Публікації за тегом: Міфи і легенди

Сортувати:    За датою    За назвою

Словник міфологічних імен та географічних назв. Книга Міфи Давньої Греції.

АВГІЙ (АВГЕЙ) – Геліосів син, цар Еліди, що мав дуже багато худоби. Занедбані, брудні стайні вичистив йому за один день Геракл, спрямувавши туди течію гірської річки (один із Гераклових подвигів). У сучасній мові зберігся вислів «авгієві стайні», тобто вкрай занедбана справа, що потребує великих зусиль.

-------------

ЯСОН – син Есона, несправедливо позбавленого царської влади. Щоб повернути батькові трон, Ясон подався на кораблі «Арго» до Колхіди по золоте руно.

 

Микола Кун. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Боги. Художник Віктор Бариба.

Легенди Стародавньої Греції у переказі Миколи Куна про Зевса, Посейдона, Аіда (Плутона), Геру, Іо, Аполлона, Артеміду, Афіну Палладу, Гермеса, Ареса, Афродіту, Ерота, Гіменея, Гефеста, Деметру і Персефону, Діоніса, Пана, Марсія, Асклепія (Ескулапа), Тіфона, Тріптолема, Ерісіхтона, Фаетона, Лікурга, Ікарія, Мідаса, Сірінгу, Ареса, Афродіту, Пігмаліона, Нарцісса, Адоніса, Арахну, Актеона та інших.

Микола Кун. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Герої. Художник Віктор Бариба. Легенди і міфи Стародавньої Греції у переказі Миколи Куна про Девкаліона, Пірру, Прометея, Пандору, Еака, Данаїд, Персея, Сізіфа, Беллерофонта, Тантала, Пелопса, Європу, Кадма, Зета, Амфіона, Ніобу, Геракла, Гераклід, Кекропа, Еріхтонія, Ерехтея, Кефала, Прокріду, Прокну, Філомелу, Борея, Оріфію, Дедала, Ікара, Тесея, Мелеагра, Кіпаріса, Орфея, Еврідіку, Гіацінта, Поліфема, Акіда, Галатею, Діоскур, Кастора, Полідевка, Атрея, Фієста.
 

Микола Кун. Давньогрецький епос. ​Аргонавти. Книга Легенди і міфи Стародавньої Греції. Художник Віктор Бариба.У розділі "Аргонавти" книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" є такі міфи та легенди у переказі Миколи Куна: "Фрікс і Гелла", "Народження і виховання Ясона", "Ясон в Іолку", "Ясон збирає супутників і готується до походу в Колхіду", "Аргонавти на Лемносі", "Аргонавти на півострові Кизику", "Аргонавти в Мізії", "Аргонавти у Віфінії (Амік)", "Аргонавти у Фінея", "Сімплегади", "Острів Аретіада і прибуття в Колхіду", "Гера й Афіна в Афродіти", "Ясон в Еєта", "Аргонавти звертаються за допомогою до Медеї", "Ясон виконує доручення Еєта", "Медея допомагає Ясону викрасти золоте руно", "Повернення аргонавтів", "Ясон і Медея в іолку. Смерть Пелія", "Ясон і Медея в Корінфі. Смерть Ясона".

Микола Кун. Давньогрецький епос. Троянський цикл.До розділу "Давньогрецький епос. Троянський цикл" книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" у переказі Миколи Куна увійшли такі: "Єлена, дочка Зевса і Леди", "Пелей і Фетіда", "Суд Паріса", "Паріс повертається до Трої", "Паріс викрадає Єлену", "Менелай готується до війни проти Трої", "Ахілл", "Троя", "Герої Греції в Мізії", "Греки в Авліді", "Плавання греків до берегів Трої. Філоктет", "Перші дев’ять років облоги Трої", "Сварка Ахілла з Агамемноном", "Народні збори. Терсіт", "Герць Менелая з Парісом", "Пандар порушує клятву. Битва", "Гектор у Трої. Прощання Гектора з Андромахою", "Продовження битви. Герць Гектора з Аяксом", "Перемога троянців", "Агамемнон робить спробу примиритися з Ахіллом", "Одіссей і Діомед вирушають вивідачами в табір троянців. Коні Реса", "Бій біля грецького табору", "Бій біля кораблів", "Подвиги і смерть Патрокла", "Бій за тіло Патрокла", "Фетіда у Гефеста. Озброєння Ахілла", "Примирення Ахілла з Агамемноном", "Ахілл стає до бою з троянцями", "Герць Ахілла з Гектором", "Похорон Патрокла", "Пріам у шатрі Ахілла. Поховання Гектора", "Битва з амазонками. Пенфесілія", "Бій з ефіопами. Мемнон", "Смерть Ахілла", "Смерть Аякса Теламоніда", "Філоктет. Останні дні Трої", "Падіння Трої", "Повернення греків на батьківщину".

Микола Кун. Давньогрецький епос. Одіссея. Книга Легенди і міфи Стародавньої Греції. Художник Віктор Бариба.До розділу "Давньогрецький епос. Одіссея" з книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" у переказі Миколи Куна увійшли такі: "Одіссей у німфи Каліпсо", "На Ітаці під час відсутності Одіссея женихи бешкетують, розкрадаючи його майно", "Телемах у Нестора і в Менелая", "Женихи готують загибель Телемахові, коли він повернеться до Ітаки", "Одіссей покидає острів німфи Каліпсо", "Одіссей і Навсікая", "Одіссей у царя Алкіноя", "Одіссей розповідає про свої пригоди", "Одіссей на острові циклопів. Поліфем", "Повернення Одіссея в Ітаку", "Одіссей в Евмея", "Повернення Телемаха в Ітаку", "Телемах приходить до Евмея. Одіссей і Телемах", "Одіссей приходить під виглядом мандрівника до свого палацу", "Одіссей і Пенелопа", "Одіссей розправляється з женихами", "Одіссей відкривається Пенелопі", "Душі женихів у царстві Аїда", "Одіссей у Лаерта", "Повстання громадян і примирення їх з Одіссеєм".

Микола Кун. Давньогрецький епос. Агамемнон і син його Орест. До розділу "Агамемнон і син його Орест" книги Миколи Куна "Легенди і міфи Стародавньої Греції увійшли такі: "Смерть Агамемнона", "Орест метиться за вбивство батька", "Аполлон і Афіна Паллада рятують Ореста від переслідування Еріній", "Орест їде в Тавріду по священне зображення Артеміди".

 

Микола Кун. Давньогрецький епос. Фіванський цикл. З книги Миколи Куна Легенди і міфи Стародавньої ГреціїДо розділу "Фіванський цикл" книги Миколи Куна "Легенди і міфи Стародавньої Греції увійшли такі: "Едіп. Його дитинство, юність і повернення до Фів", "Едіп у Фівах", "Смерть Едіпа", "Семеро проти Фів", "Антігона", "Похід епігонів", "Алкмеон".

 

 

Андрій Білецький. Міфи Еллади. Передмова до книги Міфи Давньої Греції Міфом ми тепер називаємо щось нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності. Наше слово «міф» походить від давньогрецького слова «мютхос». У давніх греків, чи еллінів, як вони самі себе називали, це слово означало: «слово, промова, розмова, порада, намір, прислів’я, чутка, відомість, оповідання, переказ, байка, зміст оповідання». Отже, воно мало більше значень, ніж сучасне «міф». Коли ми хочемо сказати, що насправді, в підтвердженій документами історії, чогось не було, то вживаємо прикметник «міфічний». Наприклад, славнозвісний Геракл (або Геркулес, як його називали римляни) – це міфічна особа, герой багатьох давньогрецьких міфів. Є ще слово «міфологія» (теж грецького походження); ним ми називаємо як сукупність міфів того чи іншого народу, так і галузь знання, науку, що вивчає міфи." (Андрій Білецький)

 

Чому людина не знає, коли прийде до неї смерть. Легенда"Колись дуже давно всі люди жили однакову кількість років, і кожен знав, коли він буде вмирати. Через це всі старі люди робилися дуже недбалими. Але якось бог пішов подивитися, як живуть люди. Прийшов він до нашого села і дивиться на роботу старого діда. Дід саме городив пліт з лободи. Питає бог..." (з легенди)

​Михайло Федотович Слабошпицький – український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України.Ілюстровані оповідання Михайла Слабошпицького: "Чудасія на балконі", "Папуга з осінньої гілки", "Яблуня при вікні", "Золоті бджоли", "Васильків портрет", "Костик, море і дельфін", "Норвезький кіт у намисті",  "Що ж буде з Костиком?", "Мій друг лелека", "Цікаве рибеня", "Пташині вісті", "Риба від діда Остапа", "Зоряний цвіт", "Де туман живе", "Зайчик, що вважав себе сміливцем", "Хата, де жили страхи", "Папуга з осінньої гілки", "Цінь-Цвірінь", "Славко й Жако", "Екскурсія в зоопарк", "Молода зима"​. Малювали картинки до книжок відомого українського прозаїка, критика, літературознавця та публіциста Михайла Слабошпицького художники: Наталія Аксьонова, Олексій Міщенко, В. І. Анікін.

Стародавній Київ “... А Куар побудував місто Куари, і назване воно було Куарами за його іменем; а Мелтей побудував на полі тому своє місто й назвав його за іменем Мелтей; а Хореан побудував своє місто і назвав його за іменем Хореан. І з плином часу, порадившися, Куар, Мелтей і Хореан піднялися на гору Каркея і знайшли там прекрасне місце з гарним повітрям, оскільки був там простір для полювання і прохолода, а також безліч трав і дерев, і побудували вони там селище, і поставили вони двох ідолів, одного на ім’я Гісаней, другого на ім’’я Деметр”.

