Вірші ліричні і публіцистичні, поеми (поеми-цикли, поеми-симфонії), оповідання, драматичні твори, повість-щоденник, переклади, статті й дослідження з питань літературознавчих, музичних, фольклористичних, мовознавчих, записи мовознавчі, фольклористичні, малюнки - це далеко не повний перелік творчого доробку митця.
* * * * * * * * * * * * * * * *
|
|
Павло Тичина ДОБРИДЕНЬ ТОБІ, УКРАЇНО МОЯ! Струмок серед гаю, як стрічечка.
* * *
Тичина Павло ЗРАЗУ Ж ЗА СЕЛОМ Зразу ж за селом — Випала ж зима! — Як зчорніла ніч —
* * *
Павло Тичина ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ На Аскольдовій Могилі На Аскольдовій Могилі На кого посміла знятись На кого завзявся Каїн Вмерли в Новім Заповіті
* * *
Павло Тичина СЛОВО А Вкраїни ж мова — Розквітай же, слово, Хай ізнов калина |
|
За матеріалами: "Дванадцять місяців". Настільна книга-календар. Упорядник Ольга Яремійчук. Київ, "Веселка", 1999.
* * *
Павло Тичина
ВИЙШЛИ ВРАНЦІ МИ
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця...
Ні, такої ще зими
Не стрічали ми.
Проти сонця дим,
Проти зимнього патлатий,
Що з труби зверта від хати,
Й понад садом молодим
Тане, тане дим...
Ох, яка ж краса!
Сад увесь убрався в іній,
Проти сонця він - як синій.
Гілля до землі звиса, -
Ох, яка ж краса!..
За матеріалами: "Вийшли вранці ми". Вірші. Художник Пономаренко А. Київ. Видавництво "Веселка", 1974, стор. 14.
* * * * * * * * * * * * * * * * *
Павло Тичина
А Я У ГАЙ ХОДИЛА
А я у гай ходила
По квітку ось яку!
А там дерева — люлі
І все отак зозулі:
— Ку-ку!
Я зайчика зустріла.
Дрімав він на горбку.
Була б його спіймала,
Зозуля ізлякала:
— Ку-ку!
* * *
Павло Тичина
ВІТЕРЕЦЬ ТОРКНУВ ДУБИ
Вітерець торкнув дуби —
Й ті зашелестіли.
Позлітались голуби,
Нам завуркотіли.
Вгору сонечко підбилось,
На усіх нас задивилось.
За матеріалами: "Вийшли вранці ми". Вірші. Художник Пономаренко А. Київ. Видавництво "Веселка", 1974.
"Я єсть народ,
якого Правди сила!
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!
— а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу..."(Павло Тичина)
"Гаї шумлять", "Блакить мою душу обвіяла", "Не бував ти у наших краях!" — поезії Павла Тичини про красу рідного краю.
Дуже гарно!
очень круто, спасибо
Деякі коментарі шокують своєю безграмотністю!!! Яка ж там буде вивчена українська мова, якщо ці люди, як вимовляють, то так і пишуть. У низ немає ніякого бажання вчитися і вивчати бодай щось у своєму житті. Але вони ще примудряються писати свою думку і давати оцінку генію Тичини.Памятайте Кобзаря "і свого не тільки не цурайтесь", але і починайте переходити з суржика на чисту, прекрасну мову, яку так ненавидять у русні. Ми маємо її берегти, розвивати і плекати! Генії української літератури нам у поміч. Слаава Україні!
а слово "слава" повинно бути з двома "а"?
Дякуємо, шановний Neonstorm! Де то є то слово "слава"???