Публікації за тегом: Вірші

"Кожен поет хотів би, аби вірші, ним створені, знайшли своє пісенне втілення, щоб поетичні рядки, написані ним, приходили до людей у суцвітті співучих голосів. Особливо, коли тема не може не хвилювати. Коли поет хоч трохи причетний до жанру пісні, то, прочитавши щойно створений вірш, уже помічає – тут може бути пісня. А ось чи вона буде – це вже питання… Треба, щоб знайшовся талановитий музикант, якого б вірш зумів схвилювати і який би написав мелодію до нього, який би зміг додати віршу, так би мовити, пісенні крила..." (Володимир Даник)

 

 

"Коли ми були удвох,
До нас пригортались квіти,
І жайворонки несли
Веселку надій по світу.
Садки зацвітали так,
Що п'яні пташки німіли.
У той неповторний час
Як ми, молоді, любили.
У той незабутній час
Як ми, молоді, любили!"

(Галина Римар)

 

"Школа нас навчила усього багато.
Кожен день у школі – це подвійне свято.
Як же буде сумно залишати школу,
Де дзвінок не буде вже гукати знову!.."

(слова Юлії Хандожинської)

"Любі мої вчителі, знову зібрала нас школа,
знову ми – учні для вас, знову світ став кольоровим.
Знову дзвінок продзвенить, класи запросять у гості.
Милі мої вчителі, як бракувало Вас досі!.."

(Галина Римар)

 

 

 

 

"Вже вечір тихенько
Заходить до хати,
Веде його зірка,
Веде до оселі
Різдво святкувати!
В оселі тепленько,
Чисто, гарно всюди,
На віконні свічка,
Мов душа невинна,
Радіє!.. Йдуть люди..."

(Юлія Хандожинська)

"Травень двері закриває,
Рік навчальний вже минув,
У школі дзвоник всіх скликає -
День останній вже прибув..."

(Вікторія Стасів)

 "Там, де ти – море сліз,
  а я сміюся і танцюю скрізь,
  а я радію, що від мене знов
  пішла любов..,
                             така любов."

(Сергій Губерначук)

"Я люблю свою бабусю
Я бабусенькин лизунчик,
Солоденький я мазунчик,
Я до бабці притулюся,
Так люблю свою бабусю!"

(Слова Марії Дем'янюк,
музика Миколи Ведмедері)

 

 

"Цілувала мене в щічку — донечку вітала,
Ніжно-ніжно, наче небо, вуста притуляла.
Умостився поцілунок — уподобав личко,
І тепер маю на щічці любові криничку..."

(Слова Марії Дем'янюк,
музика Миколи Ведмедері)

 

 

 

Зміст:  Дударики  Жмурка Веселий лет  Гра в копієчку  Залізний обручик  Кошеня Він не знає  Пісня про сади Пісня про нашу дорогу

 

Зміст: Липка Облітав журавель  Гуси-лебеді летять  Весняночка  Ручаї течуть  Оленка маленька  Хмарка  Журавлики линуть  Бараболин рід  Осінь  Наше ластів’я  Наша мама  Бублик і паляниця

 

Зміст: Дід Мороз несе мішок  Перший сніг  Сніжна зіронька горить  З Новим роком!  Кожушок  Ялиня  Гра у сніжки  Дідів портрет  Віночок  Зимова калина  Казка про рукавичку  Про снігура  Лижки  Чобітки  Квіти  Пороша  Гість  Кіт не знав  Полотно  Дід Мороз і весна

 

Зміст: Зайчика злякались  Муха — звір  Базіка  Не будь козою  Мій бичок  М’ячики  Допоміг  Каша, аби не наша  Картина Говорить мені чи ні?  Малий  Синок Васько  Кравчиха  Про стежечку

 

Дитячі вірші Платона Воронька: "Облітав журавель", "Липка", "В лісі є зелена хата", "Кіт в чоботях", "Ніколи не хвались", "Їжачок хитрячок", "Чобітки", "Кучерявий баранець", "Не будь козою", "Голівка як долівка".

 

 

 

 

 

 

До збірки дитячих віршиків Платона Воронька "Сніжна зіронька горить" увійшли його поезії: "Перший сніг", "Віночок", "Сніжна зіронька горить", "Полотно", "Ялиня", "Про снігура", "Казка про рукавичку", "Лижки", "Любий Гриць", "Дідів портрет", "Кожушок", "Набійки", "Дід Мороз і Весна", "Пороша", "Квіти", "Журавлики-журавлі", "На кораблику", "Що я збудую", "Як багато знаю я", "Тягач", "Я в механіки піду", "Сопілочка", "Майстер-ламайстер", "Кіт збирався до роботи", "Великий хвіст", "Кіт в чоботях", "С у мене киця Мурка", "Кіт з Рябком були друзяки", "Кіт грамотій", "Киця-першокласниця", "Іде вечір на коні", "В шибку горнеться пітьма", "Ходить сон коло хати", "У білочки, у лисочки", "В лісі о зелена хата", "В небі — в морі", "У широкому вікні".

 

Зміст: Ходить сон коло хати  Колискова  В шибку дивиться пітьма  Доня хоче спати   В небі — в морі  У широкому вікні  Їде вечір на коні  В лісі є зелена хата  Добрий вечір

 

Зміст: Ніколи не хвались  Хвостик ніде діти  Кошеня Кіт не знав  Кіт збирався до роботи  Друзяки Про бичка і їжачка  Не такий апельсин  Смачна корзина  Кіт в чоботях Хвіст Набійки  На кораблику  Кучерявий баранець  Їжачок-хитрячок  Чому чапля стоїть на одній нозі Чи гадюка, а чи вуж  Дукач   Гість   Полотно

 

Зміст: Помагай  Я збудую   Їдуть трактори  Доня  Оленка маленька Я буду героєм труда  Дніпровський* флот  Всім по сім  Дідова сумка  Капітан  Сопілочка  Молоток  Як багато знаю я  Мрія  У нас зробили дощ  Коник  Сон

 

Зміст: Чотири вітри  Лісовий гомін  Нехо-Него  Казка про Суховія  Цап-забіяка  Сніжинки  Гулива гора (давня казка)

 

"...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький)