Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Олександр Копиленко. Оповідання про весну та природу. Малюнки Людмили Постних. Весна іде. Сади цвітуть. Найвеселіший місяць. Покинуте гніздоОповідання Олександра Копиленка для дітей про весну та природу: "Весна іде", "Сади ідуть", "Найвеселіший місяць", "Покинуте гніздо".

Ш

Як прикрасити оселю до Нового року. Шаблони новорічних витинанок. Добірка зірочок, свічок, місяців, ялинок, сніговичків, будинків та лісових пейзажів Прикрашаємо нашу оселю до Нового року, використовуючи новорічні витинанки. Пропонуємо добірку шаблонів витинанок різноманітних зірочок, свічок, місяців, ялинок, сніговичків, будинків та лісових пейзажів.

 

Школа та навчанняРозповідаємо про навчання онлайн завдяки новітнім технологіям у світі, разом вчимо мови та інше...
 

Щ

"Щоб кіт мишки не впіймав" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Щоб кіт мишку не впіймав" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав" 

"Щоб метелик не наколовся" - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Щоб метелик не поколовся" - зі збірки "Пшеничний колосок"

"Щоб не наколовся" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"  

"Щоб ти став крашим" - зі збірки "Бути людиною"

"Щоб ти став кращий..." - зі збірки "Казки школи під голубим небом" 

"Щоб ти став кращий..." - зі збірки "Хліб, труд і пісня" 

Гумор для дітей. Шкільний гумор. Анекдоти про школу. Антологія дитячого анекдоту. Учителі та учні. Малюнки Олександра Міхнушова"Учитель фізики будить учня, що заснув:
—    І кого ти бачив уві сні?
—    Ломоносова. Він вам, Петре Івановичу, вітання передавав!".. ;)

Щедрівки для дітейУ цьому розділі дивіться добірку чудових народних українських щедрівок для дітей та авторські щедрівкм: "Ой сивая та і зозуленька", "Щедрівка" Катерини Перелісної. Також Ви знайдете найбільш відомі та легкі для вивчення щедрівки для дітей молодшого шкільного віку: "Щедрик-ведрик", "А в цім домку, як у вінку", "Ластівочка прилетіла", "Ой вийди, дядьку, щось тобі Бог дав", "Пане, пане господарю!".

Віктор та Юлія Качули, пісня Мамо, вічно будь.Віктор Качула, журналіст, поет-пісняр, створив пісню, що, справді, не може не хвилювати кожного...  Юлія Качула чудово виконує пісню батька. Розкішний голос, щирість виконання роблять цю пісню неперевершеною...

Юлія Смаль. Перед Святвечором. Казка. "На дворі вже майже ніч. Швидко темніє передріздвяною порою. Маленький Ангелик дуже втомився – цілісінькій день натирав найм’якшою ганчірочкою Першу Зірку. Вона має бути така чиста і блискуча, щоб кожна дитина на землі змогла її побачити, щоб промінь від неї був такий яскравий, як в ту ніч, коли народився Ісус. Тоді, більше двох тисяч років тому, Зірка сяяла так, що три східних мудреці змогли дійти до маленької кошари з Божим Дитям.
– Ну, що там, Маленький Ангелику, ти встиг, бо пора вже. Чуєш? – Підійшов до Ангелика дорослий Ангел. – Вже і Ангели, і люди почали співати коляди, скоро закінчиться служба і треба сідати до святої вечері.
– Так, так. Я дуже старався!
– Ти молодець. А тепер, нумо, доєднаймося до Ангельського хору, будемо колядкою та молитвою славити народження маленького Ісуса..." (Юля Смаль)

Юлія Смаль. Про сміливість, допомогу та вдячність  (казка)"Живуть в океані величезні хижаки – акули. Їдять різних тварин – риб, морських котиків, тюленів, навіть необережних крокодилів. Можуть відкусити шматок човна або з’їсти цілу консервну банку. Акули дуже небезпечні і немає в воді істоти, яка б їх не боялась... Крім маленького смугастого лосося – смачної невеликої рибки. Чому ж акули її не їдять? Все почалося дуже-дуже давно. Земля ще була молода, сонце світило яскравіше, і панували в світі величезні рептилії – динозаври. Панували майже скрізь – на суші, в повітрі, та не в воді. Володарем вод була акула – мастодонт. У небі ширяли птеродактилі – гігантські літаючі ящери, по суші ходили велетенські диплодоки та тиранозаври. Вони не дожили до наших днів, а акули й досі є... Одного разу, саме в ті далекі часи, велика біла акула вийшла на полювання..." (Юлія Смаль)

Юлія Хандожинська. Зимові господарі. Зимова казка для дітей.  "Вечоріло, сутінки згустками сідали на плечі. Небо затягло сірими хмарами. Ті хмари, такі важкі і кудлаті, то присідали, то підіймалися, то, як ведмеді, то, як поважні слони, а то, наче сніжні зайці, бігли, не спиняючись. Пролітав тихий дрібненький сніжок, його так було багато у повітрі, ніби хтось мілко посік ялинки і струшував хвойні гілочки на землю. Все якось було ніби в тумані, в густому коконі, вечір замішав сніг і сутінки, можна було заблукати серед цієї манни з неба. А сніжинки падали, сідали на все, що їм подобалося. Така тиша не сподобалася вітрові, він, дужий та щокатий, прилетів з довгими холодними кісми і почав дихати на повні груди. Сніжинки вихилялися в різні боки, летіли за вітром, куди він дмухав, збігалися до купки, штовхались, падали донизу. Прокрутивши сніжинки, вітер сердито залетів в гості до хмари..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Зимові загадки: загадки про зиму, загадки про січень, загадки про лютий, загадки про грудень, загадки про мороз, загадки про сніг, загадки про сніговика, загадки про санчата. Малюнки Людмили Постних"Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають
А малюночки зникають. "           

