Публікації за тегом: Поезії

"Я не хотів би ні царських палат,
Ні вертоградів пишно-прохолодних,
Аби у мене був з душею добрий лад,
Щоб не насилував я мислей благородних..."

(Пантелеймон Куліш)

"У сестри моєї тихо
Процвітає сад в ограді.
Кинамон, моя утіха,
Нард, алое в любім саді..."

(Пантелеймон Куліш)

Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Пантелеймон Олександрович Куліш (псевдоніми — Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин та ін.) устиг проявити себе мало не в усіх сферах письменницької та гуманітарно-наукової діяльності. Про нього можна говорити як про поета і прозаїка, історика й етнографа, перекладача й мовознавця, публіциста й культурно-освітнього діяча. Творчу роботу Куліш поєднував із державною службою та громадською діяльністю. До того ж саме він розробив упроваджену н наступний період в Україні систему сучасного алфавіту і правопису, так звану кулішівку (на західних землях трансформовану в желехівку).

Богдана Семенівна Криса розпочала свої дослідження давньої української літератури, коли це було і непрестижно, і неперспективно. На час захисту її докторської дисертації в Україні був лише один фахівець, який міг їй опонувати. Нині маємо плеяду плідних дослідників, які, приєднавшись до Богдани Криси, поглиблюють наші уявлення і знання про давню українську літературу. Їх об’єднує і надихає своїм ентузіазмом, науковою сумлінністю й об’єктивністю Богдана Семенівна Криса, організовуючи наукові конференції, привертаючи увагу широкого наукового загалу (не лише літературознавців!), особливо молодих, до змістовних, світоглядно невичерпних проблем, поставлених українськими мислителями культури, зокрема бароко. Богдана Семенівна виплекала цілу наукову школу, що ставить кафедру української літератури Львівського Університету у центр наукових досліджень давньої української літератури.

Вірші Марійки Підгірянки до Різдва Христового: "Боже дитятко", "З колядою", "На Святий Вечір", "Сяє небо удалечі...", "З колядою", "Колядочка".

Відомі поезії (пісні) Костянтини Малицької (Віри Лебедової): "Взяв би я бандуру", "Поклін Кобзареві", "В Маркіянові роковини", "Чом, чом, чом, земле моя", "Зимова казка", "З Новим роком", "Далеко!".

"Коли широка вся Україна
Святкує пам'ять свойого Сина,
І ми, найменші Вкраїни діти,
Поклін приходим Йому зложити."

(Костянтина Малицька)

Багато років тому поетеса Костянтина Малицька (Віра Лебедова) написала вірш «Чом, чом, земле моя...», а композитор Денис Січинський створив музику. Так народилася і полинула по Україні пісня. Згодом вона стала народною, бо її полюбив і назвав своєю весь народ. Спіівають цю пісню не лише у нас на Батьківщині, а й у далекій Америці та Канаді, куди доля закинула тисячі наших земляків. Найкращі, святі почуття будить вона у слухачів. Дивіться текст поезії Костянтини Малицької, ноти пісні та відео.

"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу..."

(Тарас Шевченко)

Віршики Тараса Шевченка для дітей молодшого віку (уривки поезій): "Встала й весна,", "Світає, край неба палає", "Зацвіла в долині червона калина", "Тече вода з-під явора", "Над Дніпровою сагóю", "Вітер віє – повіває", "Чорна хмара з-за Лиману", "Червоний місяць аж горить", "Ой діброво — темний гаю!", "Попід горою, яром, долом".

Ілюстровані вірші Тараса Шевченка: "За сонцем хмаронька пливе",  "Між вербами та над водою", "Червоний місяць аж горить", "Сонце заходить, гори чорніють", "Зоре моя вечірняя", "Садок вишневий коло хати", "Попрощалось ясне сонце".

 

 

 

 

Поезії Петра Осадчука про зиму: "Перший сніг", "Лижі", Іній", "Білі коні", "Налякались в лісі птахи", "Прийшов тато з роботи".

Веселі дитячі віршики про тваринок Анатолія Камінчука: "Єноти", "Їжачок", "Де сіно?", "У рудої білочки", "Кіт Мурсій", "Сміхота", "Хто це там у степу?", "Метро", "Піжмурки", "Борсуки", "Цапок", "Автомобіль", "Де ходив журавель", "Автобус", "Ведмежі сни", "Кит і кіт", "Дружна сімейка".

 

 

 

 

 

Читайте весняні вірші Ліни Костенко, Михайла Стельмаха, Лідії Компанієць, Володимира Сосюри, Валентина Бичка, Петра Короля, Олени Журливої, Івана Франка, Тараса Шевченка, Володимира Самійленка, Станіслава Шушкевича, Марії Пономаренко, Олени Пчілки, Володимира Нагорняка.

Вірші Олени Журливої про тварин та пташок: "Наш Воркотик", "Вийшла кізонька гуляти", "Сторож",  "Узяла лисичка скрипку", "Хто чим любить ласувати", "Хто це?", "Ластівки", "Гиля, гиля, гусоньки".

 

 

 

 

 

 

У цій добірці читайте віршики Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Галини Мирослави.

Вірші про рідний край Максима Рильського, Василя Симоненка, Андрія М'ястківського, Анатолія Качана, Бориса Олійника, Володимира Коломійця, Платона Воронька, Дмитра Павличка, Яни Яковенко, Уляни Кравченко, Івана Франка, Іванни Савицької, Богдана-Ігоря Антонича, Наталки Талиманчук, Миколи Вінграновського, Михайла Стельмаха, Петра Осадчука, Степана Руданського.

Різдвяні вірші для дітей написали такі знані українські поети: Іван Франко - "Зима. Різдво", Василь Слапчук - "Дідух", Марія Хоросницька - "Святвечір", "Кутя",  Вікторія Шупортяка - "Початок", Ніна Куфко - "Різдво Христове", Ганна Чубач - "Коляда", Йосип Струцюк - "З Різдвом Христовим", Костянтина Малицька (Віра Лебедова) - "Зимова казка".

Читайте вірші для дітей про зиму: "Зимою" (Олекса Кобець), "Ялинонька" (Іван Нехода), "Добре мчати на санчатах", "Баба снігова", "Кожушок" (Євген Гуцало), "Зайчикові вуха" (Валентина Каменчук).

"Щедрик, щедрик, щедринець!
Ой, який я молодець:
Прийшов посипати –
Забув зерна взяти…"
(Катерина Перелісна)