Публікації за тегом: Міфи і легенди

Сортувати:    За датою    За назвою

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Зійди, сонечко, на ІванаДень Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця. Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього «долучили» свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з'явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.

 Марія Яновська. Легенди у віршах. Прут і Говерла. Синевір."Давним-давно в Карпатах-горах
Жив парубок на ймення Прут.
На небі засвітились зорі,
Додому лісоруби йдуть.
А він, вмостишись під ялину,
Кептар під голову поклав,
Заснув і бачить: в полонині
Бреде красуня поміж трав.
Чи так було, чи то здалося..."
(Марія Яновська)

Микола Кун. Давньогрецький епос. Агамемнон і син його Орест. До розділу "Агамемнон і син його Орест" книги Миколи Куна "Легенди і міфи Стародавньої Греції увійшли такі: "Смерть Агамемнона", "Орест метиться за вбивство батька", "Аполлон і Афіна Паллада рятують Ореста від переслідування Еріній", "Орест їде в Тавріду по священне зображення Артеміди".

 

Адоніс. Давньогрецький міф. З книги Міфи Давньої Греції. Переказ Катерини Гловацької. Ілюстрації Рафаеля Масаутова. Автор передмови Андрій Білецький. Міфи Давньої Греції."Якось божественний пустун Ерот, натомившися стріляти з лука, прибіг до своєї матері Афродіти, виліз їй на коліна, став лащитись і цілувати їй білі, як морська піна, руки. Богиня обняла сина, притулила до себе його золоточубу голівку, та він, непосидючий, верткий, раптом крутнувся і ненароком дряпнув їй ніжні груди золотою стрілою. Від сильного болю Афродіта випустила малого з рук, а той, нічого й не помітивши, побіг собі бавитися на схили Олімпу. А прекрасна богиня вперше відчула, як боляче ранять стріли її сина Ерота. Світ навколо неї наче змінився. Тепер Афродіту вже не ваблять прегарні острови і міста, що присвятили їй люди, збудувавши мармурові храми й вівтарі на шану богині кохання. Не вабить її навіть небесна блакить і захмарний Олімп, де височіє оселя безсмертних богів. Усі її думки линуть до нього – юного мисливця Адоніса, такого дивно гарного, що навіть лісові дріади та гірські ореади не можуть звести з нього очей..." (з давньогрецького міфу)

 

Аргонавти. Давньогрецький міф. Фрікс і Гелла. Ясон. Острів Лемнос. Пропонтіада. Колхіда. На Олімпі. В Еетовому палаці. Медея. Ясонові подвиги. Золоте руно. Втеча. Зевсова кара. У Корінфі. Ясонова смерть. З книги Міфи Давньої Греції. Переказ Катерини Гловацької. Автор передмови Андрій Білецький. Ілюстрації Рафаеля Масаутова.

 

Зміст давньогрецького міфу "Аргонавти":

Фрікс і Гелла
Ясон
Відплиття
Острів Лемнос
Пропонтіада
Дальші пригоди
Нові небезпеки
Колхіда
На Олімпі
В Еетовому палаці
Медея
Ясонові подвиги
Золоте руно
Втеча
Зевсова кара
Нові випробування
Повернення
У Корінфі
Ясонова смерть

 

Бабине літо, народна легенда."Восени багато роботи для жінок. Не встигне жінка вибрати цибулю і часник, як вже квасоля проситься — тріскають стручки і показують білі зуби. А кукурудза, буряки, картопля... А сливи, яблука, груші! Треба ж назбирати і грибів, ожини, горіхів. Та що там казати: роботи по вуха. Бо треба й посадити, й пересадити, й розсадити... Зібрати, перебрати, перекласти, висушити, змолотити, очистити, поскладати, дозбирати... Зима спитає, де літо було. Зібралися жінки на раду. Вирішили вирядити до цариці Осені свою посланницю — чесну і працьовиту дівчину, щоб переказала Осені їх вічний жаль і попросила полегшити клопоти. А жила цариця Осінь не далеко, не близько, а за сімома горами, за п’ятьма лісами, за трьома річками. Та й дорога була небезпечна..." (з легенди)

Микола Кун. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Боги. Художник Віктор Бариба.

Легенди Стародавньої Греції у переказі Миколи Куна про Зевса, Посейдона, Аіда (Плутона), Геру, Іо, Аполлона, Артеміду, Афіну Палладу, Гермеса, Ареса, Афродіту, Ерота, Гіменея, Гефеста, Деметру і Персефону, Діоніса, Пана, Марсія, Асклепія (Ескулапа), Тіфона, Тріптолема, Ерісіхтона, Фаетона, Лікурга, Ікарія, Мідаса, Сірінгу, Ареса, Афродіту, Пігмаліона, Нарцісса, Адоніса, Арахну, Актеона та інших.

Фольклор - народна мудрість. Міфи та легенди. Виникнення світу (міф Стародавньої Індії)

Як і в багатьох міфах інших народів, створення світу в індійській міфології пов’язане з верховним божеством — Брахмою, а його походження обумовлено чарівним предметом — першопочатком усього — Золотим Яйцем (за іншою версією, Лотосом).

Волошки. Народна легендаОдного разу Небо докоряло рослинам хлібного поля за невдячність: "Усе, що населяє землю, дякує мені. Квіти підносять до небес свої пахощі, ліси — таємничий шепіт, птахи — чарівні співи; лиш ви стоїте, мов закам'янілі, і мовчите. Я наповнюю ваше коріння життєдайною вологою і допомагаю визрівати золотим зернам у ваших золотих колосках". "Це не так. Ми дуже вдячні тобі,— заперечило Колосся.— Наша вдячність у тому, що ми прикрашаємо землю морем зелені. У нас немає іншого способу свою вдячність. Ми не можемо піднестися до тебе. Дай нам таку змогу, і ти відчуєш нашу ласку і любов..." (з народної легенди)

Геракл​​. Давньогрецький міф. З книги Міфи Давньої Греції. Переказ Катерини Гловацької. Автор передмови Андрій Білецький. Ілюстрації Рафаеля Масаутова.

 

Зміст давньогрецького міфа "Геракл":

Народження героя
Гераклова юність
Одруження і безумство Геракла
Подвиг перший: Немейський лев
Подвиг другий: Лернейська гідра
Подвиг третій: Керінейська лань
Подвиг четвертий: Ерімантський вепр
Подвиг п’ятий: Авгієві стайні
Подвиг шостий: Стімфалійські птахи
Подвиг сьомий: Крітський бик
Подвиг восьмий: Діомедові коні
Геракл у Адмета
Подвиг дев’ятий: Іпполітин пояс
Геракл у Лівії
Подвиг десятий: Геріонові корови
Подвиг одинадцятий: Золоті яблука Гесперід
Подвиг дванадцятий: Пес Кербер
Інші Гераклові подвиги
Деніяра
Іола
Смерть і безсмертя Геракла

 

Микола Кун. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Герої. Художник Віктор Бариба. Легенди і міфи Стародавньої Греції у переказі Миколи Куна про Девкаліона, Пірру, Прометея, Пандору, Еака, Данаїд, Персея, Сізіфа, Беллерофонта, Тантала, Пелопса, Європу, Кадма, Зета, Амфіона, Ніобу, Геракла, Гераклід, Кекропа, Еріхтонія, Ерехтея, Кефала, Прокріду, Прокну, Філомелу, Борея, Оріфію, Дедала, Ікара, Тесея, Мелеагра, Кіпаріса, Орфея, Еврідіку, Гіацінта, Поліфема, Акіда, Галатею, Діоскур, Кастора, Полідевка, Атрея, Фієста.
 

Горіх чи гарбуз. Кримськотатарська народна казка-легенда. Переклад українською Данила Кононенка

"Жили собі в одному селі чоловік та жінка і був у них один-єдиний син. Коли син народився — зраділи вони: буде кому доглянути їх до старості. Ось виросте син і буде поле орати, худобу пасти, дрова на зиму запасати, а вони, старі, відпочинуть. Та от син виріс, батьки постаріли, а відпочинку їм немає. Син вийде на сонечко, розляжеться на траві і лежить, а батьки працюють. Лежить їхній син і мріє про те, як піде він у місто і знайде під кущем торбу із золотими монетами..." (з народного)
 

Микола Кун. Давньогрецький епос. ​Аргонавти. Книга Легенди і міфи Стародавньої Греції. Художник Віктор Бариба.У розділі "Аргонавти" книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" є такі міфи та легенди у переказі Миколи Куна: "Фрікс і Гелла", "Народження і виховання Ясона", "Ясон в Іолку", "Ясон збирає супутників і готується до походу в Колхіду", "Аргонавти на Лемносі", "Аргонавти на півострові Кизику", "Аргонавти в Мізії", "Аргонавти у Віфінії (Амік)", "Аргонавти у Фінея", "Сімплегади", "Острів Аретіада і прибуття в Колхіду", "Гера й Афіна в Афродіти", "Ясон в Еєта", "Аргонавти звертаються за допомогою до Медеї", "Ясон виконує доручення Еєта", "Медея допомагає Ясону викрасти золоте руно", "Повернення аргонавтів", "Ясон і Медея в іолку. Смерть Пелія", "Ясон і Медея в Корінфі. Смерть Ясона".

