На світлині: розкрилися ліщинові сережки. 12 лютого 2025 року.
Ірина Михалевич
ВЕСНА ПОЧИНАЄТЬСЯ ВОСЕНИ
(про це точно знає ліщина)
Людей дивує, коли вони бачать восени на ліщині сережки: хіба ж вони виростають не весною? Сережки — це чоловічі квіти ліщини, вони ростуть осінніми місяцями і всю зиму, а у лютому робляться розміром з долоню.
Це така краса! Усюди ще голі дерева, порожні квітники, а на ліщиновому кущі вже гойдаються довжелезні сережки, і їх там густо-густо.
Ліщиновий пилок — це цінний корм для бджіл і всіляких ранніх комах. Це теж багатьох дивує — як то, у лютому бджоли збирають пилок? Так, якщо випаде більш-менш тепла сонячна днина. При найменшому подихові вітру пилок розпорошується і запліднює крихітні жіночі квіти рожевого забарвлення, які ростуть на тому ж кущі, що й сережки.
Коли я бачу в листопаді опецькуваті сережки на ліщині, вони тоді ще бурі за відтінком, кругленькі, то розумію, що осінь — це потаємна весна. А ще ж є "фенологічна весна" — той час, коли ранні рослини прокидаються від зимового сну, найпомітніше це робить ліщина, тому лютий, коли ліщина зацвітає — це і є час фенологічної весни... І осінь, то весна, і лютий...якось забагато весни, але ж так воно і є.
Відомо, що ліщина - фарбувальна рослина. Фарбувальною є кора і сережки, напевно, листя теж вміє фарбувати. Вперше серед учасників школи писанкарства "РЯСТ" фарбувати ліщиною спробувала Галина Тудай. І тоді стало зрозуміло, що ліщинові сережки — це чудове джерело жовтої барви. Свіжими ліщиновими сережками вийде пофарбувати писанку і в січні, і в лютому, допоки вони сповнені свіжого пилку. А до березових сережок із пилком ще не близько, треба квітня дочекатися.
На фото Ви бачите писанку, відписану за традиційним взором Бойківщини, жовтава кремова барва на ній — то свіжі ліщинові сережки з галуном. Дякую щиро за увагу!
На світлині: писанки за взорами традиційних писанок Бойківщини. Писанка зліва фарбована в кремово-жовтаву барву ліщиновими сережками.
"Напровесні, коли холод і лід, природа дрімає. Та під тонкою кіркою видимого спокою теплиться життя. Дерева та кущі навіть серед зими готові прийти людині на допомогу. Найбільше користі — у корі тоненьких гілочок, що виросли упродовж останнього року життя рослини. Так пише травознай Наталя Земна у книзі ”Природа зцілює і взимку. Гілкотерапія”. Цієї зими, друзі, я заготовила чимало соку калини. Вона приємна в чаях, усуває симптоми застуди, очищує шкіру, зміцнює імунітет. Після переробки ягід залишаються галузки з кетягів. Ними я і спробувала фарбувати біле куряче яйце. Отримується світло-бура барва, яка нерівномірно лягає на поверхню. Можливо, коли взяти гілочки прямо з куща, то вийде краще пофарбувати. Треба спробувати..." (Ірина Михалевич)
Матеріали люб'язно надіслані майстринею спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
