Поезія Богдана Лепкого
"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий", "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба" - вірші українського поета та прозаїка Богдана Лепкого, представлені у цьому підрозділі.
Великодні вірші Марії Хоросницької
"Вербна неділя", "Два кошички", "Великдень", "Гаїлка", "Великодня гра" - дитячі поезії української поетеси Марії Хоросницької до Великодніх свят.
Андрій М’ястківський, оповідання
Андрій М’ястківський — автор новел, романів, віршів. Його творчий доробок сягає більше сорока книжок поезії та прози, текстів пісень і перекладів. Він не переставав писати весь час, Андрій М’ястківський був цікавим співрозмовником, володів румунською, німецькою та угорською мовами, згодом вивчив ідиш та іврит, перекладав із молдавської та румунської. Андрій М’ястківський отримав ім’я апостола Андрія Первозванного і своєю творчістю ніс людям добро, духовність, радість, світло...
Постать нашого велетня Тараса Шевченка зростає в нашій свідомості і в очах культурного світу з року в рік. Новознайдені матеріали, нові праці про життя і творчість поета, невтомна боротьба за Шевченка в Україні і на чужині — все це поволі звільняє образ нашого пророка від фальшування й спотворення, яке уперто провадить ворог від появи першого «Кобзаря», не припиняючи й донині. Та ніякі ворожі заходи невсилі применшити його значення для нас, для історії України, для майбутнього нашого народу. Видання "Живий Шевченко" допоможе глибше познайомити читача, зокрема з приватним життям Тараса Шевченка: яким він був, які мав смаки, уподобання, характер, кмітливість і дотепність, його життьові пригоди, популярність. Книга має розкриває як початки творчости поета, так і зеніт його творчих успіхів. Не менш цікаві розділи розповідають про патріотизм нашого національного велетня, виявлений не лише в творчості, а і в щоденному житті, у діях, а також найінтимніші сторінки життя поета: його кохання, захоплення жінками, спроби одружитися. Усі ці відомості, вибрані серед багатьох джерел, скоментовані й освітлені відповідними поясненнями, підсумками та узагальненнями, допоможуть читачеві домалювати образ дорогої нам людини...
Ці вірші написав у першій половині минулого століття поет Маркіян Шашкевич, який жив у Західній Україні. Той край перебував тоді під Австро-Угорщиною, українське населення називало себе русинами, а свою мову — руською. Поет закликає свій пригнічений народ пам’ятати героїчне минуле, не цуратися рідного слова. Читайте вірші Маркіяна Шашкевича зі збірки "Дайте руки, юні други": "Слово до чтителей руського язика", "Веснівка", "Вірна", "Місяченько круглоколий закрився хмарою...", "Наливайку", "Хмельницького обступленіє Львова", "Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139", "Споминайте, братя милі...", "Згадка", "Чом, козаче молоденький...", "Поза тихий за Дунай...", "Підлисє", "Над Бугом", "Бандурист (Уривок з піснетвору «Перекинчик бісурманський») ", "Пісенька 3", "Побратимові, посилаючи єму пісні українські (Дума)", "Пісеньки і грачки діточії", "Вже сонце красно...", "Марусенька мила...", "Фрагменти", "Думка", "Відкинь той камінь, що ти серце тисне!..", "Руська мати нас родила...", "Серед поля, край могили...", "На зеленій полонині...".
Добірка коротеньких віршиків Василя Голобородька: "Рукавичка", "Спека", "Після дощу", "Великий дощ", "Коник", "Дружимо з деревцем" (зі збірки "Віршів повна рукавичка"). А також - дитячі віршики-верлібри: "На косовиці", "Замовляння дощика", "Солодкі деревця", "Соловейків теремок", "Пташина сіянка", "Зелена колиска", "Метеликове читання", "Відлуння", "На узліссі", "Хлопчик, який стоїть серед літа", "Імена дівчаток і хлопчиків", "Дощ", "З дитинства: дощ", "Хлопчик малює літо", "Грушка", "Дві яблуньки", "Піч", "Зустріч у лісі", "Лис".