Микола Кун. Давньогрецький епос. Одіссея. Книга Легенди і міфи Стародавньої Греції. Художник Віктор Бариба.До розділу "Давньогрецький епос. Одіссея" з книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" у переказі Миколи Куна увійшли такі: "Одіссей у німфи Каліпсо", "На Ітаці під час відсутності Одіссея женихи бешкетують, розкрадаючи його майно", "Телемах у Нестора і в Менелая", "Женихи готують загибель Телемахові, коли він повернеться до Ітаки", "Одіссей покидає острів німфи Каліпсо", "Одіссей і Навсікая", "Одіссей у царя Алкіноя", "Одіссей розповідає про свої пригоди", "Одіссей на острові циклопів. Поліфем", "Повернення Одіссея в Ітаку", "Одіссей в Евмея", "Повернення Телемаха в Ітаку", "Телемах приходить до Евмея. Одіссей і Телемах", "Одіссей приходить під виглядом мандрівника до свого палацу", "Одіссей і Пенелопа", "Одіссей розправляється з женихами", "Одіссей відкривається Пенелопі", "Душі женихів у царстві Аїда", "Одіссей у Лаерта", "Повстання громадян і примирення їх з Одіссеєм".

Микола Кун. Давньогрецький епос. Троянський цикл.До розділу "Давньогрецький епос. Троянський цикл" книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" у переказі Миколи Куна увійшли такі: "Єлена, дочка Зевса і Леди", "Пелей і Фетіда", "Суд Паріса", "Паріс повертається до Трої", "Паріс викрадає Єлену", "Менелай готується до війни проти Трої", "Ахілл", "Троя", "Герої Греції в Мізії", "Греки в Авліді", "Плавання греків до берегів Трої. Філоктет", "Перші дев’ять років облоги Трої", "Сварка Ахілла з Агамемноном", "Народні збори. Терсіт", "Герць Менелая з Парісом", "Пандар порушує клятву. Битва", "Гектор у Трої. Прощання Гектора з Андромахою", "Продовження битви. Герць Гектора з Аяксом", "Перемога троянців", "Агамемнон робить спробу примиритися з Ахіллом", "Одіссей і Діомед вирушають вивідачами в табір троянців. Коні Реса", "Бій біля грецького табору", "Бій біля кораблів", "Подвиги і смерть Патрокла", "Бій за тіло Патрокла", "Фетіда у Гефеста. Озброєння Ахілла", "Примирення Ахілла з Агамемноном", "Ахілл стає до бою з троянцями", "Герць Ахілла з Гектором", "Похорон Патрокла", "Пріам у шатрі Ахілла. Поховання Гектора", "Битва з амазонками. Пенфесілія", "Бій з ефіопами. Мемнон", "Смерть Ахілла", "Смерть Аякса Теламоніда", "Філоктет. Останні дні Трої", "Падіння Трої", "Повернення греків на батьківщину".

Микола Кун. Давньогрецький епос. Фіванський цикл. З книги Миколи Куна Легенди і міфи Стародавньої ГреціїДо розділу "Фіванський цикл" книги Миколи Куна "Легенди і міфи Стародавньої Греції увійшли такі: "Едіп. Його дитинство, юність і повернення до Фів", "Едіп у Фівах", "Смерть Едіпа", "Семеро проти Фів", "Антігона", "Похід епігонів", "Алкмеон".

