|
Павло Глазовий
СОЛОДКА ХАТКА
Якось бігло ведмежатко
Та й натрапило на хатку.
Стоїть вона на льоду,
Уся в цукрі і меду.
Дах примерзлий, не прибитий,
Весь морозивом покритий.
Двері зроблені з млинців,
Стіни — з білих буханців.
— Осьде жити буду я!
Осьде хатка моя! —
Ведмежатко сказало.
Потім дах облизало,
Поковтало буханці
І поїло всі млинці...
Тепер плаче сидить:
— Де ж я, де ж я буду жить?
* * *
Валентина Байкова
КУСЮЧИЙ СОБАКА
«Кусючий собака!» —
Об'ява казала.
«Кусючий собака!» —
Табличка вважала.
«Кусючий собака!» —
Розсердились люди.—
З господарем пса
Ми водитись не будем!
Бо нащо тримати
Собаку такого,
Що може вкусити
Ні з того ні з сього! —
Та ось випадково
По цьому провулку
Йшов хлопчик маленький
І їв свіжу булку.
Хлопчинка, звичайно,
Читати не вмів
І в двір, де собака кусючий,
Забрів.
Побачив хлопчинка
Рудого собаку.
Собака спочатку
Присів з переляку.
Кусючий собака
Маля не вкусив:
Він лагідно булки
Шматок попросив.
Приємно обидва
В садочку гуляли,
Приємно обидва
Собі розмовляли.
Аж тут у провулку
Почав хтось кричати:
— Ой, треба дитину
З біди виручати! —
Народ на подвір'ї
Зібрався, з'юрмився,
Народ із господарем хати
Сварився.
Собака ж кусючий
Сидів, дивувався,
Бо зовсім не знав,
Що кусючим вважався.
* * *
Андрій М'ястківський
ДУЖЕ ХОЧУ КОНИКА
Був би в мене коник —
Я пишався б ним,
Називав би коника Вороним.
Я водив би коника
Пастися в лісок,
Я зробив би конику
Бричечку-візок.
Батіжка зробив би
Я йому з лози,
Вороний би хлопчиків
У садок возив.
Дуже хочу коника...
Не з крамниці, ні,
А того, що бігає
В полі, в табуні.
* * *
Володимир Лучук
ЧОРНИЙ ЖУК
Чорний жук
очима
блима —
Чує кроки
за плечима.
Дуже хороше йому
по землі ходити.
Він не хоче,
чуєш, хлопче,
у коробці жити!
* * *
Анатолій Григорук
ПУХОВА СНІГОВИЦЯ
Котик пазурі гострив
Об пухку перину.
Др-р-р-р-р! — перина,
Й білий пух
Хмарою полинув.
Пух летить, неначе сніг,
З хати в сіни, за поріг,
На садки і на моріг,
На городи, на дахи,
На хліви і на льохи.
Кучугури скрізь ростуть,
Замітає пухом путь.
Залунало звідусіль:
— Ґвалт!
— Рятуйте!
— Заметіль!
— Хвища!
— Хуга!
— Завірюха!
— Треба валянці!
— Кожуха!
— Диво дивне: влітку сніг!
— Ой, не видко вже доріг!..
Не минуло і хвилини,
Загурчали скрізь машини:
Хде КрАЗ, повзе бульдозер.
Хто саньми, хто суне возом.
Всі працюють без упину,
Горнуть, возять пух в перину.
А завія не вгаває,
Знов намети намітає.
А пухова хвища свище —
Гострить пазурі котище!
На те диво із шпарини
Вийшла мишка подивиться.
Кіт до мишки стриб з перини —
І... вляглася пуховиця.
|
|
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок — від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена та інших українських авторів.