Українські винахідники з проектом літака-"стрибунця" для дослідження полярних шапок Марса Mars Hopper стали переможцями конкурсу NASA у номінації "Вибір аудиторії". Гарантованим наслідком перемоги в конкурсі стане те, що авторів розробки запросять до Космічного центру імені Кеннеді в США, де вони зможуть побачити черговий космічний запуск. На жаль, NASA не гарантує, що проект-переможець обов'язково буде втілений в життя. Mars Hopper – це прототип безпілотного автоматизованого літака, який живитиметься сухим льодом. Так називають заморожений вуглекислий газ, яким узимку щедро покриті полюси Марса.
До цього збірника увійшли пісні, записані Надією Поляковою протягом 90-х років минулого століття переважно в Оріховському, Запорізькому, Чернігівському і Токмацькому районах Запорізької області від фольклорних колективів або окремих носіїв фольклору, які саме і передали фольклорним колективам старовинні пісні: "За Україну!", "Ой у лузі червона калина", "Розлилися круті бережечки", "Гомін, гомін, гомін по діброві", "Зажурилась Україна", "Стоїть явір над водою", "Ой на горі та женці жнуть", "Ой у лузі та ще й при березі".
Більше козацьких пісень та їх характеристику дивіться на нашому сайті:
У добірці пропонуються такі козацькі пісні та їх характеристика:"А, хто хоче війну знати",
"Гаєм зелененьким вода тече",
"Гей, з устні Дніпра та до вершини",
"Гомін, гомін по діброві",
"Гомін, гомін, гомін",
"Горе мені, козакові, що батька немає",
"Да вари, мати, вечеряти",
"Добривечір тобі, зелена діброво",
"Засвистали козаченьки в похід з полуночі",
"Коло млина, млина",
"На вулиці сурма грає",
"Не жаль мені на сотника",
"Не жур мене, моя мати",
"Нещаслива годинонька була",
"Ой а у полі, гей, терен, теренок",
"Ой зацвіла калинонька у темному лузі",
"Ой із лісу із темного",
"Ой крикнула лебедонька",
"Ой кряче, кряче чорненький ворон",
"Ой літа орел, літа сизокрилий",
"Ой мандрував молодий козак",
"Ой матусю, та не гай мене",
"Ой по горах сніги лежать",
"Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти",
"Ой там в степу при дорозі",
"Ой у лузі та і при березі",
"Понад морем, Дунаєм",
"Соколику-сину! Вчини мою волю",
"Ставлю коня в вишневому саду",
"Стоїть явір над водою",
"Та йшов козак дорогою",
"Туман поле покриває".***********************************************************
Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони — внутрішній світ, стан душі, духовність та мораль. Серед сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми. Але напевно можемо сказати, що ми до кінця ще не осягнули вагу світоча не лише України, а й усього людства. Бо сила його творчості не вписується у якісь межі. Вона по-новому розкривається перед новими поколіннями українців. Ця сила небезпідставно дає право твердити про пророчу сутність Тарасової творчості, осмислити яку сьогодні, жити його піднесеним духом більш ніж актуально. Шевченко вчить, переконує, кличе. Дає відповідь на безліч запитань сьогодення. Але зараз мова не про те. Хочеться глянути на Шевченка з іншого боку. Людського. Який завжди цікавий, бо за його творчою величчю проглядається фізичний образ великого українця. Яким він був як звичайна людина ? Чим жив? Що любив, а що ненавидів? Коли радів, а коли сумував? Може, у чомусь сумнівався, чимсь захоплювався? Яким був його побут, уподобання, характер, вдача?...
У добірці пропонуємо музику українскьких авторів та виконавців, на якій варто виховувати молоде покоління свідомих українців.
Міжнародний конкурс Intel ISEF 2016 відбувся у травні у місті Фінікс (Аризона, США), в ході якого за звання "Розумного" змагалися близько 1750 юних науковців, інженерів і математиків. Для фіналу організатори конкурсу відібрали кращих молодих новаторів серед більш ніж 7 млн. конкурсантів зі студентів і школярів усього світу. Кожен фіналіст був переможцем на місцевому, регіональному та національному конкурсах. Від України на міжнародний фінал приїхало 7 фіналістів, відібраних на конкурсах IntelТехно і IntelЕко. За його підсумками молоді таланти України Фионг Ань Чан ( ФІМЛІ, Черкаси) і Олександр Бузін (Київ) отримали два III місця в категоріях "Математика" і "Програмування систем", а також спеціальний приз конкурсу.
