Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Олег Гончаров. Снігуронька та Пірат. Лірико-драматична музична комедія на одну дію для дітей."Багато іграшок, мабуть,
Зібрав Дідусь малятам!
Він скоро вирушає в путь
На Новорічне свято.
Щоб вранці кожен з малюків
Під ялинковим віттям
Знайшов би те, чого хотів
Сильніш за все на світі!"
(Олег Гончаров)

Олекса Стороженко, казка Скарб"Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка - Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то вже за мати була! Між матірками - навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою..." (Олекса Стороженко)

Олександр Гаврош. Характерник літературного степу. Нарис про літературну долю Володимира РутківськогоЛітературна доля Володимира Рутківського — незвична. Він не належить ні до тих, кого вона пестила у часи розквіту життєвих сил, ні до тих, про кого заговорили вже по смерті. Як там у Ліни Костенко: „Бо слава – це найкраща жінка, що на могилу квіти принесе”. Ні, слава прийшла раніше. Доля таки всміхнулася 73-річному письменникові з Одеси. Про нього заговорили, його книжки враз стали відомими, критики внесли його до літературного канону дитячої літератури.

Олександр Гаврош. Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу. Повість для дітей. Ілюстрації Іветти Ключковської. "Іван Сила вперше потрапив до цирку. Він сидів у шостому ряду, куди дала йому квиток мадам Бухенбах, і з дитячим захопленням дивився на те, що виробляють його нові колеги. Ось вийшов імпресаріо Пандорський у чорному фраку і з неймовірно великим, просто гігантським червоним бантом-метеликом на шиї. У його статечній поставі, розумних чорних очах та вишуканих манерах було стільки поваги та грації, що це мимоволі заворожувало. Він оголошував номери, а своїм почуттям гумору просто розривав публіку. Причому сипав жартами він завжди незворушно, не видаючи себе жодним жестом чи мімікою. А ще Пандорський робив фокуси, витягуючи з капелюха різнокольорові хустки, стрічки, квіти і навіть живого кролика..." (Олександр Гаврош)

Олександр Гаврош. Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу. Повість для дітей. Ілюстрації Іветти Ключковської. "Потяг ще раз голосно чмихнув і непорушно застиг. Пасажири з клунками, торбами і валізами стали галасливо запруджувати перон. Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. Поспішати Іванові, чесно кажучи, було нікуди. Через вікно він озирав вокзал, переповнений людьми, які снували туди-сюди, як у велетенському мурашнику..." (Олександр Гаврош)

Олександр Гаврош. Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу. Повість для дітей. Ілюстрації Іветти КлючковськоїУ великому місті на Івана Силу - парубійка з гірського села - чекають багато карколомних пригод, випробувань і небезпек, а ще - зустрічі з вірними друзями та справжнє кохання. Незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі - до чемпіона республіки, від циркового силача - до найдужчої людини світу. 

Олександр Дерманський. Володар Макуци або Пригоди Вужа Ониська. Пригодницька повість. Малюнки Валентини Богданюк

Що робити, коли сонце падає прямісінько на твою повітку? Як покататися на міжгалактичному макуцельоті? Чи легко врятуватися від метеоритного дощу? Як уберегти корову від зоопарку? Не знаєш? Тоді хутчій познайомся з вужем Ониськом, і він тобі про все розповість!...

Вірші для дітей. Олександр Єна. Абетка. Малюнок Андрія БудникаВедмедик попiд вишнею на вулик погляда,
Бджолиний рiй iз вулика сердито вилiта:
«Iди-но геть, ведмедику, ти тут не поласуєш,
Iнакше так пожалимо, що дуже пожалкуєш».
(Олександр Єна)

Олександр Копиленко. Переполох. Зимове оповідання. Малюнки Людмили Постних"Насипало снігу в лісі багато, такого пухкого снігу та білого. Ходити в лісі взимку важко людині. А на лижах куди завгодно пройдеш. Тихо навколо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець у стовбурах сосен, ялинок та дубів. Скрип-скрип... Тварини лісові не бояться снігу й морозу не бояться. Одяглися в тепле хутро звірятка, у густий пух пташки й шукають собі їжу. Під дуплом старого дуба миша собі ще влітку нірку вирила, наносила тоненьких травинок і сухого моху — зробила тепле кубельце. Спала миша, виспалась, треба піти й погуляти. Вилізла з нори, озирнулася навкруги. Тихо, очі сліпить білий сніжок..." (Олександр Копиленко)

