"Там колискова давніх літ,
Матусі усмішка і татове плече.
В душі моїй родина - моноліт,
Спішу до рідних, як сльоза пече.
Йду до родини. Радість,чи біда -
Пораду й допомогу нададуть.
Завжди дітей матуся вигляда..."(Марія Яновська)
"Їхала зима через Карпати.
Побілила снігом всі плаї.
У міста і села завітати —
Це чудові наміри її.
Розгубились у танку сніжинки,
Поміж сосон і смерек густих...
Змійками біжать гірські стежинки.
Вітер втаємничений притих..."(Марія Яновська)
"Подаруй мені щастя в галузці бузку!
Ніжним поглядом, словом привітним.
Пригорни, мов берізку біленьку, тонку,
Щоб злетіла крилато над світом.
Це весняне цвітіння таке нетривке...
Ген обсипалось пишне пелюстя.
Поведи мене в літо гаряче, п’янке!
Я джерельцем гірським розіллюся..."(Марія Яновська)
"Дзумить бджола у липовому цвіті,
І полуниця гріється на сонці.
Весна побігла. По стежині літо
Суниці запашні несе в долоньці.
Виблискують черешні соковиті,
Лягають трави росяні в покоси..."(Марія Яновська)
"Дванадцять страв готує господиня,
Горять дрова яскраво у печі:
Вареники, гриби, кутя, хлібина,
Узвар, квасоля, риба, голубці.
Господар все обходить на подвір’ї,
Худобу поїть і промів стежки.
Всі мають бути вдома. Є повір’я:
— Сваритися не можна! Навпаки —
Потрібно навіть ворогу простити,
Щоб мир у вашій хаті був завжди.
Усім належить у цей день постити,
Оберігати дім свій від біди..."
(Марія Яновська)
Ці вірші написав у першій половині минулого століття поет Маркіян Шашкевич, який жив у Західній Україні. Той край перебував тоді під Австро-Угорщиною, українське населення називало себе русинами, а свою мову — руською. Поет закликає свій пригнічений народ пам’ятати героїчне минуле, не цуратися рідного слова. Читайте вірші Маркіяна Шашкевича зі збірки "Дайте руки, юні други": "Слово до чтителей руського язика", "Веснівка", "Вірна", "Місяченько круглоколий закрився хмарою...", "Наливайку", "Хмельницького обступленіє Львова", "Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139", "Споминайте, братя милі...", "Згадка", "Чом, козаче молоденький...", "Поза тихий за Дунай...", "Підлисє", "Над Бугом", "Бандурист (Уривок з піснетвору «Перекинчик бісурманський») ", "Пісенька 3", "Побратимові, посилаючи єму пісні українські (Дума)", "Пісеньки і грачки діточії", "Вже сонце красно...", "Марусенька мила...", "Фрагменти", "Думка", "Відкинь той камінь, що ти серце тисне!..", "Руська мати нас родила...", "Серед поля, край могили...", "На зеленій полонині...".
До ілюстрованої художниками Петром Гулиним та Надією Кириловою збірки увійшли вірші Миколи Вінграновського: "Іде кіт через лід", "Молоденька хмаринка", "Теплий дощик-срібнопад", "Ця казка на білих лапах", "Прилетіли гуси, сіли у воротях", "Котик, котик, золотий животик", "Далекими світами", "Озирнулись маки", "Розкажу тобі я ще й про те...", "В ясновельможному тумані", "У ластівки — ластовенятко", "Під рябими кущами вухатими", "Літній ранок", "Мизатий хлопчик, як горобчик", "Що робить сонце уночі", "Наїлися шпаки снігу — співать перестали", "На рябому коні прилетіла весна", "Почалапали каченята", "Грім", "Приспало просо просеня", "Новорічна заяча пісня", "Перша колискова", "Сама собою річка ця тече", "Вві сні наш заєць знову задрімав", "Куди тобі, сонечко?", "Мак і Кіт", "Як ішли Неквапи зиму зимувати", "Сон", "Ластівко біля вікна", "У срібне царство цвіркунів", "До нас прийшов лелека".
"Бабунин дощ, на клямці цяпота,
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,
З котяри — іскри! З м'яти — чамрота!
Пускає бульби на порозі хата…"(Микола Вінграновський)
Вірші про кохання Миколи Вінграновського: "Ти — вся любов. Ти — чистота", "Тост", "Станси", "Вона була задумлива, як сад", "Сеньйорито акаціє, добрий вечір", "Цю жінку я люблю. Така моя печаль", "Це ти? Це ти. Спасибі... Я журюсь", "Я скучив по тобі, де небо молоде", "Я дві пори в тобі люблю", "Цієї ночі птах кричав", "Поїду з Києва. Важке, підтале серце...", "Вас так ніхто не любить. Я один", "Ви, як стежка, кохана", "Сміятись вам, мовчати вами...", "Блакитно на душі…", "Коли моя рука, то тиха, то лукава..", "І замалий, і неширокий..".
"Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…"(Микола Вороний)
"Різьблю свій сон... От ніби вчора ми
Зійшлись, — і стріча та жива.
На землю тканками прозорими
Лягли осінні дерева.
Акордами проміннострунними
День хвилював і тихо гас.
Над килимами вогнелунними
Венера кинула алмаз."
(Микола Вороний)
"Нема роду переводу", "Коляда для непроданого коня", "Коляда дядькові Іванові", "Коляда в дитбудинку", "Щедрий вечір у Роздолі", "Половинка коляди", "Коляда для ведмедя", "Вертепний чорт", "Коляда для кози", "Виколядоване яйце-райце" - колядки та щедрівки, що увійшли до збірки поезій Миколи Петренка "Нема роду переводу".
До ілюстрованої художником Олександрою Праховою збірки віршів Миколи Сингаївського "Ластівоча весна" увійшли його дитячі поезії: "Весняні дзвони", "Ластівоча весна", "Травка-веснянка", "Не тумани стеляться", "Коник-громик", "Синичка-сестричка", "Обід для снігура", "Снігові іскри", "Веселка на снігу", "На морі на возі", "Добра зернина", "Одуд і перепілка". "Будяк хвалився так", "Жартував комарик", "Гречана каша", "Лічилочка", "Скоромовка", "Мороз і сонце", "Ми з сестрою", "Калинчине віконце", "Ми хлібом щасливі", "Пісня для матері", "Осінні дарунки", "Наша Лиска", "Соняшник", "Несе веселка воду".
До збірки гумористичних творів для діточок Миколи Сингаївського "Маківка і перчина" увійшли вірші: "Розмова", "Марічка і звичка", "Казала Маківка", "Горобець і Шпаки", "Батько і син", "Груші на вербі", "Кіт і Мишенята", "Зайченя", "День і ніч", "Сміх для всіх", "Про що говорили птахи і звірі", "Сон Тимка-дивака", "Оксанчина радість", "Тріскуча гілка", "Хто тягне?", "Дівчатка і курчатка", "Білчині забавки", "Гостини у їжака", "Хата під водою", "Жартував комарик з колесом", "На морі, на возі", "Все спочатку", "Тиждень для лежнів", "Мармелад з перцю", "Гостювання", "Якби", "Хто там їде", "Перепілка і росинка", "День для горлиці", "Зерно і колос", "Таємна розмова", "Що воно за диво", "Співанка про Михайлика", "А ви здогадались?".
"Мати, мова, Батьківщина —
От і вся моя родина.Батьківщина, мати, мова —
Три цілющих, вічних слова.Батьківщина, мова, мати —
Нас повік не роз'єднати."(Микола Сингаївський)
Мирилки – невеличкі пісеньки, розраховані на те, щоб забути недавню сварку, відновити товариські стосунки. Дивіться козацькe мирилкe від Яни Яковенко та добірочки мирилок для малечі різних авторів.
Ліричні мініатюри (віршики-верлібри) Михайла Григоріва: "Малюнок", "Сумний віршик", "Зайчик і квітка", "Осінь у Карпатах", "У садку", "Росинки", "Майстриня", "Дорога".
Михайло Григорів - український поет та перекладач, він є представником Київської школи поезії. Навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, закінчив Латвійський університет. Працював в апараті НСПУ та головним редактором газети "Вісник Чорнобиля". Автор поетичних збірок "Вези мене, конику", "Спорудження храму", "Сади Марії". Перекладач з латвійської мови. Народився Михайло Григорів 1947 року, а помер 2016-го, тому промовляє зараз до нас лише своєю поезією.
Видатний український поет Михайло Григорів створив цикл ліричних верлібрів, який присвятив дитинству своєї доньки. А молодий київський художник Володимир Штанко намалював цю книжку як пригоди чарівної дівчинки-метелика, що пурхає дивовижним світом краси, тиші, усміхненості, зачудування. Читання цієї книжечки - це мандри сторінками, де образ твориться з пелюсток, краплинок, вітерців і крилець.
"Сердиться Березень, вітром бурхає,
Аж голі дерева стогнуть та гнуться.
Землю замерзлу вдень дощиком мочить,
А на ніч морозом дужим стискає.
Хмари збирає з усіх закутків неба,
Що нікуди сонцю й глянуть на землю... "(Михайло Коцюбинський)