(Юлія Хандожинська)         

 

Юлія Хандожинська. Великодня крашанка. Казка-гра для дітей. Писанки Ірини Михалевич."Одного разу з кошика викотилося яйце. Та не просте, а великодня крашанка. Червоне та яскраве, воно котилося по лісу і застрягло серед кущів шипшини..." (Юлія Хандожинська)

Рекс Престон. Західний вітер. Картина."Там, де високі гори сплелися у довжелезний потяг, заховався і тихо спить вітер-вій. Гори одягнуті в пишні зелені дерева: ялиці, сосни, кедри, бамбуки. Під спів вітру дерева слухняно виконують різні вправи, ніби встають на ранкову зарядку. Потім п'ють холодну гірську воду, щоб зміцнити своє коріння. Листочки дерев полюбляють між собою шепотіти, розмовляти, приховувати якісь таємниці. Дерева такі високі, що на своїх плечах тримають небо. В таких лісах водиться багато звірів і повзунів..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Дванадцять братів. Вірш для дітей про місяці року. Малюнки Олександра Самохвалова"А хурделиця  не  спить 
Білим  снігом  тупотить
Знають  всі  це, знає  учень
Другий  місяць  зими -  січень.

(Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Подаруй книгу бібліотеці. Інсценівка"Одного разу простий Олівець, який стояв у коробці для ручок і фломастерів почув, як хтось плаче у протилежному куточку стола.
- А хто це плаче? - запитав олівець у своєї старої подруги Гумки, яка гріла свій бочок на великому столі.
- Де? Я нічого не чую, - відповіла Гумка.
- Та як же? Он там, справа! Прислухайся! - сказав Олівець.
- Дійсно, хтось плаче! Давай, перевіримо!
Друзі спустилися трішки нижче, відкрили тумбочку стола... І раптом вони побачили у куточку маленьку книжечку.
- Чому це ти плачеш? - запитала її Гумка. - Що сталося? Хтось тебе образив?
- Хто ти? - промовив Олівець.
- Я - Казка! - відповіла маленька Книжечка. - А плачу я тому, що я тепер нікому не потрібна..."
  (Юлія Хандожинська)

Українські казки для дітей. Юлія Хандожинська. Подарунок від Святого Миколая. Казка. Малюнки Олени Зенич, Елен Орро, Леоніда Кацнельсона."Осіннє сонце зупинилося в лісі на високій яворині. Заклопотані звірята цього не помічали і займалися кожен своїми справами. Адже зовсім скоро наступить  зима і потрібно до неї як слід підготуватися. Білка з білчатами  старанно носили горішки, ховали в дупло, ведмідь лаштував свій берліг сухими гілочками з листям, лисиці міцними  лапами виривали  глибші  нори, щоб не завіяв їх сніжок. От тільки зайчик довговухий  бігав  від одного куща  до іншого і всього боявся. Впаде гілочка з дерева, вже  боїться, затріщить  сорока-білобока на  дереві,  зайчик  вже весь тремтить..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. Сила соняшника. Казка для малят. Картина Івана Ілька."Велике жовте сонце повільно котилося по безкрайому небу. З самого ранку воно відкривало свої долоні і випускало світло на землю. Всі раділи і посміхалися золотобокому сонцю. Його тепла і щедрості вистачало на всіх. Але траплялося, що припливали величезні гривасті хмари–леви. Не звичайні, білі, а сірі і похмурі, кудлаті і грізні. Вони були такі великі, що затуляли собою ціле синє безкрає небо. Від їх гуркоту здавалося, що десь ламалась земля..." (Юлія Хандожинська)

Юлія Хандожинська. У бібліотеці. Казка для малят"День добігав до вечора. У бібліотеці ставало зовсім тихо.
Тільки ще сонечко краєм промінчиків заглядало на полиці, де лежало багато книг. Та раптом, не втримавшись від розмов, одна маленька книжечка прошепотіла іншій:
- Ти знаєш, мене вже так довго ніхто не відвідував! Мабуть, я стаю нікому не цікавою... А так хотілося б ще дарувати хороший настрій читачам!.."

(Юлія Хандожинська)

Дитячий фольклор. Юлія Хандожинська. Веселі дражнилки. Ілюстрації - M. Баликіна, Ю. Северина, Г. Савченко, В. Горбачова, Г. Сокиринської, В. Буйновського, В. Ульянової, К. Каруцяка, О. Ворони, Г. Тульчевської, В. Завадова, В. Майнуловича"Ой, який же ти ластатий!
Ластовиння, мов крапки!
Та чомусь усі до тебе
Поспішають залюбки!"

(Юлія Хандожинська)


Всього:
1478
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 73
68   69   70   71   72   73   74  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми