"Мавпочка Мімі
премила дитина.
В мавпочки іграшок
повна торбина.
Є у торбині багато авто,
Марки машин тих
не знає ніхто."(Наталія Погребняк)
"В нас немає більше тата – «братушки» убили.
В нас немає більше мами – «братушки» зганьбили.
І бабусі в нас немає – «братушки» полонили.
Міста нашого немає – «братушки» розбомбили.
Хати нашої немає – «братушки» розбили.
Саду нашого немає – «братушки» спалили.
Та над нами зійде сонце,
Небо розвидніє,
Бо є кому боронити,
Навіть в страшній днині..."(Наталка Морозенко)
"Козак Андрій", "Україночка Оленка", "До бабусі", "На зарядку!", "Роман-ураган", "Друзі", "В нашому дворі", "Якби", "Андрієва веремія", "Як татусь", "Книжковечір", "ВередА-верЕда", "Чому?", "Сорока", "А зібрати як?", "Зламався краник" - вірші про дітей сучасної української поетеси Наталки Поклад.
Дитячі вірші Наталки Поклад зі збірки "Ластівчин привіт": "Стрітення", "Квітень", "Ластівчин привіт", "Соловейкова школа", "Благовіщення", "Червень", "Хрущикова наука", "Золоте літо", "Пригода", "Зайченя і вітер", "Малюнок", "Сміливці", "Зелені свята", "Літо", "Гарбузи", "Родичі", "Дощик", "Початок серпня", "Натюрморт", "Шлях до ірію", "Спас", "Намисто для ворони", "Осінь підійшла", "Осінь близько", "Золотий сміх", "Осінній килимок", "Помічниця", "Останнє яблучко", "Новорічний подарунок", "Що за день?".
Наталка Поклад — українська поетеса, публіцист, педагог, громадська діячка, член Національної спілки письменників України. Пропонуємо до уваги ілюстровані збірки дитячих віршів поетеси: "Хрущикова наука", "На веселій вулиці", "Ластівчин привіт" та вірші "Тиждень", "Квітень" і "Мама...", "Катерина Білокур".
"Очеретяна хатина
біля річечки була,
і жила у ній родина
не велика, не мала:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя жабенятко-жабеня"...(Наталя Забіла)
Чудові віршики Наталі Забіли складають веселу абетку, ілюстровану художниками Миколою Пшінкою та Анатолієм Василенком.
"Десь жила собі лисичка,
тим відома між звірят,
що була у неї звичка
глузувать з усіх підряд.Глузувала із сороки,
що у неї білі боки.
Насміхалася з жука —
в нього роги, як в бика..."
(Наталя Забіла)
"От колись ведмідь угледів,
як у полі оре дід,
і схотілося ведмедю
поживитися як слід.До старого він підходить,
каже: „Нумо вдвох робить,
а усе, що в полі вродить,
будем нарівно ділить..."(Наталя Забіли)
До ілюстрованої українською художницею Ларисою Івановою збірки дитячої поезії Наталі Забіли "Стояла собі хатка" увійшли вірші: "Андрійко-школяр", "Дві білки", "По гриби", "Черепаха", "На нашім лузі", "Маслючок", "Лісові загадки", "Клубочок", "Туки-гук!", "Вертольотики", "Водяна красуня", "Синичка", "Вередливі жабки", "Вівчарик", "Два хлопчики", "Мій коник", "Горобчик і Котик", "Стояла собі хатка", "Золотокудра дівчинка", "Кораблик", "Овечка", "Бабусин песик", "Сиділа раз бабуся", "Загадка", "Дбайлива бабуся", "Кривою стежкою", "Три мисливці", "Жоржик-коржик", "Котик-Воркотик", "Ночанка та Дитянка". Ця збірочка складається з віршів та приспівок Наталі Забіли для дошкільнят чи наймолодших школяриків. Частина з них написана за мотивами англійських народних пісеньок.
Наталя Забіла, як одна з найвідоміших дитячих письменниць, не могла поминути казку. Адже казку найбільше люблять і зовсім маленькі, і старшенькі, і навіть ті, що вже читають повісті та романи. Всі казки, які написала Наталя Забіла, нелегко навіть перелічити. Вони вводять читача в світ веселих пригод. У казках письменниці часом діють давно відомі персонажі (лисиця і журавель, зайчик, білочка, їжачок і т. д.), і сюжети їхні перекликаються з народними сюжетами. Проте, звучать ці твори зовсім по-новому. Для них характерні «щасливі» закінчення. І не тому, що Наталя Львівна ладна поминати гострі, суворі і навіть жорстокі моменти в житті. Ні, вона їх не поминає, але художньою логікою доводить, що злу, жорстокості, усякій біді повинен прийти кінець. Життєствєрдність, допомога дужчого слабшому, любов до справедливості, до світла і тепла — ось мистецький світогляд Наталі Забіли, який лежить в основі не тільки її казок, а й усієї творчості. (Валентин Бичко)
Зміст збірки:
Жолудик
Двое козенят
Зайчикові пригоди
Хто сильніший?
Лисиця й Журавель
Зайчата і Свиня
Мавпочка й горіхи
Чотири пори року
"По ялинку внучка з дідом
йшли по лісі навмання.
А за ними бігло слідом
довговухе цуценя.Задивилась, мабуть, внучка
на ялинку, на сосну
і зронила якось з ручки
рукавичку хутряну...." (Наталя Забіла)
"У сороки-
білобоки
п'ять малят-сороченят.
Усі чисто
хочуть їсти.
Треба всім їм дати лад..."(Наталя Забіла)
"Була собі хатиночка,
навколо неї пліт.
Жили в хатинці півничок
і сірий кіт-воркіт.
Кіт зрання та до вечора
у лісі полював,
а півник в хаті порався
та квіти поливав."
(Наталя Забіла)
Зимові віршики Наталі Забіли для дітей: "Перша ялинка", "Випав сніг", "Зима", "В лісі", "Зайчикова ялинка", "Пісенька".
Наталя Забіла - улюблена українська письмениця усіх малюків України. Її цікаві вірши, казки, оповідання знають всі діти. Народилася Наталя Львівна 5 березня 1903 року у Петербурзі. У ії родині любили мистецтво – живопис, музику, літературу. Мати часто читала дітям вірші, які знала напам'ять. Тому Наталя змалку цікавилася літературою. У 1917 році майбутня письменниця разом із сім'єю переїхала в Україну, до селища Люботина, що на Харківщині. Тут пані Наталя працювала вчителькою. У 1924 році, коли Наталя Забіла ще вчилася в Харківському інституті народної освіти, вона надрукувала свої перші вірші. Потім все частіше її вірші стали з'являтися на сторінках багатьох українських газет та журналів. А згодом вийшли друком і перші її книжки. Майже всі книги Наталі Забіли написані для юних читачів, але і старше покоління із задоволенням читає-перечитує її чудові твори.
"День за днем,
за тижнем тижні –
непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
відбуваються круг нас.
От зима, весна та літо,
осінь, потім знов зима…
Сивий час летить над світом,
і кінця йому нема."(Наталя Забіла)
"Господь створив людину,
Людина — мирний атом,
А наслідки жахливі —
В нас помирає тато!
Чому він помирає?
Тому, що для країни
Віддав щонайдорожче:
Здоров'я, силу й сина..." (Наталя Ільчишина)
««А ми же братья» суне на гостину,
Куди ти без запрошення поліз!
Сто копанок тобі, а не Вкраїну,
Не вибачимо ворогові сліз!
Відстоїмо! Нам є за що стояти!
Поборемо! Усі ми як один!
За нами правда! З нами Божа Мати!
В однім строю і дід, і батько, й син!»(Наталя Карпенко)
