Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

Сортувати:    За датою    За назвою

"за хрестами колючого дроту
у ''фільтраціях'' концтаборів
без вини відбирає свободу
хто до неї сам не дозрів
ґвалтувати готовий тіло
розтоптати пройтись по тобі
жеб відчути що має силу
над тобою
о ні
далебі..."

(Галина Мирослава)

 

"Жити – значить творити. Творити прекрасне, чудове, добре, а значить, корисне людям. Так творити, щоб для користі іншим вкладати в свою працю всю свою душу, вміння, працювати від щирого серця, із натхненням і радістю, що така праця – не щось марне, а потрібне людям. У цьому я вбачаю красу життя..." (Сергій Губерначук)

 

 

 

 

Моє село. Картина Володимира Дідули (фрагмент)"чи впізнаєш її після злочину
коли вона відсиджується
у шовковистому коконі
з ниточок брехонь
шарами яких повністю обмоталася
тиха
завмерла
непомітна майже..."

(Галина Мирослава)

 

"...Тільки-но жінки піднялись сходами до Славка, під ногами земля пішла ходором – по селу вдарила артилерія. Один за одним посипались будинки, а з їхньої хати залишилась лише половина. 
– Сідайте, – гукнув до них сусід Сергій зі своєї машини, виїжджаючи неподалік на дорогу. 
Усі Сергієнки вскочили до машини. Перестрашені й розгублені. 
–  Слава Богу, що живі, – кинув Сергій, теж Сергієнко, хоча й не родина, і помчав по дорозі, віддаляючи й віддалюючись від страху й небезпеки, – Все буде добре. Головне – живі. Решта  – наживне. Якось наладиться. Нам уже нічого не страшно.
– Слава Україні! – виголосив Славко.
– Героям Слава! – відповіли як один всі разом." (Галина Мирослава)

 

Ірина Потапенко. Хроніки війни у віршах та ілюстраціях. Серденько. Iryna Potapenko. Chronicles of war in poems and illustrations. My heart."Стогне Дніпр
Змиває кручі
І ковтає 
Сльози
З Бучі
Тяжеліють
Кров‘ю
Хмари
Тягнуть
Потяги
Криваві
Вітер
Їх несе
Солоний
На ворожії
Кордони..."

(Ірина Потапенко)

 

Painting by Corinne Hartley."Як же він любив гори, цей карпатський кінничий на ймення Степан! Подобалося йому споглядати, як сонячне проміння цілує бескиди, а хмари горнуться до них, як місяць моститься на самісінькій вершині гори та  задумливо дивиться вниз на долину, як зорі спілкуються поміж собою і розповідають одна одній карпатські легенди. З тією ж ніжністю любив він і своїх двох коней : одного – рисака, швидкого, але слухняного з дуже добрими очима, які випромінювали тепло, і маленького поні з білою гривою і білим хвостом. Ті відчували, що серце Степана належить горам і їм й обдаровували кінничого світлом своїх дюжих сердець. До Степана люди йшли звідусіль. Несли свою біль, незгоди, немічі, а натомість отримували омріяне зцілення й дивовижний спокій у душі. І хоча складно було іноді кінничому, проте він був переконаний, що допомагати людям — його призначення від Бога. Отож має слідувати йому…" (Марія Дем'янюк)

 

"Keeping a stiff upper lip.
Dressing in black.
Now is the time for us to dance 
our Graduation Waltz.
Keeping a stiff upper lip.
Dressing in white.
Here is the place for us to dance 
our Graduation Waltz..."

(Kurama)

 

Kurama (Japan). ​A poet on a toe — a poem about the incredible performances in Japan by the dancers of the Kyiv Ballet. Ukraine lives and will always live!"In the wordless war.
In the wordless world.
My land is alive on my toes.
In the wordless war.
In the wordless world.
My land is kicking on my toes..."

(Kurama)

 

 

 

"When there was a burial.
Of our pilots.
Two blue aircraft made a circle.
Above the city.
Five people were killed.
And another 25 were injured.
When missiles struck the central city.
Of Kropyvnytskyi..."

(Kurama)

 

Low-flying fighters are part of daily life now on the farm — BBC News"He carries on farming as shells explode.
On the nearby frontline.
A boom, like distant thunder rolled.
Over the wheat fields due west of Slovyansk.
Perched on his seat in a combine harvester.
He could see clouds of smoke.
From missiles hitting an industrial area.
Then another, thinner plume from ‘orcs’ on the frontline..."

