Микола Вороний. Вірш "Інфанта" (читати та слухати)


 

На відео: Микола Вороний. Вірш "Інфанта".

 

 

 

 

Микола Вороний

ІНФАНТА

Різьблю свій сон... От ніби вчора ми
Зійшлись,— і стріча та жива.
На землю тканками прозорими
Лягли осінні дерева.

Акордами проміннострунними
День хвилював і тихо гас.
Над килимами вогнелунними
Венера кинула алмаз.

У завивалі мрійнотканому
Дрімала синя далечінь, —
І от на обрії туманному
Замиготіла ваша тінь.

Дзвінкою чорною сильветою
Вона упала на емаль,
А поза нею вуалетою
Стелився попелястий жаль.

Ви йшли, як сон, як міф укоханий,
Що виринає з тьми століть.
Вітали вас — мій дух сполоханий,
Рум'яне сяйво і блакить.

Бриніли в серці домінантою
Чуття побожної хвали,
Коли величною інфантою
Ви повз мене перейшли.

Ви усміхнулись яснозоряно
Холодним полиском очей, —
І я схилився упокорено,
Діткнутий лезом двох мечей.

Освячений, в солодкій муці я
Був по той бік добра і зла...
А наді мною Революція
В червоній заграві пливла.
(1907-1922)

 

За матеріалами: 

 

 

Більше творів Миколи Вороного на нашому сайті:

Поезії Миколи Вороного
Вороний Микола Кіндратович – вельми неоднозначна постать в історії України: з одного боку – відомий політичний та державний діяч, з іншого – людина творча, що присвятила своє життя письменництву, режисерству та акторству.
(З біограіфії письменника)

Останні коментарі до сторінки
«Микола Вороний. Вірш "Інфанта" (читати та слухати)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми