|
Павло Тичина ГАЇ ШУМЛЯТЬ Гаї шумлять — Гей, дзвін гуде — Я йду, іду — Щось мріє гай —
* * *
БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА Блакить мою душу обвіяла, Струмок серед гаю як стрічечка.
* * *
НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ! Не бував ти у наших краях! |
|
За матеріалами: Павло Тичина. Зібрання творів у дванадцяти томах. Том 1 Поезії. Київ, видавництво "Наукова думка", 1983 рік, стор. 39, 267, 282.
Читаймо також на "Малій Сторінці":
"Шукати нових, ще не виявлених можливостей українського слова, шукати й знаходити їх після Шевченкових шедеврів, коли, здавалось, досягнуто було вже всіх поетичних вершин, — для цього мав з’явитись митець особливий, поет здібностей унікальних. І хіба ж не таким прийшов у наше письменство Павло Тичина, чиїми устами в новітній поезії, може, найчутливіше виповів себе цей сповнений величі й драматизму XX вік?" (Олесь Гончар).
Дуже легко вчится.Вивчив за 10 хвилин .
Легко вивчити????
Важко вчиться
Із вчиться
Вірші клас. Я вивчила його дуже швидко.