Олександр Копиленко. Галя. Оповідання для дітей"Проминувши город, хлопці вибігли на луки до лісу. Біля самого тину росли кущі бузини, терну, шипшини. Здіймалася вгору на тонких стеблах густа кропива. Тому між кущами лазити було небезпечно: кропива жалила ноги, руки, навіть обличчя. Хоч як обережно йдеш, однаково не врятуєшся. Кропива мала страшних ворогів в особі Василя, Миколки та ще кількох хлопців, що вийшли бавитися на луки. В кожного з них у руках шаблюка, вирізана з деревини, з дротяною ручкою. Тільки у Василька справжня, залізна. Хлопці прийшли воювати зі своїм; ворогом — з кропивою. Вишикувавшись рівненько, піднявши шаблі, вони з бойовими вигуками кинулися вперед. Примчали до кущів і почали нещадно рубати зелені стебла кропиви. Вигукували: "Тепер будеш жалити? Будеш сверблячкою колоти, говори?" Але кропива мовчала, тільки голівки хилилися, зрубані хоробрими вояками. Знищивши в одному місці, Василь кинувся в друге й почав тут винищувати ворога. Кілька разів рубнув — так і повалилися голови кропив’яні. Розмахнувся ще раз і не рубнув. Рука спинилася, і Василь глянув здивовано..." (Олександр Копиленко)

Олександр Копиленко. Майстер. Оповідання

Умовилися ми з Василем піти на цілий день на річку. Окунів ловити та на качок полювати. Любить такі мандрівки мій допитливий малий приятель. Обіцяв Василь раненько до мене зайти, та щось довго його немає. Я вже й зібрався, наготував усе, погодував своїх вихованців — пташок та білку. Думав, доведеться самому йти — мабуть, мій Василь заспав, хоч такого з ним ніколи не було. Коли умовлялися вдвох іти по рибу чи на полювання, Василь ніколи не спізнювався, а часом і мене будив. Такий завзятий він мисливець та рибалка! Аж ось, зрештою, хтось тихенько постукав у двері. Відчиняю двері; бачу, що Василь якусь новину приніс. По очах бачу, бо вони переможно посміхаються і блискають.

Олександр Копиленко. Їдальня для птахів. Ілюстроване оповідання. Малюнки Олени Добровольської (читати та завантажити)"Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат. Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, в кожну щілину зазирає. Помітить таргана, то вже не втече! Націлиться своїм довгим, чорним, тонким дзьобом — і немає таргана. Проковтнула його синиця. Тепло в хаті. А надворі завірюха гуде, снігу намело так багато, що й тинів не видно. Все позамітало. Цілий ранок Василь з батьком сніг одкидали, стежки прочищали. Прийшов до Василя його товариш Миколка. Дивилися хлопці, як синичка весело стрибає. А Миколка й каже..." (Олександр Копиленко)

 

Олександр Копиленко. Оповідання для дітей. Оповідання про природу.

Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця.
 
 
 
 
 
 
 

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Княгиня Ольга"Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку,
Сіла в човен і сидить.

Чарівна сама, як ранок,
Задивилася на світ...
Білий шум на синіх хвилях,
На деревах — білий цвіт..."

(Олександр Олесь)

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Микита Кожум’яка"Убивши князя Святослава,
Печеніги раз у раз
Йдуть ордою на Вкраїну,
Раз у раз грабують нас..."

(Олександр Олесь)

 

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Печенізька облога Києва"Раз дізнались печеніги,
Що для бою час настав,
Що в Болгарії далекій
Забарився Святослав..." 

(Олександр Олесь)

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Олег"Раз до Діра і Аскольда
Прибігають вояки:
«По Дніпру пливуть на Київ
Чужоземні байдаки!»

Не скінчили ці казати —
Ще біжить один вояк:
«На човнах пливе на Київ,
Кажуть, Рюриків свояк!».."

(Олександр Олесь)

Олександр Олесь, вірш Степ. Малюнки Марини Крюченко"Степ весною — наче килим, 
сонце кидає нитки, 
вишиває візерунки, 
то розводи, то квітки..." 

(Олександр Олесь)

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна,  Заспів"Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило..."

(Олександр Олесь)

Олександр Олесь, Абетка у віршах та картинках, художник Олександр Кошель

У цій ілюстрованій художником Олександром Кошелем книжечці маленький читач познайомитья з цікавими птахами  та  тваринами,  а  також  прочитає маленькі віршики, які написав український поет Олександр Олесь.

 

 


Всього:
2236
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 86
81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми