Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

"... Мавпа є мавпа і мавпою зостанеться, хоч би як її вимуштрували, хоч би чого навчили..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку». Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати." 

(Езоп, переклад Андрія Білецького)

 

 

"Вовк побачив, що Ягня п’‎є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’‎їсти. Отже, хоча він і стояв вище за течією, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п’‎є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду. Тоді Вовк зауважив: Минулого року ти зневажило мого батька». — «Мене тоді ще й на світі не було», — відповіло Ягня..." (переклад Юрія Мушака)

 

 

 

 

" [...] — Вороно, вороно, ти й справді дуже гарна! І станом, і барвою, й голосом; одного лиш тобі бракує — розуму. Коли б мала розум, не слухала б моїх теревенів і не впустила б м'яса з дзьоба...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...Отож коли шахраї мають справу з розумними людьми - їхні хитрощі не досягають мети."

(Езоп)

"... здоровий глузд барана переміг вовчу хитрість."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Отак завжди буває: хто свого зречеться, того й свої цураються, і чужі не приймають."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Зійшлися цапики посеред кладки, пхнули один одного рогами раз, другий, та й... шубовсть у воду! Добре, що вміли плавати, то врятувалися. А якби не вміли?.." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Краще пошукаймо іншого місця, де ми будемо в безпеці; навіщо стрибати в першу-ліпшу яму, не думаючи, що буде по тому?.."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...— О жорстокий коню! Якби ти був допоміг мені, взявши трохи мого вантажу, то я дійшов би до міста. А так жорстокість твоя на тобі й окошилася!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

"Крук украв шматок м’‎яса й сів на якесь дерево. Це побачила Лисиця й захотіла відібрати м'ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилося б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос. Крук хотів похвалитися, що в нього є голос, закрякав і випустив м'ясо. Лисиця підбігла, ухопила м'ясо й сказала: «О Круче, коли б ти мав також розум, тобі більше не бракувало б нічого, щоб стати царем». Ця байка стосується нерозумної людини."

(Езоп, переклад Юрія Мушака)

 

 

" Ніколи не пускайте нікого в двір, поки не дізнаєтесь, хто він. Хай навіть співатиме вам найсолодших пісень — не йміть віри."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... все зло, яке мені кури чинять,— не від зневаги до мого роду. Півні тільки те й знають, що битися між собою, і не тому, що ненавидять один одного — адже вони одного роду! — а тому лише, що забіяки! Через те й не живуть у згоді."   

(Езоп)

 

 

 

 

"... У сто крат ліпше бути самотнім, аніж приятелювати з тим, кого гаразд не знаєш. Добре, що я повівся так з левом. Тепер таких друзів здалеку пізнаватиму."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Вона пливе, чи вода її несе? Ох. бідолашна, терпить через свою голову..." 

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Тепер будьте розважні. Правду кажучи, сердешна мавпа не винна. Що вона вміла — те й показувала. Винні ви самі, бо ні сіло ні впало обрали царем блазня, не подумавши, до якого лиха він може вас довести." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Ворона хоче стати орлом: побачила,   як  орел   полює,  то  й   забаглося  їй  полювати так само. А про те забула, що орел великий та дужий,  а вона — звичайний собі птах. Тому сьогодні й попалась..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Царя обирають не за красу, а за вдачу, розум, кмітливість і силу...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Коли хочеш, аби тобі вірили,— ніколи не кажи неправди."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... —  Такого хитрющого півня здибала, що й світ такого не бачив! Це тобі не ворона, що відразу впустить м'ясо з дзьоба, зачувши хвалу! Нічого не скажеш — розумний півень!"

(Езоп)