Наталка Поклад
КОЗАК АНДРІЙ
Сива шапка набакир, -
хто цей хлопчик-богатир?
Витанцьовує гопак -
ну й мастак!
Шаровари ловлять вітер,
сорочина біло світить,
чобіточки усміхаються -
ледь підлоги доторкаються.
Це малий козак Андрій
нам дарує танець свій.
* * *
УКРАЇНОЧКА ОЛЕНКА
До барвистого віночка
вишиваночка-сорочка,
фартушок, і чобітки,
й різноколірні стрічки.
Це Оленка-українка.
Як вона співає дзвінко!
Як сміються оченята!
Як танцюють ноженята!
До бабусі у село
небагато прибуло:
татко і матуся,
я і кішка Туся,
і папуга Буздуган,
і дарунків чемодан,
поки їх дивилися,
геть усі втомилися.
* * *
НА ЗАРЯДКУ
Ців-ців-ців, ців-ців-ців,
край вікна горобчик сів,
крильцями махає,
нам усім гукає:
- Прокидайтеся, малята,
сонце встало - годі спати,
я вже в полі побував
і росичку поспивав,
а тепер гукну курчатку
й разом зробимо зарядку!
РОМАН-УРАГАН
Я й Марійка - господині
все у нас вдалося нині:
напекли ми пасочок,
наробили крашанок,
ще й узварчику зварили -
додає узварчик сили...
Але тут явивсь Роман,
а Роман той - ураган:
по пісочниці промчав -
смакоту всю потоптав.
* * *
ДРУЗІ
Киця - друг,
комп’ютер - друг:
я люблю дружити.
Друзі - річка, ліс і луг,
і книжки, і квіти.
Ще я подружу з Мишком
і з веселуном Сашком,
та з Наталкою, яка
змайструвала літака.
Адже друзів, каже тато,
не буває забагато.
* * *
В НАШОМУ ДВОРІ
В нашому дворі гарно дітворі.
Тут м’який пісок і стоїть грибок,
може, й сироїжка - дерев’яна ніжка.
Тут росте сосна, кожен рік вона
родить нам шишки - золоті вершки.
Тут живе їжак, бігає ось так;
ближче ступиш крок - згорнеться в клубок.
Хочеш з їжачком подружити?
Можеш молочком пригостити.
* * *
ЯКБИ
Якби я мав сестричку,
я б їй книжки читав,
гуляв би разом з нею
і разом з нею спав.
Віддав би я сестричці
всі іграшки свої
і на сопілці грати
навчив би я її...
* * *
АНДРІЄВА ВЕРЕМІЯ
У Андрія - веремія,
все тікає від Андрія:
утекли книжки й рюкзак,
чоботи й кашне...
Доганяє їх козак,
та не здожене.
А чому усе це сталось?
Винен в чім Андрій?
Він кидав, куди попало,
речі й одяг свій.
Ось вони його й провчили -
утікають, що є сили.
* * *
ЯК ТАТУСЬ
Я уколів не боюсь -
бо свій дух гартую.
Я сьогодні, як татусь,
лікарем працюю.
Песика полікував -
дав йому мікстури,
і ляльки здорові теж -
без температури...
* * *
КНИЖКОВЕЧІР
Книжка в тата,
книжка в мами,
книжка в мене
і в Світлани,
з книжкою малий Тарас -
книжковечір нині в нас.
Книжковечір,
книжкотиша,
тільки чути: песик дише
й сумно дивиться
з-під ліжка,
бо йому немає книжки.
За матеріалами: Наталка Поклад. "На веселій вулиці". Вірші. Малюнки Яни Кернер-Вернер. Київ, видавництво "АВІАЗ", 2014 рік, 40 с.
* * *
Наталка Поклад
ВерЕда-вередА
Прийшла до нас у гості
Вереда-вереда
І носика задерла:
«Чи є у вас вода?»
Ми їй дали водички.
Вона сказала: «Ні!
Кефіру чи узвару
Схотілося мені!»
Ми їй дали узвару…
Скривилась вереда:
«Узвару я не хочу!
Чи є у вас вода?»
Сказали ми вереді:
«У нас нема води.
А ти, якщо нечемна, —
У гості не ходи!»
* * *
ЧОМУ?
Чому це крик на пів села?
І що за буча?
Не знав Андрійко, що бджола
Така кусюча!..
* * *
СОРОКА
— Сороко, сороко, із самого ранку
Чому ти скрекочеш при нашому ганку?
— Бо ти, Ярославчику, любиш поспати,
А я викликаю тебе погуляти.
* * *
А ЗІБРАТИ ЯК?
Дослідив наш Мирослав
Свій новий літак:
Розібрати — розібрав.
А зібрати як?
* * *
ЗЛАМАВСЯ КРАНИК
Що, дитиночко, за диво?
Плачуть очка вередливо.
Плачуть очка усі дні —
І робочі, й вихідні.
Плачуть очка кожен ранок…
Може, в них зламався краник?
За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org/
Більше поезій Наталки Поклад на нашому сайті:
дуже сподобалися вірші, просто чудові!
Дякую автору за такі чудові вірші!!!
спасибо