Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Юлія Хандожинська. Великодня крашанка. Казка-гра для дітей. Писанки Ірини Михалевич."Одного разу з кошика викотилося яйце. Та не просте, а великодня крашанка. Червоне та яскраве, воно котилося по лісу і застрягло серед кущів шипшини..." (Юлія Хандожинська)

Рекс Престон. Західний вітер. Картина."Там, де високі гори сплелися у довжелезний потяг, заховався і тихо спить вітер-вій. Гори одягнуті в пишні зелені дерева: ялиці, сосни, кедри, бамбуки. Під спів вітру дерева слухняно виконують різні вправи, ніби встають на ранкову зарядку. Потім п'ють холодну гірську воду, щоб зміцнити своє коріння. Листочки дерев полюбляють між собою шепотіти, розмовляти, приховувати якісь таємниці. Дерева такі високі, що на своїх плечах тримають небо. В таких лісах водиться багато звірів і повзунів..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Дванадцять братів. Вірш для дітей про місяці року. Малюнки Олександра Самохвалова"А хурделиця  не  спить 
Білим  снігом  тупотить
Знають  всі  це, знає  учень
Другий  місяць  зими -  січень.

(Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Дрімники. Міфічна історія. Казка для дітей. Малюнок Сусани Хослет Барріос.

"Вечір тихесенько закрадався на землю, коли матуся підбивала білі подушки на ліжечку  Максимки. "Ось так, щоб попухнастіше, потепліле було тобі, синочку!" Поклавши в ліжечко свого семирічного хлопчика - малесенького, худорлявого з чорним волосячком і великими карими очима, - поцілувала його ніжно у чоло і побажала найкращих снів. Щойно мама закрила двері, Максимко заворушився у ліжечку. Він оглянув примруженим оком свою кімнатку, у якій, здавалося, у темряві усе оживає. Он десь стоїть червоний потяг, а поруч - цілісінька армія тільки сьогодні куплених солдатиків. А он там, подалі, за шафою, - великий синій м'яч. Усе було так спокійно, і лише пузатий місяць скупо кидав своє проміння через вікна... Просто тиша..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Подаруй книгу бібліотеці. Інсценівка"Одного разу простий Олівець, який стояв у коробці для ручок і фломастерів почув, як хтось плаче у протилежному куточку стола.
- А хто це плаче? - запитав олівець у своєї старої подруги Гумки, яка гріла свій бочок на великому столі.
- Де? Я нічого не чую, - відповіла Гумка.
- Та як же? Он там, справа! Прислухайся! - сказав Олівець.
- Дійсно, хтось плаче! Давай, перевіримо!
Друзі спустилися трішки нижче, відкрили тумбочку стола... І раптом вони побачили у куточку маленьку книжечку.
- Чому це ти плачеш? - запитала її Гумка. - Що сталося? Хтось тебе образив?
- Хто ти? - промовив Олівець.
- Я - Казка! - відповіла маленька Книжечка. - А плачу я тому, що я тепер нікому не потрібна..."
  (Юлія Хандожинська)

Українські казки для дітей. Юлія Хандожинська. Подарунок від Святого Миколая. Казка. Малюнки Олени Зенич, Елен Орро, Леоніда Кацнельсона."Осіннє сонце зупинилося в лісі на високій яворині. Заклопотані звірята цього не помічали і займалися кожен своїми справами. Адже зовсім скоро наступить  зима і потрібно до неї як слід підготуватися. Білка з білчатами  старанно носили горішки, ховали в дупло, ведмідь лаштував свій берліг сухими гілочками з листям, лисиці міцними  лапами виривали  глибші  нори, щоб не завіяв їх сніжок. От тільки зайчик довговухий  бігав  від одного куща  до іншого і всього боявся. Впаде гілочка з дерева, вже  боїться, затріщить  сорока-білобока на  дереві,  зайчик  вже весь тремтить..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Поділився (оповідання для дітей)"Ярик - невеличкий на зріст хлопчик з карими випуклими оченятами, як каштани, і чорними, як два шнурочки, бровами - був дуже непосидющим і влізливим. Його мама Ольга завжди за нього хвилювалася. Бувало, залишить Ярика в хаті на декілька хвилин, а сама піде чи дров внести, чи до криниці по воду, то він такі вже переверти робить - все кругом встигав: і кота за хвоста потягнути, і до плити полізти попіл понабирати в чашки і в каструлі понасипати; а як знайде ручку в буфеті, то всі фіранки помалює. Ользі було спокійно лише тоді, коли він ішов гратися до сусідської дівчинки Наталочки. Дівчинка була трохи старша за Ярика. Вона навчалася у четвертому класі, любила розповідати хлопчикові казки або якісь цікаві історії. Це дуже подобалося малому, і він з цікавістю їх слухав. Якось одного дня, коли в школі були канікули, Ярик ще зранку навідався до Наталочки. Тільки-но ступив на їхнє пордвір’я, як одразу ж відчув смачний запах, який ще швидше погнав хлопця в хату..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Сила соняшника. Казка для малят. Картина Івана Ілька."Велике жовте сонце повільно котилося по безкрайому небу. З самого ранку воно відкривало свої долоні і випускало світло на землю. Всі раділи і посміхалися золотобокому сонцю. Його тепла і щедрості вистачало на всіх. Але траплялося, що припливали величезні гривасті хмари–леви. Не звичайні, білі, а сірі і похмурі, кудлаті і грізні. Вони були такі великі, що затуляли собою ціле синє безкрає небо. Від їх гуркоту здавалося, що десь ламалась земля..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Сонячна коза. Інсценівка. Казка-п'єса у п'яти діях з іграми, танцями та співами"Тільки після того ми все розумієм, 
Коли подолати труднощі зумієм, 
І ніхто на світі нам не перешкодить,
Коли дружба міцно за руку нас водить."

(Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. У бібліотеці. Казка для малят"День добігав до вечора. У бібліотеці ставало зовсім тихо.
Тільки ще сонечко краєм промінчиків заглядало на полиці, де лежало багато книг. Та раптом, не втримавшись від розмов, одна маленька книжечка прошепотіла іншій:
- Ти знаєш, мене вже так довго ніхто не відвідував! Мабуть, я стаю нікому не цікавою... А так хотілося б ще дарувати хороший настрій читачам!.."

(Юлія Хандожинська)

Дитячий фольклор. Юлія Хандожинська. Веселі дражнилки. Ілюстрації - M. Баликіна, Ю. Северина, Г. Савченко, В. Горбачова, Г. Сокиринської, В. Буйновського, В. Ульянової, К. Каруцяка, О. Ворони, Г. Тульчевської, В. Завадова, В. Майнуловича"Ой, який же ти ластатий!
Ластовиння, мов крапки!
Та чомусь усі до тебе
Поспішають залюбки!"

(Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Подорож ворони. Дитяча казка."Чорна ворона пробудила своїм криком ранок. Вона всілася на високу тополину, що росла понад водою і викрикувала своє невдоволення. "Всі сплять, ніхто мене не чує, ніхто зі мною не хоче розмовляти. Невже так довго можна спати? - Аж тут зирк донизу... - А хто це, хто це там внизу копошиться? І не відгукнеться на мій голос?" Неподалік від тополі ріс кущ калини, а на ньому сиділи горобчики..." (Юлія Хандожинська)

Дитячі пісні про весну. Слова Юлії Хандожинської."Всілися рядочком тихо на вербі,
Котики–муркотики сіро–голубі.
Сонечко на котиків скоса погляда,
Промінцями котиків ніжно зігріва..."

(Юлія Хандожинська)

Дитячий фольклор. Юлія Хандожинська. Скоромовки. Малюнки Ю. Северина, В. Буйновського, В. Ульянової, В. Горбачова"Курли, курли, курличуть,
Курличуть журавлі.
Курличенням накличуть
Весну по всій землі."  (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Загадки про весну."Сніг не сходить ще з полів,
Ще не видно журавлів,
В небі сонечко сміється
До землі ледь, ледь торкнеться 
День помалу прибуває,
Який місяць? Хто з вас знає? "

(Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Хитра лисиця. Казка для дітей"Влітку, коли неймовірна спека, хитрюща рудохвоста лисиця забігла і лягла під кущ шипшини. Лягла на спинку, одну лапку закинула на другу, дві передні підмостила під голову. І думає: "Така гарна хатинка, такий тіньок–холодок, чому я раніше цей кущ не помічала? Тут оселюся і буду жити!" Весела лиска цілі дні проводила з друзями, а ввечері поверталася до своєї "хатинки" під кущем. Зелений кущ її чекав, листочками від сонечка ховав, закривав від дощу–водиці, щоб гарно вночі спалось лисичці. Та коли сонечко стало дужче припікати, кущ захворів і почав сохнути. Лиска цього не помічала, вона весело час проводила з друзями..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Казка про місяць та зорі"- Мамо, хтось вкрав місяць, - мовила маленька Катруся, прокинувшись вранці.
- Коли я лягала спати, він посміхався до мене через вікно, а де ж він зараз подівся?
- Доню, місяць, як і ти, лягає спати, тільки він спить вдень, а вночі просинається і виходить світити..."

(Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Казки для найменьшенькихБагато цікавих казочок та оповідань подарувала маленьким читачам "Малої Сторінки" письменниця Юлія Хандожинська. Читаймо! :)

Юлія Хандожинська. Хмаринки. Казка для дітей"Високо в небі весело вигравали хмаринки, як малі діти. Які ті хмаринки тільки не були: і великі, і малі, і пухнасті, і кучеряві! Їх так багато, і всі вони - зовсім різні! Вони - то прудкими кониками біжать вперед, то табунами-отарами тягнуться за сонечком, то човником пливуть, як поважні гості, то падають великими островами до землі..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Новорічний сценарій для дошколяриків (2020 рік)

"А у нашому дворі є ялиночка святкова.
На ялиночці вгорі горить зірочка лилова.
І багато ще прикрас лісова красуня має
І на свято новорічне біля себе всіх збирає.

Хороводи поведемо круг ялиночки скоріш,
Гарну пісню заспіваєм, щоб ще стало веселіш,
Щоб здійснилися бажання, щоб лунали привітання,
Щоб ялинка лісова дарувала всім дива!"

(Юлія Хандожинська)


Всього:
1654
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 82
77   78   79   80   81   82   83  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми