Публікації за тегом: Поезії

У цьому розділі дивіться добірку чудових народних українських щедрівок для дітей та авторські щедрівкм: "Ой сивая та і зозуленька", "Щедрівка" Катерини Перелісної. Також Ви знайдете найбільш відомі та легкі для вивчення щедрівки для дітей молодшого шкільного віку: "Щедрик-ведрик", "А в цім домку, як у вінку", "Ластівочка прилетіла", "Ой вийди, дядьку, щось тобі Бог дав", "Пане, пане господарю!".

 

 

У розділі знайдете збірочку народних українських колядок та колядки, написані поетами: "Колядка" від Катерини Перелісної та "Колядка" Марійки Підгірянки. Збірка українських народних колядок для дітей та дбайливих батьків: "Нова радість стала", "Ой, хто, хто Миколая любить", "Засівна", "Христос родився, Бог воплотився", "Ой, над Вифлеємом", "Бігла теличка із березнячка", "Колядин, колядин", "Коляд, коляд, колядниця", "Ой в ліску, в ліску листя на грабі", "Колядую-дую", "Пан господар, уставай з постелі", "Волик рогатий", "Ой коляда, колядиця", "Під дубиною під зеленою".

 

Роман Завадович, Софія Майданська, Надія Гуменюк, Віра Багірова, Одарка Криштанович, Михайло Маморський, Віра Паронова, Василь Софронів-Левицький, Микола Яременко, Володимир Кленц — дарують вам свої вірші про святого Миколая.

 

 

 

 

 

Ліна  Костенко, Микола Вінграновський, Максим Рильський, Василь Діденко, Анатолій Камінчук, Спиридон Черкасенко, Павло Усенко, Дмитро Павличко, Ірина Жиленко, Микола Сингаївський - з віршами для діточок про зиму.

Олександр Олесь, Тамара Коломієць, Марія Хоросницька, Анатолій Качан, Василь Моруга, Леонід Глібов, Михайло Литвинець, Дмитро Головко, Іван Нехода представлені у віршах для дітей про Новий рік.

"Я вранці в сад іду —
Фіалочки в саду.
Ці квіти — кожен зна —
Дарує нам весна.
Фіалочки, фіалочки
Для дівчинки Наталочки."

(Надія Кир'ян)

"Олександер Великий весь світ звоював
І отсе в Вавілоні мов бог раював.
А побожний аскет вік в пустині прожив
І молитвою й постом богині служив..."

(Іван Франко)

"Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!.."

(Іван Франко)

"Вічний революціонер –
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, –
Він живе, він ще не вмер..."

(Іван Франко)

"Забула внучка в баби черевички...
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село..."

(Станіслав Чернілевський)

"Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив’язала до небес..."

(Станіслав Чернілевський)

"Нахлине злива. Перемочить
І валуни на шлях знесе.
Усе живе перетолочить
І позамулює усе..."
(Станіслав Чернілевський)

"За перевалом болів і досад,
За рядом зрад, що тяли серце чуле,
Не треба повертатися назад,
Не треба озиратись на минуле..."

(Станіслав Чернілевський)

Станіслав Чернілевський — український поет, кіносценарист, кінооператор, режисер кінодубляжів українською мовою, автор збірки «Рушник землі»; кіносценаріїв: «Грамотний», «Просвітлої дороги свічка чорна»; лауреат премії імені Василя Симоненка.

Небуденне явище в нашій літературі — поезія Миколи Вінграновського. Кажу: поезія, хоч в останні роки він більше пише прозу. Проте і проза його навдивовижу поетична. Він у всьому поет. А щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну... Що ж таке: поетова країна? Це не просто географічне чи політико-адміністративне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства, що формували основу його духу. Це і доба, що дала настроєність і масштаб цьому духові. Це і люди, в яких і через яких поставали йому земля і доба: батько і мати, кревні й сусіди, друзі й ровесники... Це народ. Це великі книги й великі імена, до яких тягнувся... Земля... Україна... Миколаївщина...

"Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві..."

(Ліна Костенко)

"Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму..."
(Ліна Костенко)

Вірші Володимира Сосюри про кохання та любов: "Так ніхто не кохав", "Васильки", "Марії", "Марія" ("Задуманий вітер над городом віє"), "Марія" ("Зеленіють жита, і любов одцвіта"), ""Я - квітка осіння… Дощі мене мочать", "Коли потяг у даль загуркоче", "Бiлi акацiï будуть цвiсти", "Ну  чому  ті  хвилини  кохання", "Зима", "Сині  квіти,  ясні  очі" (На  спомин - Катрусі),  "Неначе  це  було  учора",  "Пам’ятаєш,  як  літом",  "Моя  душа  -  як  арфа  золота", "Я  губ  твоїх  дихання  п’ю", "Небо  гасне", "Туди, де в синім неба морі", "Як сонце в небі, ти в душі моїй",  "Моя  зірка  погасла  остання", "Після дощу", "Я  вітру  спитаю:  “Чи  любить  вона?”", "Ніяк  од  щастя  не  засну  я".

"Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щасті у душі моїй..."

(Володимир Сосюра)

"Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди..."

(Володимир Сосюра)