Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

" [...] — Вороно, вороно, ти й справді дуже гарна! І станом, і барвою, й голосом; одного лиш тобі бракує — розуму. Коли б мала розум, не слухала б моїх теревенів і не впустила б м'яса з дзьоба...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...Отож коли шахраї мають справу з розумними людьми - їхні хитрощі не досягають мети."

(Езоп)

"... здоровий глузд барана переміг вовчу хитрість."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Отак завжди буває: хто свого зречеться, того й свої цураються, і чужі не приймають."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Зійшлися цапики посеред кладки, пхнули один одного рогами раз, другий, та й... шубовсть у воду! Добре, що вміли плавати, то врятувалися. А якби не вміли?.." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Краще пошукаймо іншого місця, де ми будемо в безпеці; навіщо стрибати в першу-ліпшу яму, не думаючи, що буде по тому?.."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...— О жорстокий коню! Якби ти був допоміг мені, взявши трохи мого вантажу, то я дійшов би до міста. А так жорстокість твоя на тобі й окошилася!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

"Крук украв шматок м’‎яса й сів на якесь дерево. Це побачила Лисиця й захотіла відібрати м'ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилося б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос. Крук хотів похвалитися, що в нього є голос, закрякав і випустив м'ясо. Лисиця підбігла, ухопила м'ясо й сказала: «О Круче, коли б ти мав також розум, тобі більше не бракувало б нічого, щоб стати царем». Ця байка стосується нерозумної людини."

(Езоп, переклад Юрія Мушака)

 

 

" Ніколи не пускайте нікого в двір, поки не дізнаєтесь, хто він. Хай навіть співатиме вам найсолодших пісень — не йміть віри."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... все зло, яке мені кури чинять,— не від зневаги до мого роду. Півні тільки те й знають, що битися між собою, і не тому, що ненавидять один одного — адже вони одного роду! — а тому лише, що забіяки! Через те й не живуть у згоді."   

(Езоп)

 

 

 

 

"... У сто крат ліпше бути самотнім, аніж приятелювати з тим, кого гаразд не знаєш. Добре, що я повівся так з левом. Тепер таких друзів здалеку пізнаватиму."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Вона пливе, чи вода її несе? Ох. бідолашна, терпить через свою голову..." 

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Тепер будьте розважні. Правду кажучи, сердешна мавпа не винна. Що вона вміла — те й показувала. Винні ви самі, бо ні сіло ні впало обрали царем блазня, не подумавши, до якого лиха він може вас довести." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Ворона хоче стати орлом: побачила,   як  орел   полює,  то  й   забаглося  їй  полювати так само. А про те забула, що орел великий та дужий,  а вона — звичайний собі птах. Тому сьогодні й попалась..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Царя обирають не за красу, а за вдачу, розум, кмітливість і силу...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Коли хочеш, аби тобі вірили,— ніколи не кажи неправди."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... —  Такого хитрющого півня здибала, що й світ такого не бачив! Це тобі не ворона, що відразу впустить м'ясо з дзьоба, зачувши хвалу! Нічого не скажеш — розумний півень!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

Читаймо байки легендарного давньогрецького поета-байкаря Езопа. Його герої – здебільшого звірі, тварини, рослини, але насправді Езоп зображає людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість. Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність. 

 

 

 

 

Читаймо залюбки добірку цікавих казок Еліни Заржицької з книги «Як черепаха Наталка до школи збиралася»: «Як черепашка Наталка Тришку та Соню хазяйнувати вчила», «Як черепаха Наталка у Школі Пішохода навчалася», «Як черепаха Наталка до школи збиралася».

 

 

 

 

 

"У старому лісі, між високих хвойних дерев, знаходиться школа для звіряток. А у тій школі навчаються дітки усіляких тваринок: лисичок та вовків, зайчиків та хом’ячків, білочок та черепашок. І є в тій школі вчителі, які вчать писати та читати; є директор та завуч, коридори та класи, зошити та книги, уроки та перерви… та все-все-все інше, що є у звичайних школах. І от якось на уроці, запитав вчитель у першокласників, хто їхній найкращий друг, і всі вони одразу почали вигукувати..." (Євген  Дмитренко)