"плачуть ниці Твої Боже
задихаючись від масок і втрат
від словоблуддя й епітафій на позір
як риба що судомно ковтає повітря над стоячою водою
зачерпнуті ковшем створеної ними реальності
що планує доконечне перерости у віртуальну..."(Галина Мирослава)
"... Я бажаю залишити те, що
Значно краще
Від слів
І звуків.
Пошукайте мене
У людях, що любила їх
До розлуки..."(Переспів
Галини Мирослави)
Галина Римар. "Мамо-серденько"
"Мамо-серденько,
мила, рідненька,
правдонько щира,
мій оберіг!
Уся природа
розквітла нині,
й сонечко сяє –
усе тобі"(Галина Римар)
"Уклін тобі, солдате, материнський
За стійкість, за відвагу, героїзм,
За те, що нищиш намір сатанинський...
Даєш серцям надію й оптимізм!
Чи їв, чи спав... в холодному окопі
Ціною свого власного життя
Ти носа втер Америці й Європі
Борониш світ без неба покриття.
Зі слів молитви зшию сорочину
Ворожа куля серця не торкнись!
Живим і неушкодженим в родину,
Будь ласка, кожен воїн, повернись!"(Тетяна Радюк)
"Вже Великдень від Бога спустився,
До людей ніжним словом вклонився,
В небі сонце вмивав крашанками,
Випікав хліб насушний пасками.
Як із давніх давен повелося,
Людям з вечора ще не спалося,
В Божі храми на службу ходили,
Захистить розум й серце просили..."(Юлія Хандожинська)
"Йде Великдень – світле свято –
Треба кошика складати.
Паска гарна та смачна –
Страва в ньому головна.
Крашанки пофарбували
І до кошика поклали.
Ще кладемо масло й сир,
Щоб здоровими зрости!"(Юлія Забіяка)
Пісні про школу, випускників та останній дзвоник на слова Юлії Хандожинської (тексти та ноти)
"Школа нас навчила усього багато.
Кожен день у школі – це подвійне свято.
Як же буде сумно залишати школу,
Де дзвінок не буде вже гукати знову!.."(слова Юлії Хандожинської)
"Наш Рябко у дім забіг
А на лапах – мокрий сніг!
Походив він, походив,
На підлозі наслідив!
– Як не сором буть таким
Неохайним і брудним?
Я завжди біля порога
Чисто витираю ноги!"
(Грицько Бойко)
"Смарагдові очі землі
Задивилися в глибини небесні,
А на блакитному тлі
Пробігли минулих днів тіні.
Хмаринки веселі
Пливуть до засніженої скелі.
Сріблясті оболоки — пасма світлі
На високому чолі."(Людмила Кибалка)
Rhymes for kids by Spike Milligan (переспів українською мовою – Галини Мирослави), відео онлайн
"My sister Laura's bigger than me
And lifts me up quite easily.
I can't lift her, I've tried and tried;
She must have something heavy inside."(Spike Milligan)
"Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?"(Леся Українка)
Леся Українка. Вірш «Мріє, не зрадь!»
"Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни, ти, світло безсонних очей!"(Леся Українка)
"Вода шумить!.. Вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить и примовля:
«Ловіться, рибочки, великі і маленькі!»"(Петро Гулак-Артемовський)
"А чи можна вам колядувати? —
Запитали діти крізь вікно.
Дух Різдвяний в хату закликати
На здоров'я, щастя і добро!.."(Юлія Хандожинська)
Дитяча пісня "Миколаю, Миколай" (слова Юлії Хандожинської, музика Ірини Мринської) — текст та відео
"Запалило небо сотню зір,
Щоби радість йшла у кожен двір,
Щоб зустрілись мрії і казки,
Щоб жили щасливо малюки..."(Юлія Хандожинська)
Дитяча пісня на слова Юлії Хандожинської "Ой, зима" (композитор — Михайло Назарець) — текст, відео
"Зимонько, ой зимонько,
Снігу підсипай
Та й на гірку весело,
Дружно всіх гукай.
Ми повибігаємо
Хутко на сніжок,
Ой, який красивий
В тебе килимок!.."(Юлії Хандожинської)
"вітер розхитує
то в один бік то в інший
кахикає налягаючи
лише гамір
лиши гамір
і піском в очі
міра губиться
десь поміж
як і мир у тобі
ти б спинила його пташко
але звук сам застрягає в твоєму горлі
прецінь гілля тріщить під тобою
хіба поспівом
по втратах" (Галина Мирослава)
Степан Руданський: «Окуляри», «Чуприна», «Почому дурні?», «Розумний панич», «Слабий зуб», «Торбин брат», «Лінивий», «Добре торгувалось», «Запорожці у короля» (твори зі шкільної програми з української літератури у 6 класі).
"My gardens sweet, enclosed with walles strong,
Embanked with benches to sytt and take my rest
The Knotts so enknotted, it cannot be exprest,
With arbours and alys so plesaunt and so dulce."(George Cavendish)