Публікації за тегом: Поезії

"По ялинку внучка з дідом
йшли по лісі  навмання.
А за ними бігло слідом
довговухе цуценя.

Задивилась, мабуть, внучка
на ялинку, на сосну
і зронила якось з ручки
рукавичку хутряну...."   (Наталя Забіла)

 

У збірочці Марійки Підгірянки "Грай, бджілко" опубліковані віршики: "Ку-ку", "Грай, бджілко", "Юрчик і кізонька", "Зайчики на стіні", "Гості синиці", "Та Оленка, та маленька", "Прийшла осінь", "При дорозі", "Мати", "Діти й пташенята".

"Пісню про вчительку" (Музика - Платона Майбороди, слова Андрія Малишка) виконують учасники дитячого музикального театру "Єралашка". Пісню "Перша вчителька" на слова Тамари Коломієць виконують вихованці гуртка "Паросток" (Керівник Хацко Т. І.).

 

Слухаймо прекрасні пісні на слова Тараса Шевченка  у виконанні заслужених артисток України Галини та Лесі Тельнюк.

Відомо, що на поезії з «Кобзаря» Тараса Шевченка створено понад 250 творів різних музичних форм, авторами яких є понад 120 композиторів. Українські композитори почали перекладати на музику тексти Тараса Шевченка ще за його життя. Одним із перших був Степан Данилович Паливода-Карпенко, який створив оперу «Катерина»(1858). Пізніше Аркас Микола Миколайович (старший) створив однойменну оперу «Катерина», яка стала більш відомою. Микола Лисенко створив 92 твори на поезії Тараса Шевченка. Сучасні митці переспівують Шевченка і популяризують його твори серед школярів та молоді. Пропонуємо до  вашої уваги кілька пісень на слова Великого Кобзаря у виконанні відомих українських виконавців.

Читайте у цій добірці українські народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди). 

"Весна прийшла. Скасовано угоду.
Вся Україна знову у вогні.
Цвіте земля, задивлена в свободу.
Аж навіть жити хочеться мені."

(Ліна Костенко)

"Як палають в темнім борі ягідки калини,
Так любов палає в серці Нені України.
Як найкраща в темнім борі червона калина
Так на всім немає світі, як та Україна."

(Уляна Кравченко)

"Ой, смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.

На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв."
(Коломийки)

"З лисим добре панувати, з лисим добре жити,
Бо як сяде до вечері, не треба світити.

Я тaкогo хлопця люблю: чоботи німецькі,
Плащ синенький, портки білі, а живіт, як нецки."   

(Коломийки)

Читайте  в'язанку коломийок про дозвілля молоді за темою "Вечерниці, музики, танці, співи". Публікується за книгою "Коломийки", випущеною видавництвом "Наукова думка" у 1969 році.

Коломийка - це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок якої складаеться з 14 складів, з цезурою після восьмоrо складу, з жіночою римою. Виконується вона на мелодію усталеноrо типу. Може виступати як приспівка до танцю або існувати незалежно від нього.

Дивіться  в'язанку коломийок про дозвілля молоді за темою "Пора дівування та парубкування". Публікується за книгою "Коломийки", випущеною видавництвом "Наукова думка" у 1969 році. Тексти коломийок подаються за нормами сучасноrо українського правопису із збереженням характерних діалектних, лексичних і деяких фонетичних особливостей. Обов' язково зберіrається діалектне написання слова в разі, коли тoгo вимаrає римування.

"Добрий вечір тобі, пане господарю", "Добрий вечір, щедрий вечір", "Щедрий вечір".

Окремий  цикл  величальних  пісень,  приурочених  до  зимових  свят, складають  колядки  та  щедрівки  -  аграрно-магічні  пісні  святкового  обходу  дворів.  Серед  календарно-обрядових  пісень  вони  відзначаються  жанровою  своєрідністю,  урочисто  піднесеним  тоном,  емоційно-романтичним  забарвленням.

Після  Купала  припинялись  молодіжні  розваги  і  гуляння,  наступала  велика  і  відповідальна  пора  в  житті  хлібороба  —  жнива.  Жниварський  пісенний  цикл  є  своєрідним  апофеозом землеробської  праці  селянина-трударя.  За  своїм  походженням  він такий  же  давній,  як  і  праця  хлібороба.

Окрему  групу календарно-обрядових пісень складають  русальні пісні.  Їх  співали  на  русальному  тижні  під  час  так  званих  «зелених  свят».  В  язичеські  часи це  було  свято  закінчення  весни  і  початку  літа. Закінчувався  русальний  тиждень  «проводами  русалок»,  що  в  деяких  місцевостях  України  мали  назву  «розигри»,  або  «мавчин  Великдень».

Читайте в цьому підрозділі вірші Ліни Костенко, Михайла Стельмаха, Петра Короля, Олени Журливої, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Лідії Компанієць, Володимира Сосюри, Валентина Бичка, Анатолія Камінчука, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Анатолія Качана, Миколи Вороного, Марії Познанської, Олександра Олеся, Всеволода Біленка, Наталі Забіли, Олександра Олеся, Наталі Карпенко, Тетяни Строкач, Іванни Савицької, Юлії Хандожинської, Тетяни Винник, Марійки Підгірянки, Олени Пчілки, Станіслава Шушкевича, Марії Пономаренко, Анатолія Костецького, Сергія Губерначука, Олени Лози, Тетяни Прокоф'євої, Марії Дем'янюк, Тетяни Строкач, Ольги Зубер та інших українських авторів та авторок.

 

"...Доля вділила всього: не скупа й не безслізна
Путь пролягає по тернях тобі й небесах
Мусиш триматись. Ти — жінка, і значить: залізна.
Значить, стожильна.
                                  Нам в дітях
                                                      народ колисать..."

(Світлана Йовенко)

 

 

"Зозуля кує намистечко", "Зозуля кує "черевички"", "Зозуля маслечко колотить", "Сорока рано-вранці скрекоче..." – вірші-верлібри Василя Голобородька з циклу "Українська міфопоезія".