Наталена Королева, Легенди старокиївські, Скитський скарб"Як створений був порох земний, а водам закреслено межі їхні, вказав Передвічний схованки первням, з яких мало повстати золото. Знав-бо Всемудрийі що з золота виростає недоля людська. Узи таємні золото зі злом в'яжуть. Все-бо, чого бажання несите собі прагне, золото в собі втіляє.  Як затверділи ж гори земні, а ріки потекли річищами своїми, накрив Передвічний одну з тих схованок таємних «Чорним ставком», що є колискою громів. Другу ж під блакитною гладиною Бористена вкрив. І сторожу поставив: на Чорному ставку - громи-блискавки, на Бористені - Ларту-діву, доньку Бористенову. Могутніша-бо за громи була краса Ларти-діви, скарбом, принаднішим за золото вкрите. Хто побачить стражкиню - по іншому скарбові і не тужитиме..." (Наталена Королева)

Наталена Королева, Легенди старокиївськіЦикл «Легенд старокиївських» було завершено Наталею Королевою на початку 40-х років минулого століття. Це 25 легенд-оповідань, кожне з яких містить цілий комплекс ідей, думок, фактів, спостережень, художніх перевтілень. Тематично вони поділені на: легенди скіфські, легенди княжої Русі і легенди, пов’язані з Києво-Печерським монастирем. Тут представлені усі 25 легенд-оповідань Наталени Королевої: Аскольдова могила, Скитський скарб, Нерушима стіна, Михайлик, Перунове прокляття, Опойний дим, Таврійська бай, Еклога, Володимирове срібло, Свангільд-князівна,  Путь спасіння, Три Марії, Місячна пряжа, Гостина, З повістей времяних літ,  Похорон, Мелюзина, На Делосі, Шинкарівна, На Ярославовому дворі, Стугна, Кирило Кожум’яка, Біси, Явлена вода, Хрещеник Попа Івана.

біографія та творчість Наталени Королевої Наталена Королева - українська письменниця, актриса, мистецтвознавець. Наталена Андріанівна Королева знайшла в українській літературі свій індивідуальний художній світ, для якого характерний симбіоз східної і західної культур, язичництва і християнства, синтез романського, арабського, греко-римського, візантійського і слов'янського стилів.

"Митцем взагалі може бути тільки
виключно яскрава індивідуальність…"  (Микола Хвильовий)

Українські оповідання для дітей, Оповідання Євгена Шморгуна про природу, Євген Шморгун, Зозулині черевички"«Піди туди — невідомо куди, принеси таке — невідомо яке»,— загадують героям у казках. І коли сміливці зрештою приносять те, що від них зажадали, ми навіть не дуже дивуємося: адже у казці все збувається. Інша річ, коли таке трапляється в житті. Ми ходили туди — хтозна й куди, шукали таке — ледь відомо яке. І ніяк напасти на нього не могли. Бо шукали рослину, знайти яку хіба що трохи легше, ніж цвіт папороті. Так-от, націлилися ми на зозулині черевички, або, як їх у науці називають, венерині черевички..." (Євген Шморгун)

Українські оповідання для дітей, Оповідання Євгена Шморгуна про природуОповідання Євгена Шморгуна: "Рослина дивовижної сили", "Зозулини черевички", "Козацькі могили", легенда "Неопалима купина".

Іван Франко. Легенда про вічне життя. Збірка Давнє й нове (Легенди)"Олександер Великий весь світ звоював
І отсе в Вавілоні мов бог раював.
А побожний аскет вік в пустині прожив
І молитвою й постом богині служив..."

(Іван Франко)

Борис Харчук. Планетник. Повість-легенда. Художник Євген Попов"Мене перекинули агрономувати під Славуту. Так я опинився в селі Вербівцях, де й порадили стати на квартиру до Олени Вулиги. Я прийшов до неї травневого вечора. Зупинився за причілком і задививсь… Коло хати цвіте вишня, на порозі сидить бабуня. Вона тримає на колінах мищину. Встає вечірня зіронька. Бабуня щось повільно жує. Не довечеряла й покинула. Її не бере сон. Такою я і застав її — Олену Булигу: в ізсунутій на потилицю хустині, в камізельці, сиділа на дубовому порозі, спустивши ноги в шкарбунах на зачовганий камінь, і дивилася в небо. Пробираючись між зорями, летів супутник. Вона спостерігала за цією зіронькою й запитала: "Літаєш?.. — раз. І вдруге: — Літаєш?.." Зеленаво-голуба цяточка рухалась і миготіла. Стара обіруч тримала мищину з недовечірком. Коли супутник закотивсь, я привітався й сказав, чого прийшов..." (Борис Харчук)

 

Сергій Плачинда, оповідання, Серед степу широкого, Гілея"Блакитний океан над головою. Золоте море хлібів перед очима. Спекотне сонце і сухий легкокрилий вітерець, що приємно освіжає. Прохолодно-сині озера попереду: вони «всихають», щезають, коли підходиш ближче... Степове безмежжя хвилює, бентежить, забиває дух..." (Сергій Плачинда)


Всього:
189
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 7
2   3   4   5   6   7   8   9   10  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Сергій Плачинда    Євген Шморгун    Михайло Слабошпицький    Роман Завадович   
Топ-теми