"Миколай, Миколай, до нас в гості завітай!
Подарунки для малечі під подушки заховай!
До Святого Миколая діти мрії шлють в листах,
Хтось чекає на домівку, дехто мріє про літак..."(Наталія Грегуль)
"Дякую нашим славним воїнам, які боронять землю від окупанта! Господи, дай їм стільки сили і мужності, скільки треба щоб вистояти і здолати ворога! Наш народ і наша земля єдині! Ми тут народились, і ми будемо господарями на своїй землі. Нікому не віддамо те, що належить нам по праву! Господи, допоможи вигнати загарбників! Хай наш край стане їм кісткою в горлі, щоб вони тікали звідси не оглядаючись, щоб назавжди забули сюди дорогу! Геть з України, геть звідси, дикі зайди!" (Наталія Грегуль)
"Одна у всьому світі ти, одна,
Така розкішна і струнка, як вишня!
Не личить тобі, Дівчино, війна,
Що з берегів кривавим морем вийшла.
Не личить тобі, рідна, цей полон,
Цей зашморг, що вдягли тобі на шию.
Забрали спокій, вкрали мирний сон
І розлили отруту, мов ті змії..."(Наталія Кузьмічова)
"Марить марець мімозою милою,
Міниться, мається, мучиться, ми'лує,
Мнеться, марудиться, мурчиком муркає.
Місячна магія... Мовчки милується.
Марець минає. Малює-малюється,
Місить, міліє, мандрує, маніжиться.
Міряє, миється, мріями мріється,
Мружиться, мовить, молитвами молиться."(Наталія Кузьмічова)
"Я чула, як сьогодні рано-вранці
Казковий Серпень стукав у віконце.
Юнак високий із ясни́м рум’янцем,
Веселий, чемний, лагідний, мов сонце.
А за плечима в нього торба синя:
Там спілі груші, морква, помідори,
Кавун смугастий, сливи, жовта диня
І яблука. Несімо до комори!.."(Наталія Кузьмічова)
Наталія Кузьмічова (Авраменко) — щира українка, патріотка, поетеса з прекрасного міста Біла Церква. Про себе розповідає так: "Народилась у селі Шкарівка Білоцерківського району, що на Київщині. Маю середню освіту. Вірші й прозу писала ще навчаючись в школі. Серйозно почала писати вірші 9 років тому. Люблю писати акровірші, маю чимало віршів для малечі. Найулюбленіша тема — природа, бо виросла в селі і щодня пізнавала всю її красу і велич. Маю вірші філософського змісту. А коли почалась війна, стала писати вже про війну. Хоч писала про неї ще з 2014 року. Патріотка своєї країни. Люблю її над усе й пишаюсь, що народилась в Україні і є українкою."
"Пробач мені, мамо, за те, що загинув,
За те, що поліг на кривавій війні.
За те, що одну на всім світі покинув,
Благаю, пробач, моя мамо, мені!
Пробач, що не буде у тебе онуків,
Що вже не почую дзвінких солов'їв,
За те, що країна, у кро'ві і муках,
Щоденно втрачає найкращих синів..."(Наталія Кузьмічова)
"В нас немає більше тата – «братушки» убили.
В нас немає більше мами – «братушки» зганьбили.
І бабусі в нас немає – «братушки» полонили.
Міста нашого немає – «братушки» розбомбили.
Хати нашої немає – «братушки» розбили.
Саду нашого немає – «братушки» спалили.
Та над нами зійде сонце,
Небо розвидніє,
Бо є кому боронити,
Навіть в страшній днині..."(Наталка Морозенко)
"Козак Андрій", "Україночка Оленка", "До бабусі", "На зарядку!", "Роман-ураган", "Друзі", "В нашому дворі", "Якби", "Андрієва веремія", "Як татусь", "Книжковечір", "ВередА-верЕда", "Чому?", "Сорока", "А зібрати як?", "Зламався краник" - вірші про дітей сучасної української поетеси Наталки Поклад.
Дитячі вірші Наталки Поклад зі збірки "Ластівчин привіт": "Стрітення", "Квітень", "Ластівчин привіт", "Соловейкова школа", "Благовіщення", "Червень", "Хрущикова наука", "Золоте літо", "Пригода", "Зайченя і вітер", "Малюнок", "Сміливці", "Зелені свята", "Літо", "Гарбузи", "Родичі", "Дощик", "Початок серпня", "Натюрморт", "Шлях до ірію", "Спас", "Намисто для ворони", "Осінь підійшла", "Осінь близько", "Золотий сміх", "Осінній килимок", "Помічниця", "Останнє яблучко", "Новорічний подарунок", "Що за день?".
Наталка Поклад — українська поетеса, публіцист, педагог, громадська діячка, член Національної спілки письменників України. Пропонуємо до уваги ілюстровані збірки дитячих віршів поетеси: "Хрущикова наука", "На веселій вулиці", "Ластівчин привіт" та вірші "Тиждень", "Квітень" і "Мама...", "Катерина Білокур".
"Очеретяна хатина
біля річечки була,
і жила у ній родина
не велика, не мала:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя жабенятко-жабеня"...(Наталя Забіла)
Чудові віршики Наталі Забіли складають веселу абетку, ілюстровану художниками Миколою Пшінкою та Анатолієм Василенком.
"Десь жила собі лисичка,
тим відома між звірят,
що була у неї звичка
глузувать з усіх підряд.Глузувала із сороки,
що у неї білі боки.
Насміхалася з жука —
в нього роги, як в бика..."
(Наталя Забіла)
"От колись ведмідь угледів,
як у полі оре дід,
і схотілося ведмедю
поживитися як слід.До старого він підходить,
каже: „Нумо вдвох робить,
а усе, що в полі вродить,
будем нарівно ділить..."(Наталя Забіли)
До ілюстрованої українською художницею Ларисою Івановою збірки дитячої поезії Наталі Забіли "Стояла собі хатка" увійшли вірші: "Андрійко-школяр", "Дві білки", "По гриби", "Черепаха", "На нашім лузі", "Маслючок", "Лісові загадки", "Клубочок", "Туки-гук!", "Вертольотики", "Водяна красуня", "Синичка", "Вередливі жабки", "Вівчарик", "Два хлопчики", "Мій коник", "Горобчик і Котик", "Стояла собі хатка", "Золотокудра дівчинка", "Кораблик", "Овечка", "Бабусин песик", "Сиділа раз бабуся", "Загадка", "Дбайлива бабуся", "Кривою стежкою", "Три мисливці", "Жоржик-коржик", "Котик-Воркотик", "Ночанка та Дитянка". Ця збірочка складається з віршів та приспівок Наталі Забіли для дошкільнят чи наймолодших школяриків. Частина з них написана за мотивами англійських народних пісеньок.
Наталя Забіла, як одна з найвідоміших дитячих письменниць, не могла поминути казку. Адже казку найбільше люблять і зовсім маленькі, і старшенькі, і навіть ті, що вже читають повісті та романи. Всі казки, які написала Наталя Забіла, нелегко навіть перелічити. Вони вводять читача в світ веселих пригод. У казках письменниці часом діють давно відомі персонажі (лисиця і журавель, зайчик, білочка, їжачок і т. д.), і сюжети їхні перекликаються з народними сюжетами. Проте, звучать ці твори зовсім по-новому. Для них характерні «щасливі» закінчення. І не тому, що Наталя Львівна ладна поминати гострі, суворі і навіть жорстокі моменти в житті. Ні, вона їх не поминає, але художньою логікою доводить, що злу, жорстокості, усякій біді повинен прийти кінець. Життєствєрдність, допомога дужчого слабшому, любов до справедливості, до світла і тепла — ось мистецький світогляд Наталі Забіли, який лежить в основі не тільки її казок, а й усієї творчості. (Валентин Бичко)
Зміст збірки:
Жолудик
Двое козенят
Зайчикові пригоди
Хто сильніший?
Лисиця й Журавель
Зайчата і Свиня
Мавпочка й горіхи
Чотири пори року
"По ялинку внучка з дідом
йшли по лісі навмання.
А за ними бігло слідом
довговухе цуценя.Задивилась, мабуть, внучка
на ялинку, на сосну
і зронила якось з ручки
рукавичку хутряну...." (Наталя Забіла)
"У сороки-
білобоки
п'ять малят-сороченят.
Усі чисто
хочуть їсти.
Треба всім їм дати лад..."(Наталя Забіла)
