"Голодна лисиця бігла понад лісом, задерши голову вгору, приглядалася на ворон, зазівалась і впала в яму. Яма була глибока, викопана мисливцями, щоб зловити яку-небудь тваринку. Лисиця цілий день сиділа в ямі голодна, намагалася вистрибнути і ніяк не могла вибратися звідти. Уже пізно так, як у полудню пору, де не взявся козел, ішов до лісу, задерши голову. Хвостиком ворушив, борідкою потрухував, головою покивував. Побачила лисиця козла, почала його улещувати..." (з української народної казки)
"Щовечора перед Новим роком дідусь Демид навчав Андрійка щедрувати: "Щедрий вечір, хато-світлице, сійся-родися, житечку, пшенице!.." Андрійко співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, потім до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме. А йому за це дякуватимуть, пригощаючи цукерками, горіхами..." (Андрій М'ястківський)
"Каю́"- франко-канадський мультиплікаційний серіал для дітей, знятий за книжками Кристини Льорьо та ілюстрованими Елен Депюто. Тішить, що мультики перекладені та озвучені українською мовою. Це - пригоди чотирирічного хлопчика на ім'я Каю, який кожен день виявляє для себе щось цікаве з його мамою, татом, молодшою сестрою Роузі, бабусею та дідусем. Кожна нова серія - це нова повчальна історія про малюків, що пізнають життя та починають розуміти стосунки... "Каю" - дуже спокійний та позитивний мультфільм. Він буде цікавий діткам від 3-х років та усій родині... ;)
"То була тиха ніч чарівниця,
Покривалом спокійним, широким
Простелилась вона над селом,
Прокидалась край неба зірниця,
Мов над озером тихим, глибоким
Лебідь сплескував білим крилом..."(Леся Українка)
"Журавлі ключем летять
Піднебесним плаєм,
Діти радісно кричать
І довкола ну скакать
Прастарим звичаєм:Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!"(Іван Франко)
"Серйозні казки" від Галини Мирослави
"Стежка", "Диво", "Світло", "Камені" - чудові казки, створені пані Галиною, що виховують і змушують замислитись про найважливіше у житті...
До цієї добірки дитячих віршів Анатолія Мойсієнка увійшли такі поезії: "Олесині співаночки", "Малюночок", "Струмочок", "І вишні, й мак", "Сива качечка", "Павучок-трудівничок", "Хмарка", "Голубі в метро вагони", "Весна", "Випурхнули грози", "Біля телефону", "Вітер", "Хвиля", "Снігурі", "Киця захворіла", "Про Мишка та гусака", "Кінь і слон", Дві скоромовки", "Сорока і горобець", "Соловей і солов’їха", "Перепел, перепелиха і перепелятко", "Зелен-дуб", "Спати пора".
"Світ чекає на відкриття" - дуже-дуже цікаві та пізнавальні мультфільми для дітей різного віку, вчителів і батьків. До цієї добірки увійшли мультики та розмальовки про цвях, папір, холодильник, зубну щітку, фарби, ліфт, морозиво, цукерки, новорічні іграшки та ковзани. Інші серії мультфільмів дивіться у попередніх статтях.
До книжки Лесі Ворониної увійшли детективні повісті: «У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних нетрях» і «Таємниця золотого кенгуру». Герой цих повістей — нездоланний Суперагент 000 Гриць Мамай — розплутує найзагадковіші злочини, перемагає найпідступніших ворогів і рятує світ від неминучої загибелі, викривши міжнародну терористку бабусю-ніндзя.
"Жив був на світі КЛЮБИК. Маленький, кругленький і дуже веселий. Ще б пак! Адже він жив на горищі старого-престарого, але теж дуже веселого клубу. Чого веселого? Бо в ньому кожного дня збиралися діти. А для чого збираються діти? А для того, щоб погратися у яку-небудь гру! А хто вигадував для них ігри? Звичайно, ви правильно здогадалися! Ігри для дітей вигадував Клюбик! .."
(Галина Малик)
Аплікація — це орнамент або художнє зображення, що виконуються накладанням (нашиванням) на папір, тканину, шкіру різноманітних, різноколірних шматочків паперу, тканини, шкіри. Аплікація набула широкого застосування в декоруванні одягових, інтєр’єрних, обрядових, сакральних виробів.
Козацькі вірші Анатолія Качана
"До нас у дні квітучих трав
Козак з легенди завітав.
Настроїв кобзу голосну
І знов торкнув дзвінку струну.
А к і н ь стояв біля вікна
І слухав як бринить струна." (Анатолій Качан)Читаймо козацькі вірші Анатолія Качана: "Острів Мамая", "Козацький степ".
