Надія Кир’ян. "Розмова хмарок" (добірка віршів)

Надія Кир’ян 

РОЗМОВА ХМАРОК

Відпалало сонце жарко.
В надвечір’ї — ніжні хмарки.
Хмарка-лев
І хмарка-кіт
Розмовляють край воріт.
Тільки що це? —
Кіт не слуха.
У кота
Пропали вуха.
Кіт підвівся
В повний зріст:
„Де подівся
Левів хвіст?”.
Каже кіт:
„Ходімо в дім!”
Каже лев йому:
„Ходім!”.
Лев і кіт
Зайшли у дім
І розтанули, мов дим.

* * *

ПОЖЕЖНИКИ-СЛОНИ

Щоб влітку не згоріли
І дині, й кавуни,
На поле поспішають
Пожежники-слони.
У хоботи беруть вони
Повнісінько води.
Полями витанцьовують
Туди-сюди-туди.
Щоб наливались соком
І дині, й кавуни,
Усеньке літо бігають
Пожежники-слони.
Слони — немов хмарини,
Хмарини, мов слони.
Нам влітку поливають
Усі поля вони!

* * *

МАЛЮНОК ПРО ЗИМУ

Слон, сова і слимачки
Посідали в саночки.
А на сосну прилетіли
Сто сніжинок білих-білих.
А коли поїдуть сани?
Як сніжиночки розтануть.