Наталка Поклад. Вірші про дітей

 

 

 

 

 

ДО БАБУСІ
 
До бабусі у село
небагато прибуло:
татко і матуся,
я і кішка Туся,
і папуга Буздуган,
і дарунків чемодан,
поки їх дивилися,
геть усі втомилися.

 

 

 

 

* * * 

 

НА ЗАРЯДКУ

Ців-ців-ців, ців-ців-ців, 
край вікна горобчик сів, 
крильцями махає, 
нам усім гукає:
- Прокидайтеся, малята, 
сонце встало - годі спати, 
я вже в полі побував 
і росичку поспивав, 
а тепер гукну курчатку 
й разом зробимо зарядку!

 

 

 

 

 

РОМАН-УРАГАН

Я й Марійка - господині 
все у нас вдалося нині: 
напекли ми пасочок, 
наробили крашанок, 
ще й узварчику зварили -
додає узварчик сили... 
Але тут явивсь Роман, 
а Роман той - ураган: 
по пісочниці промчав - 
смакоту всю потоптав.

 

 

* * *

 

ДРУЗІ

Киця - друг, 
комп’ютер - друг: 
я люблю дружити.
Друзі - річка, ліс і луг, 
і книжки, і квіти.
Ще я подружу з Мишком 
і з веселуном Сашком, 
та з Наталкою, яка 
змайструвала літака. 
Адже друзів, каже тато, 
не буває забагато.

 

 

* * *

 

В НАШОМУ ДВОРІ

В нашому дворі гарно дітворі.
Тут м’який пісок і стоїть грибок, 
може, й сироїжка - дерев’яна ніжка.
Тут росте сосна, кожен рік вона 
родить нам шишки - золоті вершки.
Тут живе їжак, бігає ось так;
ближче ступиш крок - згорнеться в клубок.
Хочеш з їжачком подружити?
Можеш молочком пригостити.

 

 

* * *

 

ЯКБИ

Якби я мав сестричку, 
я б їй книжки читав, 
гуляв би разом з нею 
і разом з нею спав.

Віддав би я сестричці 
всі іграшки свої 
і на сопілці грати 
навчив би я її...

 

 

* * *

 

АНДРІЄВА ВЕРЕМІЯ

У Андрія - веремія, 
все тікає від Андрія: 
утекли книжки й рюкзак, 
чоботи й кашне...
Доганяє їх козак, 
та не здожене.
А чому усе це сталось? 
Винен в чім Андрій?
Він кидав, куди попало, 
речі й одяг свій.
Ось вони його й провчили - 
утікають, що є сили.

 

 

* * *

 

ЯК ТАТУСЬ
 
Я уколів не боюсь - 
бо свій дух гартую.
Я сьогодні, як татусь, 
лікарем працюю. 
Песика полікував - 
дав йому мікстури, 
і ляльки здорові теж -
без температури...

 

 

* * *

 

КНИЖКОВЕЧІР 

Книжка в тата, 
книжка в мами, 
книжка в мене 
            і в Світлани, 
з книжкою малий Тарас -
книжковечір нині в нас. 
Книжковечір,
            книжкотиша, 
тільки чути: песик дише 
й сумно дивиться
            з-під ліжка, 
бо йому немає книжки.

 

 

За матеріалами: Наталка Поклад. "На веселій вулиці". Вірші. Малюнки Яни Кернер-Вернер. Київ, видавництво "АВІАЗ", 2014 рік,  40 с.

 

* * *

 

Наталка Поклад

ВерЕда-вередА

Прийшла до нас у гості
Вереда-вереда
І носика задерла:
«Чи є у вас вода?»

Ми їй дали водички.
Вона сказала: «Ні!
Кефіру чи узвару
Схотілося мені!»

Ми їй дали узвару…
Скривилась вереда:
«Узвару я не хочу!
Чи є у вас вода?»

Сказали ми вереді:
«У нас нема води.
А ти, якщо нечемна, —
У гості не ходи!»

 

* * *

 

ЧОМУ?

Чому це крик на пів села? 
І що за буча?
Не знав Андрійко, що бджола
Така кусюча!..

 

* * *

 

СОРОКА

—  Сороко, сороко, із самого ранку
Чому ти скрекочеш при нашому ганку?
—  Бо ти, Ярославчику, любиш поспати,
А я викликаю тебе погуляти.

 

* * *

 

А ЗІБРАТИ ЯК?

Дослідив наш Мирослав
    Свій новий літак: 
Розібрати — розібрав.
А зібрати як?

 

* * *

 

ЗЛАМАВСЯ КРАНИК

Що, дитиночко, за диво?
Плачуть очка вередливо.

Плачуть очка усі дні —
І робочі, й вихідні.

Плачуть очка кожен ранок…
Може, в них зламався краник?

За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org/

 

 

  Більше поезій Наталки Поклад на нашому сайті: