До ілюстрованої художником Олександрою Праховою збірки віршів Миколи Сингаївського "Ластівоча весна" увійшли його дитячі поезії: "Весняні дзвони", "Ластівоча весна", "Травка-веснянка", "Не тумани стеляться", "Коник-громик", "Синичка-сестричка", "Обід для снігура", "Снігові іскри", "Веселка на снігу", "На морі на возі", "Добра зернина", "Одуд і перепілка". "Будяк хвалився так", "Жартував комарик", "Гречана каша", "Лічилочка", "Скоромовка", "Мороз і сонце", "Ми з сестрою", "Калинчине віконце", "Ми хлібом щасливі", "Пісня для матері", "Осінні дарунки", "Наша Лиска", "Соняшник", "Несе веселка воду".
До збірки гумористичних творів для діточок Миколи Сингаївського "Маківка і перчина" увійшли вірші: "Розмова", "Марічка і звичка", "Казала Маківка", "Горобець і Шпаки", "Батько і син", "Груші на вербі", "Кіт і Мишенята", "Зайченя", "День і ніч", "Сміх для всіх", "Про що говорили птахи і звірі", "Сон Тимка-дивака", "Оксанчина радість", "Тріскуча гілка", "Хто тягне?", "Дівчатка і курчатка", "Білчині забавки", "Гостини у їжака", "Хата під водою", "Жартував комарик з колесом", "На морі, на возі", "Все спочатку", "Тиждень для лежнів", "Мармелад з перцю", "Гостювання", "Якби", "Хто там їде", "Перепілка і росинка", "День для горлиці", "Зерно і колос", "Таємна розмова", "Що воно за диво", "Співанка про Михайлика", "А ви здогадались?".
"Мати, мова, Батьківщина —
От і вся моя родина.Батьківщина, мати, мова —
Три цілющих, вічних слова.Батьківщина, мова, мати —
Нас повік не роз'єднати."(Микола Сингаївський)
Мирилки – невеличкі пісеньки, розраховані на те, щоб забути недавню сварку, відновити товариські стосунки. Дивіться козацькe мирилкe від Яни Яковенко та добірочки мирилок для малечі різних авторів.
Ліричні мініатюри (віршики-верлібри) Михайла Григоріва: "Малюнок", "Сумний віршик", "Зайчик і квітка", "Осінь у Карпатах", "У садку", "Росинки", "Майстриня", "Дорога".
Михайло Григорів - український поет та перекладач, він є представником Київської школи поезії. Навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, закінчив Латвійський університет. Працював в апараті НСПУ та головним редактором газети "Вісник Чорнобиля". Автор поетичних збірок "Вези мене, конику", "Спорудження храму", "Сади Марії". Перекладач з латвійської мови. Народився Михайло Григорів 1947 року, а помер 2016-го, тому промовляє зараз до нас лише своєю поезією.
Видатний український поет Михайло Григорів створив цикл ліричних верлібрів, який присвятив дитинству своєї доньки. А молодий київський художник Володимир Штанко намалював цю книжку як пригоди чарівної дівчинки-метелика, що пурхає дивовижним світом краси, тиші, усміхненості, зачудування. Читання цієї книжечки - це мандри сторінками, де образ твориться з пелюсток, краплинок, вітерців і крилець.
"Сердиться Березень, вітром бурхає,
Аж голі дерева стогнуть та гнуться.
Землю замерзлу вдень дощиком мочить,
А на ніч морозом дужим стискає.
Хмари збирає з усіх закутків неба,
Що нікуди сонцю й глянуть на землю... "(Михайло Коцюбинський)
Михайло Стельмах - знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр, вчений-фольклорист. Читайте коротку біографію, дивіться фільм про нього та знайомтесь з його творами у цьому розділі нашого сайту.
"Кохання — спів, зальот душі — не тіла,
Зоря з-за хмар, веселка дощова;
Вона ростить у нас незримі крила
І до країн незнаних порива..."(Михайло Старицький)
"Хитрий лис, щербатий лис
Уночі у клуню вліз,
Нишком виліз на драбину,
А з драбини — на бантину,—
Курку — хап! — і у торбину..."(Михайло Стельмах)
Вірші Михайла Стельмаха: "Їжачок", "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел", "Гриб діткам купив шапки", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці", "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга".
"Обминувши луг, що вкрився мiддю,
Слiд до хати губиться в бору.
В хатi пахне парене обiддя,
Сiк густий покрив кору."(Михайло Стельмах)
Вірші Михайла Стельмаха про рослини: "Гриб діткам купив шапки", "На баштані", "Гарбуз", "Огірочки", "Хрін", "Грядочка сестрички".
Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Увесь поетичний світ природи, праці та пісні письменник виніс із дитинства завдяки матері. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого. Із ніжністю він згадував і батька, Панаса Дем'яновича, який носив його, босоногого, до школи на руках, бо через бідність родина не мала можливості придбати чоботи... Про шкільні роки письменника читаємо у повісті «Гуси-лебеді летять», у якій він розповів про найяскравіші сторінки свого дитинства...
"Скажіть, чого хвилює нас
тепер оцей торбан до болю?
На ньому грав колись Тарас -
борець за правду і за волю."(Михайло Чигирин)
"I told you once
I told you twice
all seasons
of the year
are nice
for eating
chicken soup
with rice!"
(Maurice Sendak)"Сказав тобі раз,
скажу тобі два,
що рік має пори,
чудові сповна,
аби смакувати
бульйончик
щодня."(переспів українською
Галини Мирослави)
До збірки Надії Кир'ян "Чому вусатий колосок?" увійшли такі вірші для дітей: "Каштаненя", "Летюча квітка", "Моя зірочка", "Донечка і сонечко", "Нісенітниця", "Чому вусатий колосок?", "Жар-пташка", "Хто кого гойдає?", "Сергійкові синички", "Дощик", "Рушничок", "Бджола і я", "Миколка-першокласник". Надія Володимирівна Кир'ян — українська дитяча письменниця, поетеса, перекладачка, журналіст. Член Національної спілки письменників України, член Національної Спілки журналістів України. Лауреат літературної премії видавництва «Веселка» імені Олени Пчілки.
"Листя білої берізки
Шелестить під вітерцем.
Розмалюй берізці кіски
Зелененьким олівцем.
Розмалюєчко моя,
Будь весела, як і я,
Щоби білий світ заграв
В райдузі веселих барв."(Надія Кир'ян)
"Якби я була красунею,
Я не писала б віршів,
Бо обличчя поезії — краса.
Якби я була вільною,
Я не писала б віршів,
Бо суть поезії — воля.
Якби я була вічною,
Я не писала б віршів,
Бо сама поезія — вічність."(Надія Кир’ян)