Український проект марсоходу Mars Hopper увійшов до топ-3 всесвітнього хакатону NASA SpaceApps Challenge. Кожен бажаючий може віддати свій голос за цей стартап з Києва до 21 травня на сайті: https://2016.spaceappschallenge.orgr.
Українське мистецтво вишивання має давнє походження. Наші предки вірили в те, що ружа, калина, лілія, листя дуба, птахи — не просто гарні та майстерно зроблені зображення, а й потужні обереги. Вважалося, що вишиті рушники чи сорочки-вишиванки охороняють свого власника та його оселю від лихої долі. Це видання допоможе повернутися до першоджерел. Тут зібрано велику кількість традиційних орнаментів із різних куточків України, їхні основні символи та оберегове значення. Придбавши цю чудову, якісну, красиву, цікаву і корисну книгу, ви зможете відтворити їх власноруч, щоб прикрашати одяг і створювати обереги для себе та своєї родини.
"... про яку мову ми говоримо – книжну чи розмовну? В Русі-Україні часів Богдана Хмельницького іноземці фіксували дві мови – типове явище для середньовічної Європи. Тож Орест Субтельний констатує, що Козацька ера – це «церковнослов’янська мова, яка все ще використовувалася на Україні як літературна» і «жива народна – руська». Посол Венеціанської республіки Альберт Віміна, що був у нас в 1650 р., називав нашу країну – Україною, але мову – русинською (рутенською), lingua Rutena." (Олексій Редченко)
"... Як мова, так і письмо Київської Русі ще досі приховують від дослідників багато загадок. У часи після прийняття християнства (988 рік) були відомі два типи письма – кирилиця (від імені одного з перших слов’янських культурних діячів – Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов’янського “глагол”, що означає “слово”). Кирилиця запозичена з Візантії, глаголиця – давніше письмо, походження якого остаточно не з’ясоване (можливий зв’язок, зокрема, з грузинським письмом). Особливо дискусійним є питання про дохристиянські писемності Київської Русі, про які маємо декілька свідчень у літописах. Однак ті написи, які вважаються язичницькими, ще не розшифровані. А християнських текстів залишилося досить багато, й вони є цінними документами для вивчення історії Русі й, зокрема, Києва..." (Юрій Мосенкіс)
"... Ще з дитинства, — а це, власне, тільки з дитинства й буває, — міфи й символи Гуцульщини ввійшли в плоть і кров нашого поета. І це часто міфи й символи загальноукраїнські або їхні локальні варіації. А також загальнохристиянські в конкретному місцевому побутуванні. Ці останні не тільки мирно співіснують з дохристиянськими поганськими, а часто й перегукуються в своїй поетичній функції або постають симбіотично. Поетика гуцульських обрядів, замовлянь, заклинань, легенд, узвичаєнь, усього естетизованого, як мало де інде, побуту й поводження — все це аспект світогляду, поважна частина Герасим’юкової свідомости й образного скарбу, «велетенського дерева мови» — але це не заважає йому в його глибокій християнській вірі. Це один із небагатьох наших поетів, у віру яких віриш, бо відчуваєш її в тканині мовлення, в ставленні до світу й людини..." (Іван Дзюба)
Відомі короткі казочки Михайла Коцюбинського: "Про двох цапків", "Дві кізочки", "Десять робітників" та "Івасик і Тарасик".
"Сердиться Березень, вітром бурхає,
Аж голі дерева стогнуть та гнуться.
Землю замерзлу вдень дощиком мочить,
А на ніч морозом дужим стискає.
Хмари збирає з усіх закутків неба,
Що нікуди сонцю й глянуть на землю... "(Михайло Коцюбинський)
Оповідання "Сміх" (Михайло Коцюбинський)
"Бліда, невиспана пані Наталя одхилила двері з спальні в столову, де вже стирала порохи Варвара. Защібуючи на ходу білу ранішню блузу, вона тихо і наче з острахом поспитала: "Ви ще не одчиняли віконниць?" Варвара кинула стирку і наважилась бігти. "Зараз поодчиняю". "Ні… ні, не треба... Хай будуть зачинені цілий день!" - бистро й налякано наказала вона наймичці. Кремезна Варвара здивовано підняла на неї своє широке, землистого кольору обличчя..." (Михайло Коцюбинський)