 

 

Данаїди. Давньогрецький міф. З книги Міфи Давньої Греції. Переказ Катерини Гловацької. Ілюстрації Рафаеля Масаутова."У царя Бела, що походив з роду Зевсової улюблениці, аргоської царівни Іо, було двоє синів: один із них – Данай – став володарем Лівії, а другий – Єгипт – дістав Аравію і згодом підкорив іще той край, де життєдайний Ніл впадає у море. Цю країну переможець назвав на шану собі Єгиптом. Обидва брати мали від різних дружин – наяд, дріад чи смертних жінок – по п’ять десятків дітей: Єгипт – синів, а Данай – прекрасних дочок. Таким великим потомством вічні боги благословили рід Іо, але могутня Гера, яка нещадно переслідувала красуню-аргов’янку, ненавиділа і її далеких нащадків. Мабуть, тому й не було згоди поміж синами старого Бела. Коли він помер, сини засперечались за владу, і Єгипт пішов війною проти Даная. Швидко забрав він володіння рідного брата і зажадав, щоб Данаїди поодружувалися з його синами..." (з давньогрецького міфу)

 

Дафна. Давньогрецький міф. З книги Міфи Давньої Греції. Переказ Катерини Гловацької. Ілюстрації Рафаеля Масаутова. Автор передмови Андрій Білецький. Міфи Давньої Греції."В зеленій Фессалії тече швидка річка Пеней. Бог цієї річки мав багато дочок, та найвродливіша з-поміж них була німфа Дафна. Зовсім юна, вона полюбляла блукати лісом, не дбаючи про одяг, а неслухняні кучері приборкавши зеленим плющем. І не було Дафні більшої втіхи, як ходити на лови з самою Артемідою, божественною мисливицею. Багато юнаків задивлялось на Дафну, та вона на них і не зважала. Байдужі були їй гімци на честь бога шлюбу Гіменея, байдужі весільні вогні, байдуже кохання. Дарма просив її батько, старий Пеней: «Приведи мені, доню, вже зятя й онуків». Зашарівшись, Дафна ласкаво обіймала батька і ревно просила не віддавати її нікому. «Он же й Артеміда, – казала вона, – ублагала свого батька Зевса, щоб нікому її не віддавав»." (з давньогрецького міфу)

 

Дедал та Ікар. Давньогрецький міф. З книги Міфи Давньої Греції. Переказ Катерини Гловацької. Автор передмови Андрій Білецький. Ілюстрації Рафаеля Масаутова. "Колись, за сивої давнини, в Афінах жив великий митець, різьбяр і будівничий Дедал, нащадок царського роду. Кажуть, сама Афіна Паллада, премудра богиня, навчила його різних ремесел. Він зводив великі палаци і храми, що вражали всіх своєю стрункою будовою, а для тих палаців і храмів сам різьбив із дерева постаті безсмертних богів, такі гарні, що потім люди століттями дбайливо їх зберігали. До Дедала статуї робили у вигляді нерухомих, наче скам’янілих людей, руки в них були міцно притиснені до тулуба, ноги стулені, очі заплющені. Дедал сміливо почав різьбити інакше: розплющив своїм постатям очі, звільнив їм руки й ноги і ніби надав їм рухливості. Здавалося, вони от-от ворухнуться і підуть. Тому жерці у деяких храмах прив’язували Дедалових дерев’яних богів, щоб вони часом не повтікали. Учнем Дедала став його небіж Талос, ще підліток, але такий тямущий і здібний, що сам Дедал чудувався, як швидко хлопець од нього все переймає і сам уже створює дивовижні речі. Якось Талос знайшов на землі гадючу щелепу, уважно придивився до неї і невдовзі змайстрував пилку – нову річ для тодішніх людей. Він же придумав гончарський круг, щоб легше й краще ліпити на ньому всякий посуд. А як вирізував той круг із дерева, то винайшов циркуль, що ним і – тепер користуються люди..."  (з давньогрецького міфу)

 

Дедал та Ікар, давньогрецький міф, записано Катериною Гповацькою. Малюнок Марини Крюченко"Колись, за сивої давнини, в Афінах (столиці стародавньої та сучасної Греції) жив великий митець, різьбяр і будівничий Дедал, нащадок царського роду. Учнем Дедала став його небіж Талос, ще підліток, але такий тямущий і здібний, що сам Дедал чудувався, як швидко хлопець од нього все переймає і сам уже створює дивовижні речі. Одного разу, гуляючи з Дедалом по Акрополю, Талос спіткнувся і впав з висоти. У його смерті афіняни звинуватили Дедала, мовляв, той із заздрощів надумав позбутися свого учня і сам зіштовхнув його вниз. І афінський люд засудив митця до вигнання..." (з грецького міфу)

 


Всього:
189
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Сергій Плачинда    Євген Шморгун    Михайло Слабошпицький    Роман Завадович   
Топ-теми