Чому звірі покидають людей і відпливають на чарівному кораблі? Адже наша Земля така велика… Про це ви дізнаєтесь, прочитавши перший філософсько-казковий роман для дітей відомої «дорослої» письменниці, лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк. «Я й досі не знаю, — зізнається письменниця, — звідки взявся Каспар Гаузер, хлопчик, у якого не було дитинства. Можливо, він з'явився всупереч Пітеру Пену. А дівчинка, яку кличуть Доня, наприкінці книги здобуває ім'я, на яке заслуговує, і разом з ним місію: гармонізувати Всесвіті підтримувати в ньому лад. Маленька богиня...». Роман для дітей середнього шкільного віку. Цю книгу можуть читати й дорослі, і діти. Можна спробувати її прочитати також звірятам.
«Лісом, небом, водою» — це пригодницько-фантастичний роман для підлітків, написаний на матеріалі питомої української міфології. За сюжетом, Сергій Іванюк, відпочиваючи на дачі зі своїм кумом, знайшов машину часу, а в ній — рукопис, автором якого є Сергій Оксеник, який він розшифровує та долучається до його видання. Дія твору відбувається в далекому майбутньому, в умовах постекологічної катастрофи. Перед головним героєм, Лисим, стоїть важлива місія — знайти «живу» воду, інакше кажучи, чисту, незабруднену наслідками людського існування. У цьому йому допомагає дівчина з багатодітньої родини Леля, історія якої розвивається у другій частині твору. Відправляє Лисого в небезпечну мандрівку Інженер — головний герой третьої книжки. Загалом це не тільки книга для розважання, а й спроба говорити з підлітками про те, що їх хвилює в їхньому віці.
Дитяча поезія Олени Журливої
Одним з імен, які є гордістю і окрасою нашої країни, є ім’я Олени Костівни Журливої (справжнє прізвище – Котова). Дивіться матеріал про життя поетеси та її ілюстровані твори.
"А самі прибили", "Буде половинка", "В переповненім трамваї", "В чім різниця", "Відповів", "Віршик про Лідку, голку і нитку", "Десь повипадали", "Дивний м’яч", "Довговухий зайчик", "Дуже хочеться узнати", "З вини погоди", "З чого двійка", "Заспокоїв", "Знає", "Зрозуміло", "Кицька помилилась", "Кмітливі діти", "Лічилочка", "Міський онук", "На долину біг бичок", "На іспиті", "Навчилась", "Наша баба снігова", "Не перескочив", "Оля матері гука", "Оце майстер!", "Підказала", "Помічниці", "Про Петрика та манну кашу", "Про півника та курочку", "Сестричка", "Справжня причина", "Тут справа ось у чім", "Хворий зуб", "Хитре місто", "Хто розплутає слова?", "Хто старший", "Чим же гризти?", "Шкідники та охоронці", "Що за пташка?", "Щоб сонечко світило" - такі ілюстровані віршики для дітей ви знайдете у збірочці відомого українського поета Василя Шаройка.
На перший погляд вірш не є поетичним, а більше схожий на прозу. Не буду тут говорити про суто технічні прикмети (регулярний розмір, рими, строфіка і т. ін.), за якими більшість читачів і відносять ті чи інші тексти до поезії, ігноруючи чи не беручи до уваги інші, більш суттєві ознаки поетичності. Дехто навіть пропонує вважати віршем уривок будь-якого прозового тексту, тільки записавши його, як верлібр, тобто текст поділеним на окремі синтагми. Цей вірш за насиченістю тропікою ніяк не можна вважати прозовим. У плані вираження його міститься три кода. (Василь Голобородько)
Оповідання "Окуляри" (Галина Мирослава)
"Катрусині окуляри були великими, вони нагадували очі сови та пітніли, коли дівчинка забігала з двору до хати. Особливо зараз, взимку, їй зовсім не подобалось, що ними треба опікуватись. Мама протирала їх гліцерином, однак вони все одно продовжували час до часу затягуватись непрозорою плівкою туману, знімати яку не тільки не приносило Катрусі насолоди, а навпаки викликало непереборне бажання заховати окуляри якомога далі з-перед очей. Надворі в окулярах теж було незручно. Іноді кортіло покидатись сніжками, погасати, а вони вічно нагадували про себе — якщо і не спітніють, то обов'язково натиснуть вухо, або в кращому разі вгризуться у ніс. Коли тато приніс окуляри додому, він сказав: "Мінус три". Катруся, бувши кмітливою та розумною дівчинкою, добре затямила, що її окуляри називаються "Мінус три"..." (Галина Мирослава)
""Купало, Купало, засвіти ніч!"
Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." (Василь Голобородько)
"Відомий німецький математик Ф. Клейн порівнював гімназиста з гарматою, яку десять років начиняють знаннями, а потім вистрілюють, після чого в ній нічого не залишається. Я пригадував цей сумний жарт, спостерігаючи за розумовою працею дитини, яка змушена заучувати те, що вона не осмислила, що не викликає в її свідомості яскравих уявлень, образів та асоціацій. Підміна думки пам’яттю, яскравого сприймання, спостереження за сутністю явищ заучуванням — велика вада, що отупляє дитину, відбиває врешті охоту до навчання..." (Василь Сухомлинський)