», «Отче наш», «Перший сніг», «Перші квіти», «Під ялинкою», «Поклін праці», «При ватрі», «Прощай літо», «Різдвяний спогад», «Святий Миколай», «Серце України», «Сніговий дід», «Тобі, о Мамо!», «У Вифлеемі», «Україна», «Химерний березень», «Христос Воскрес!», «Як я виросту» - поезії Іванни Савицької, що увійшли до збірки "Незабудки".
"Ось і провесна! Пора нам
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього
Вже сміються перші квіти."(Іванна Савицька)
"Тобі, о Мамо, віршик цей складаю,
Тобі співаю радісних пісень,
В стрічки-рядки любов мою безкраю
Вплітаю, Мамо, в Твій великий день."(Іванна Савицька)
До поеми-казки Ігоря Калинця "Веселка" увійшли поезії: "Пісенька", "Дві пісеньки про синє", "Наш стяг", "Пісенька на закінчення"; казки: "Казочка про сльозу", "Казка про сім сестер і Чорного Князенка" та багато цікавих загадок.
