Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

"Гаї шумлять біля потоку,
Де хвиль весняна течія.
Прощай, кохана кароока,      
Прощай, пораднице моя..."    

(Андрій Малишко)

"Ми підем, де трави похилі,
Де зорі в ясній далині,
І карії очі, і рученьки білі 
Ночами насняться мені..."

(Андрій Малишко)

 

"Рідна мати моя, ти ночей не доспала 
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала."

(Андрій Малишко)

"В вечірню годину, де в зорях долина, 
Де вогником світиться дім,
Шумить під вікном молода тополина, 
Неначе у серці моїм..."

(Андрій Малишко)

"До тих країв щоденно поїзди 
Відходять від столичного перону;
Бери тютюн і вірші для їзди,
Хліб-сіль, тарань прив’ялено-солону,
Гачки, й сачок, і вудочки складні,
Та ще нехитро зварену наживку —
І гайда в путь..."  (Андрій Малишко)

"В теплім місяці у травні
Шепче явір думи давні, 
В синім місяці у квітні 
Думи явора столітні..."

(Андрій Малишко)

"Палають огні при долині, 
І північ заходить, і сон. 
Татари сидять при долині 
На всіх поділяють полон.."

(Андрій Малишко)

Андрій Малишко — український поет, перекладач, літературний критик. Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.

 

 

 

 

 

"Ти знаєш, що ти — людина? 
Ти знаєш про це чи ні? 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні..."

(Василь Симоненко)

Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє... Про те, які надможливості є у нашої мови - ця історія.

Героям Крут присвятили свої поезії: Уляна Кравченко, Євген Маланюк, Олександр Олесь, Михайло Зельман (Лісовий), Демид Бурко, Григорій Булах, Богдан-Ігор Антонич, Микола Верес, Андрій Гарасевич, Святослав Гординський, Богдан Бора, Михайло Дяченко, Роман Завадович, Петро Кізко, Олекса Кобець, Алла Коссовська-Давиденко, Ярема Купчинський, Михайло Лавренко, Надія Лан, Микола Лебединський, Андрій Легіт, Олекса Стефанович, Микола Луків, Олесь Бабій, Іван Гнатюк, Дажбожич, Юрій Клен, Степан Литвин, Вероніка Михалевич, Павло Тичина, Богдан Стельмах, Олексій Шевченко, Олекса Ющенко,  Леся Храплива-Щур, Галина Потупляк, Марія Яновська, Сергій Губерначук, Дмитро Куренівець, Йосип Струцюк, Інелла Огнєва.

 

22 січня українці відзначають важливе національне свято – День соборності України. Саме 22 січня 1919 року було проголошено так званий Акт злуки – акт про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об’єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Остаточне ухвалення Акту злуки планувалося на засіданні першого українського парламенту, але історія розпорядилася так, що цей парламент так ніколи й не було скликано. Уже за два тижні уряд нової держави під натиском Червоної Армії був змушений залишити спочатку Київ, а потім – і територію України. Офіційно це свято відзначається лише протягом останніх кількох років, хоча Акт злуки відіграв надзвичайно важливу роль, визначивши на подальше розвиток нашої країни. Це був перший за останні років шістсот рішучий крок нашого народу до об’єднання.

 

"Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить..."
(Олександр Олесь)

"Гаї шумлять", "Блакить мою душу обвіяла", "Не  бував ти у наших краях!" — поезії Павла Тичини про красу рідного краю.

 

 

 

 

"Шукати нових, ще не виявлених можливостей українського слова, шукати й знаходити їх після Шевченкових шедеврів, коли, здавалось, досягнуто було вже всіх поетичних вершин, - для цього мав з’явитись митець особливий, поет здібностей унікальних. І хіба ж не таким прийшов у наше письменство Павло Тичина, чиїми устами в новітній поезії, може, найчутливіше виповів себе цей сповнений величі й драматизму XX вік?" (Олесь Гончар)

 

 

 

Дивіться цікавий матеріал про талановитих українських дітей, які будуватимуть майбутнє нашої країни. Це - Самуїл Кругляк (школяр, який зробив цікаве відкриття в енергетиці), Вероніка Верем'юк (чотириразова чемпіонка Києва, чемпіонка України та чемпіонка Європи з шахмат), Андрій Хлопцев (переможець олімпіади в Баку), Сашко Подолян (юний талант оперного співу), Олексій Ткаченко (переможець Всесвітньої олімпіади з робототехніки), Христина Михайличенко (юна піаністка з Криму).

 

У збірці "Росте хлоп'я, мов кущ малини" вміщено вірші Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета, який жив і творив на початку ХХ-го століття у Львові: "Весна", "На кичерах сивасті трави", "Ранній вітер", "Ярмарок", "На шляху", "Антонич був хрущем", "Захід", "Неситий крук над мостом крякав", "Зелений ясень, серп і коні", "Назустріч", "Об хмару хмара", "Клени", "Весна — неначе карусель", "Село", "Зима", "Я розумію вас". Дивовижний талант поета допоможе маленьким читачам полюбити рідне слово та зрозуміти природу нашого краю.

"Мамина молитва, наче білі крила, 
на дорогах долі скріпить, піднесе.
Мамина молитва, як цілюща сила,
Сонечком засвітить, щастя принесе..."

Пісня "Мамина молитва", подарована в День Народження найдорожчій людині - мамі. Музика, слова та аранжування Анатолія Матвійчука. 

До свята Різдва недовговічними віконними прикрасами ставали витинанки у вигляді звізд, хрестів, квітів. Часто їх розміщували по вертикалі й горизонталі, утворюючи великий хрест. У наш модернізований час паперовий зимовий декор, перейменований за радянських часів на сніжинки, розквітає також до свята Нового року й зникає перед весною. До зимових свят традиційно вирізують і до сьогодні витинанки-ангели. Їх клеять  на  шибках,  а  можуть  кріпити  на  ниточці  біля  ікон,  дитячих  ліжечок, дверей,  на  книжкових  полицях,  біля  люстри.  Паперовий  ангел,  вирізаний  у 80-х роках ХХ сторіччя, виглядає дуже натуралістично. До різдвяних свят виготовляють також гірлянди з паперу, які компонують з невеликих витинанок. сьогодні їх масово продукують із сучасних яскравих блискучих та міцних матеріалів.