(Kurama)

 

Aleksey Yukov and his men recover dead bodies of Ukrainian and Russian soldiers killed in combat in the Donbas — BBC News."Death comes quickly in the Donbas.
‘Orcs’ shells take mere seconds to land.
Recovering dead bodies of ‘elves’ and ‘orcs’ soldiers.
Killed in combat in the Donbas.
He has lost count of the bodies over the past five months.
He thinks it's more than 300, but he cannot be sure.
He and his men drive a refrigerated white van.
Marked with a red cross, to carry out their work..."

(Kurama)

 

Painting by Olha Wilson."It was a beautiful sunny day.
And she was smiling.
Pushing her pink chair.
In front of her.
Her pink pushchair lies on its side.
Smeared with blood on a strip of grass.
Outside the ruins of the Jubilee building.
On 14 July..."

(Kurama)

 

Painting by Maria Bilinska"On the corner of Yablonska Street.
He was a welder who lived a quiet life.
His wife stands outside their destroyed home.
“I wish ‘orcs’ had killed me too.”
On the corner of Yablonska Street.
Her father stands in their destroyed home.
“I felt empty when they killed him.
I only wanted to die.”
On the corner of Yablonska Street..."

(Kurama)

 

Yablunska Street (map) — BBC News​."Taxi driver and father of four.
He is the sole survivor in Bucha.
In the early hours of 24 February.
He was driving his taxi in Kyiv and heard explosions.
He struggled to believe it was actually happening.
His first thought that morning was to get the family's IDs.
If they were going to have to flee, they needed passports.
He quickly drove the 40km towards Brovary where they lived..."

(Kurama)

 

 

Мій Маріуполь. Картина Ольги Курської.

"дні
початі з азів
по азимутах 
проритих війною
дихають Азовом сталлю
ніби болю
не знають
не знатимуть
по зову серця 
як заклик віків
тримаючи віру
під ангельський спів..."

(Галина Мирослава)

 

Ілюстрація Ані Черненко.

«Надія є», «Ночі спокійної», «Дивний сад» — пісні на слова поетеси Тетяни Строкач, музику до яких написала неймовірна херсонська композиторка Ольга Тимошенко. Слухаймо, читаймо!

 

 

 

 

 

 

"Івасик дуже, ні — дужезно, хотів навчитись читати якнайшвидше. Він наполегливо вчив з мамою від букви до букви українську абетку, а як тільки азбука була подолана, Івась з задоволенням погодився на мамину пропозицію читати по складах, розшукуючи назви міст, у яких є заданий склад. 1 червня, у щорічний День захисту дітей, Іванчик від самісінького ранку мав гарний-прегарний настрій. І, сповнений наснаги, відразу після сніданку витягнув з шухляди вчетверо складену карту України, на якій були позначені всі міста й містечка, розклав і почав шукати українські міста, які б мали у собі склад ''чер''. То правда, що не завжди Іванкові пошуки завершувались успішно, проте цього разу хлопчикові таланило. Першим містом, яке він віднайшов на карті, виявився Чернігів. Мама, що  сиділа поруч, пожвавилась, коли синочок показав пальчиком продруковану назву..." (Галина Мирослава)

 

Ілюстрація Нікіти Тітова"Вiйна знецiнила життя,
I душi вщент заполоняють
Безмежний простiр в небесах,
А ïх з землi iще гукають,
Хоч скрiзь ненависть, бiль та страх."

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

 

 

"...I’m waiting for you to hear your voice.
I’m praying for you to read your words.
What a long long long silence is passing and passing at home.
Wherever you go now, I’m calling your name, my dear son.
Where do you go now? My hair is turning whiter, my dear son.
Wherever you stand now, I’m calling your name, my dear son.
Where do you stand now? My hair is turning whiter, my dear son."

(Kurama)

 

"Be patient. Be patient. 
Too much patient but not enough to see you.
Be patient. Be patient. 
On my way from home to where you have a few days.
Be patient. Be patient. 
Too much patient but not enough to call you.
Be patient. Be patient.
On my way through half of Ukraine by bus..."

(Kurama)

 


Всього:
1610
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 13
8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Ірина Михалевич    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Леся Українка    Олена Пчілка    Сергій Плачинда    Покрова    Уляна Кравченко    Богдан Лепкий    Михайло Коцюбинський    Катерина Перелісна   
Топ-теми