"Люба-друба-карапуз
З’їла у баби гарбуз.
Два на два помножить,
Три на два — не може."(народна дражнилка)
"— Васильку, Васильку,
Ти бавився в просі,
Що цятки-просинки
На щічках, на носі?
— Дівчатка-росинки,
А то ж не просинки!
Руденькі веснятка —
Окраса хлоп’ятка!(Варвара Гринько)
"Гандзя-бандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Під решетом добре спати,
Не треба ся накривати."(народна дражнилка)
"Грицько пикатий,
Соломою напхатий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був сердитий"(народна дражнилка)
"Ой, Іванку, Іванку,
Упадеш в солянку,
Краще пиши на листі
Та не роби мазанку."(народна дражнилка)
"Коля, Коля, Миколай,
сиди вдома не гуляй,
а то дівки прийдуть,
зацілують і підуть!"(народна дражнилка)
"Антін-веретін,
Де ідо, там пряде,
А як сяде, то у торбу
Все починки кладе."(народна дражнилка)
"У кожного в житті своя дорога,
Дорога й віра в кожного своя,
Все з милістю іде до нас від Бога
І кожен крок наш з неба осява..."(Юлія Хандожинська)
До збірки Євгена Гуцала увійшли такі вірші: "Без дороги ходить дощ", "Великий трудівник", "Ворона з Лісабона і Крук із Прилук", "Говорило мило з шилом", "Дві лисички — дві сестрички", "Знов прийшла на землю", "Їжачиха і їжак", "Качка", "Лис зустрів у лісі лиса", "Мамо, стало холодно", "Осінь", "Павучиха з павуком", "Синя скриня", "Фонтан", "Цар Горох і хлопчик Ох".
"Повторюй за мною:
«Люблю маму й тата!»
Не бійся, повторюй,
хоч раз, а хоч й два!
І той, що з тобою,
хай також з любов'ю,
голосно каже
ці важливі слова!.."(Євген Дмитренко)
"Як тільки лунає «Врятуйте! Рятуй!»
за справу береться герой — Порятун.
Він всім допоможе і всіх порятує —
про кожну біду — одразу почує!
Живе Порятун не тут і не там!
Живе десь далеко? Чи може он там
під ліжком, на дереві, чи може у снах?
Живе Порятун у дитячих думках!..."(Євген Дмитренко)
"… Кажуть: те́пло на сьоме – у квітні намерзнемось.
Але котик невтомний –
Над батареєю, допоки сте́мне,
А потім, до когось – під ковдру:
…й не вірить народним некітським прикметам..."(Євген Юхниця)
У збірці "Веселинка" Сергія Воскрекасенка - веселі жарти-смішинки про школу і дотепних малюків: "Четвірка", "Татків помічник", "Дивина", "Футболіст", "Синкові захотілось барабана", "Розумна дитина", "Учителька сказала".
Веселі віршики про школу та школярів від Василя Шаройка: "Дозволив", "На уроці мови", " Виправити плутанину", "Про Маринку", "Скільки треба "Н"", "Довгі пошуки", "Шкідники та охоронці", "Де поділися Карпати", "Хитрий щоденник", "Жива граматика", "Зумів", "Про дива", "Кмітливі діти", "Лопотуха Мила", "Не залишили", "Лічилочка", "З чого двійка", "Навчилась", "Десь повипадали", "Тут справа ось у чім", "В чім різниця", "Заспокоїв", "Відповів", "Чим же гризти?", "Справжня причина", "З вини погоди", "На іспиті", "Перейшов", "Те, що хотів".
Вірші Анатолія Костецького про школу і школярів "Батьки-чомучки", "Вітя може все", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок", "Дивна звичка" - жартівливі і повчальні...
Читайте веселі віршики про школу та кумедних школярів: "Подушечка" (Оксана Кротюк), "Прийшли хлоп’ята в перший клас" (Олексій Катрич), "Миколка-першокласник" (Надія Кир’ян), "Чесний Павлусь", "Яка вчителька?", "Вірно зміг відповісти", "Що писав?" (Петро Кралюк), "Як я відпочиваю" (Інна Кульська).
Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Навіть у ряду визначних талантів, яких дала українська поезія світові в двадцятому столітті — Максим Рильський, Павло Тичина, Євген Маланюк, Богдан Ігор Антонич, Василь Стус, — постать Андрія Малишка не блякне, вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.
Багатомільйонний український читач з глибокою любов’ю і повагою згадує ім’я Леоніда Івановича Глібова, талановитого байкаря, видатного майстра художнього слова, твори якого зайняли почесне місце в українській класичній літературі. Життя поета було сповнене напруженої творчої праці, щирого прагнення допомогти рідному народові «живим словом правди і просвіти».
Багатогранність постаті Івана Франка спонукає науковців, дослідників, краєзнавців, письменників України до нових дослідницьких пошуків, а нас, читачів, – знову і знову відкривати для себе щось нове і цікаве в його творах. Дивіться у цьму розділі твори Івана Франка: збірка казок "Коли ще звірі говорили" та казка "Абу-Касимові капці"; "оповідання "Малий Мирон" та "Грицева шкільна наука"; драма з сільського життя в 5 діях "Украдене щастя"; повість "Boa constrictor"; новела "Сойчине крило"; вірші зі збірки "З вершин і низин"; поезії зі збірки "Давнє й нове"; поема "Іван Вишенський"; збірка поезій "Із днів журби"; збірка віршів "Зів'яле листя"; повість "Захар Беркут"; "Слово про похід Ігоря".
Яків Васильович Жарко (справжнє прізвище Жарченко) (1861 — 1933) — репресований український письменник, поет, перекладач, актор, в’язень комуністичного режиму.
