Публікації за тегом: Поезії

"Вже й сон-трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
в червоні черевички убереться
і людям одмірятиме літа..."

(Леся Українка)
 

 

Пропонуємо нашим маленьким читачам цікаву ілюстровану збірочку поезій Лесі Українки "В дитячому крузі": казка Лесі Українки "Про Оха-чародія", "З казочки дядька Лева" (Уривок з драми-казки «Лісова пісня»), вірші: "Тішся, дитино, поки ще маленька", "Співець", "Мамо, іде вже зима", "Літо краснеє минуло", "Вишеньки", "На зеленому горбочку", "Мені снились білі лелії", "Конвалія" (уривок), "У маленькій хатинці, у тихім куточку" (Уривок з поеми «Місячна легенда»), "Вечірня година" (коханій мамі), "Пісня" (уривок), "Барвіночку мій хрещатий" (уривок з поеми "Русалка"), "Пісенька весняної води", "Уже весняне сонце припікає" (Уривки з драми-казки «Лісова пісня»).

 

Письменницю Лесю Українку (Ларису Петрівну Косач)  знає весь світ. Багато творів написала вона для дорослих. Але не забула й за дітей, бо дуже їх любила. Зросла Леся у великій, дружній і працьовитій сім'ї. Мала двох братів і три сестри. Та не лише для рідних писала Леся Українка казки, вірші й поеми. Вона дбала, щоб усі діти мали, що читати... 

У цьому розділі пропонуємо читачеві біографію і сторінки творчості славетної письменниці.

 

Вірш Тараса Шевченка "Мені однаково, чи буду..." входить до циклу поезій "Вказематі", написаних поетом в ув'язненні в місті Санкт-Петербург у 1847 році. Його любов і туга за Батьківщиною відчувається в кожному слові....

 

 

 

 

"У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину..."
(Тарас Шевченко)

"Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого
На Вкраїні милій..." 

(Тарас Шевченко)

"Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, − 
Свого не цурайтесь..."

(Тарас Шевченко)

"Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога..."   (Тарас Шевченко)

"Думи мої, думи мої!
Ви мої єдині!
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині!"

(Тарас Шевченко)

"Мені однаково, чи буду
Я жить въ Україні, чи ні,
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині..."

(Тарас Шевченко)

"Було колись – в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – Запорожці
Вміли панувати!"

(Тарас Шевченко)

"Перебендя старий, сліпий –
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає."

(Тарас Шевченко)

"Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела..."

(Тарас Шевченко)

"Над Дніпровою сагою
Стоїть явір між лозою,
Між лозою з ялиною,
З червоною калиною..."

(Тарас Шевченко)

"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Стан високий, лист широкий –
Марно зеленіє..."

(Тарас Шевченко)

"Зацвіла в долині 
Червона калина; 
Ніби засміялась 
Дівчина-дитина..."

(Тарас Шевченко)

"Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать 
Пішла в снопи, − пошкандибала 
Івана сина годувать. "

(Тарас Шевченко)

 

"Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма. "

(Тарас Шевченко)

Вірші Олександра Олеся, Миколи Вороного, Богдана-Ігоря Антонича, Лесі Храпливої-Щур, Романа Завадовича (Володимира Переяславця), Лесі Утриско.

 

 

"Зa сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море; покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину... "

(Тарас Шевченко)